91. Чому не корисна зайва стабільність (відсутність конфліктів)?

Зайва стабільність не корисна, оскільки старання уникнути конфлікту загрожують ухваленням непродуманих рішень і збереженням застарілих традицій.

92. Дайте визначення “мертвої точки”.

Мертва точка – найвища точка ескалації – момент, коли для однієї зі сторін конфлікт стає настільки нестерпним, що вона починає бажати аби конфлікт залагодився якомога швидше. Знаходячись у мертвій точці одна зі сторін вже не хоче або не може продовжувати конфлікт, хоча ще не здатна прийти до згоди.

93.Основні причини виникнення “мертвої точки”.

- Провал тактики протистояння (одна зі сторін перестає вважати, що головна ціль ще чогось варта, (тактика втрачає гостроту))

- Виснаження необхідних ресурсів (як боксери на рингу – обидва учасники фізично втомлюються; закінчуються гроші, час та ін.)

- Втрата соціальної підтримки (сторона втрачає похвалу покровителів; учасники не можуть більше забезпечити собі якусь підтримку)

- Неприйнятні затрати (сторони починають сумніватися, чи не перевершують затрати саму винагороду, через яку почався конфлікт)

Після досягнення мертвої точки – починається процес деескалації конфлікту, що може призвести до його подальшого залагодження, або ж до його повторного розростання.

94.Корисні ефекти контактів і спілкування між сторонами конфлікту.

• По-перше, контакти і спілкування допомагають роз'яснити дії і пропозиції, які інакше могли б спровокувати захисну реакцію або неприйняття.

• По-друге, вони допомагають одній стороні скласти уявлення про мотиви, чутливі місця і тому подібні властивості іншої сторони, і тоді зменшується заклопотаність у зв'язку з можливістю втратити власне лице і стає легше діяти так, щоб даремно не завдати жалю протилежній стороні.

• По-третє, контакти і спілкування роблять можливим вирішення проблем , як по суті, так і за процедурою.

• Без таких обговорень пошуки взаємоприйнятних формулювань повинні вестися методом спроб і помилок, що пов'язане з безліччю пасток. Найвірніший шлях до інтеграційної угоди лежить через обговорення потреб і пріоритетів.

• Нарешті, контакти і спілкування сприяють розвитку особистих симпатій, а значить, і позитивних зв'язків. Дослідження показують, що контакти набагато частіше викликають симпатію, ніж антагонізм.

95.Можливі негативні ефекти спілкування між сторонами конфлікту.

Не зважаючи на їх потенційні переваги, у деяких випадках контакти і спілкування можуть бути даремними і навіть гірше, ніж даремними.

• Якщо конфлікт напружений, то доступні канали зв'язку часто не використовуються. Одна сторона не бачить в них сенсу, коли не вірить іншій і надто розлючена, щоб розглядати будь-яке рішення, яке може бути прийнятним для іншої сторони. Якщо ж перша сторона користується каналами зв'язку, то часто лише для того, щоб залякати або обдурити другу, а не залучити її до вирішення проблеми.

• Фактично, коли одна сторона перебуває з іншою на ножах, спілкування може бути вибухонебезпечним, таким, що супроводжується спалахами люті і взаємними образами. Цей ефект спостерігався у подружніх пар, що не бачать виходу зі своїх болісних відносин (Gottman & Levenson) і в експериментальному таборі для хлопчиків, який організували Шериф і Шериф. Хлопчиків розподіляли по наметах і підбивали дражнити один одного, викликаючи сильний антагонізм. Після цього мешканці різних наметів при прямих контактах тут же починали сваритися і обзивати один одного що приводило тільки до посилення розбіжностей.

• Але всі ці негативні ефекти ніяк не знецінюють контакти і спілкування. Наприклад: якщо одна сторона сильно розлючена на іншу, то все одно настане період охолодження, після якого почнеться продуктивне спілкування. Або ж протягом якогось часу між сторонами повинен курсувати посередник, покращуючи їх уявлення один про одного і закладаючи фундамент угоди ще до того, як прямі контакти придбають сенс.