
- •Хід роботи
- •1. Налаштування мережі в Debian`і
- •2 Роботаз mac-адресами
- •3 Зміна mtu мережевогоінтерфейсу
- •4 Налаштування мережевих інтерфейсів за допомогою ifconfig
- •5 Відновлення видаленого /etc/passwd та /etc/shadow
- •6 Sshfs
- •7 Налаштування ntp-сервера і клієнта в Debian`і
- •8 Перевантаження системи Debian/Ubuntu при її «зависанні»
- •9 Керування init-сценаріями в Debian
- •10 Створення системної дискети
4 Налаштування мережевих інтерфейсів за допомогою ifconfig
Ви можете налаштовувати мережні інтерфейси з командного рядка використовуючи класичні лінуксові мережні утиліти. Найчастіше для цього використовуються команди ifconfig та route; netstat виводить інформацію про мережні з’єднання.
5 Відновлення видаленого /etc/passwd та /etc/shadow
Інколи (восновному початківці) випадково видаляють файл /etc/passwd. У принципі, це не проблема, оскільки Debian регулярно робить резервні копії важливих системних файлів до /var/backups/, тому панікувати не слід.
Ясна річ, спершу нам потрібно скопіювати цей файл до /etc, де йому і місце:
# cp /var/backups/passwd.bak /etc/passwd
Після цього нам залишається тільки змінити на нього права доступу:
# chmod 644 /etc/passwd
Відновлення інших системних файлів
Власне, у цій же теці містяться резервні копії й інших системних файлів: infodir, group, shadow, gshadow…
6 Sshfs
SSHFS – клієнт для роботи з файловою системою через протокол SSH File Transfer Protocol. Він дозволяє змонтувати віддалену файлову систему до вашої й користуватися нею так, ніби вона є локальною папкою. Крім того, даний протокол є безпечним і дуже простим у встановленні та налаштуванні. Для роботи sshfs необхідно лише дві речі:
на локальній системі повинен бути завантажений модуль ядра FUSE;
на віддаленій машині повинен бути завантажений ssh-сервер, який розуміє протокол sshfs.
Підготовка
Перш за все ми повинні встановити SSHFS на локальній системі:
# apt-get install sshfs
Архів міститься у дистрибутивах Дебіена та Убунту.
Після встановлення sshfs, потрібно завантажити модуль ядра fuse, якщо він ще не завантажений. Під root`ом введіть
# modprobe fuse
Після того, як модуль завантажено, sshfs може робити з ним чимало різних операцій з такими файловими системами, як BitTorrent file system, Bluetooth file system, User-level versioning file system, CryptoFS, Compressed read-only file system та багатьма іншими.
Згідно з другою умовою, OpenSSH сервер має бути запущений на віддаленій системі.
Використання
sshfs дуже простий у використанні. Використаємо наступну команду:
# sshfs user@host: mountpoint
За допомогою цієї команди змонтуємо локальну папку облікового запису user@host до локальної теки mountpoint. Ясна річ, припускається, що папка mountpoint вже існує з відповідними правами доступу.
Якщо ви бажаєте змонтувати іншу папку, можете вказати її після двокрапки. Очевидно, отримана команда буде схожою на
# sshfs [user@]host:[dir] mountpoint [options]
Альтернативи
Класичними альтернативами для доступу до віддалених файлових систем є NFS та SMBFS, однак вони не є на стільки простими у встановленні та використанні, до того ж серйозно поступаються sshfs у питаннях безпеки.
Якщо ви робите свої файли загальними (зашарюєте) між користувачами Microsoft Windows, можливо SMBFS буде для вас найкращим вибором. Якщо ж ви не піклуєтесь про безпеку і вам необхідна швидка альтернатива, NFS – для вас.
7 Налаштування ntp-сервера і клієнта в Debian`і
Network Time Protocol (NTP) – протокол для синхронізації годинників комп’ютерних систем. NTP використовує UDP`шний порт 123.
Використання NTP є добрим способом підтримування коректності налаштувань системного годинника. Він дозволяє працювати з великою кількістю серверів, розташованих по всьому світу, і “підганяти” час під вказаний вами часовий пояс.
Встановлення NTP-сервера і клієнта в Debian`і:
# apt-get install ntp ntpdate ntp-server
Ця команда встановить усі необхідні для роботи з NTP архіви.
Налаштування NTP-сервера
За замовчуванням головним конфігураційним файлом є /etc/ntp.conf. Виглядає він приблизно наступним чином:
driftfile /var/lib/ntp/ntp.drift
statsdir /var/log/ntpstats/
statistics loopstats peerstats clockstats
filegen loopstats file loopstats type day enable
filegen peerstats file peerstats type day enable
filegen clockstats file clockstats type day enable
# Можна використовати кілька NTP-серверів:
#server ntp.your-provider.example
# pool.ntp.org є попою для понад 300 NTP-серверів.
server 0.debian.pool.ntp.org iburst
server 1.debian.pool.ntp.org iburst
server 2.debian.pool.ntp.org iburst
server 3.debian.pool.ntp.org iburst
# За замовчуванням змінити системний час може будь-хто.
# Дивіться /usr/share/doc/ntp-doc/html/accopt.html для більш детальної конфігурації.
restrict -4 default kod notrap nomodify nopeer noquery
restrict -6 default kod notrap nomodify nopeer noquery
# Якщо локальні користувачі забажають звертатися до локального сервера.
restrict 127.0.0.1
restrict ::1
# Клієнт з цієї (це лише приклад!) підмережі має безлімітний доступ,
# але тільки за умови створення шифрованого з'єднання
#restrict 192.168.123.0 mask 255.255.255.0 notrust
# Якщо бажаєте дозволити синхронізувати час лише клієнтам з вашої підмережі, використовуйте наступний рядок:
#broadcast 192.168.123.255
Перевіримо, чи синхронізується NTP належним чином.
Використовуйте команду ntpq для того, щоб дізнатися перелік серверів, з якими ви синхронізовані. Вона також виведе таку важливу інформацію, як час доступу ntp-клієнта до сервера (jitter), який для підвищення точності часу не повинен бути високим.
# ntpq -p
Зірочка (*) перед адресою одного із серверів означає, що системний годинник синхронізується з годинником NTP-сервера. Якщо її немає, це означає, що сервер не доступний або має надто тривалий час синхронізації.
Налаштування міжмережевого екрана для NTP.
NTP-сервери спілкуються між собою через UDP і порт 123. Для цього доведеться дозволити трафік за протоколом UDP через порт 123 (отримувач і відправник).
Налаштування NTP-клієнта
Для того, щоб вказатати власні ІР-адреси серверів, потрібно відредагувати конфігураційний файл /etc/ntp.conf.
server 192.168.1.1
Обмежте спосіб доступу до серверів. У даному прикладі серверам не дозволяється динамічно змінювати конфігурацію або поставити під сумнів ваш Linux NTP-сервер.
restrict default notrust nomodify nopeer
Налаштування на локальний сервер
restrict 192.168.1.1
У даному випадку маска була розширена до увімкнення усіх 255 можливих ІР-адрес локальної мережі.
Нам також необхідно переконатися, що localhost (універсальне доменне ім’я, котре застосовується в Linux для прив’язки до самої себе) має повний доступ без будь-яких обмежуючих ключових слів:
restrict 127.0.0.1
Збережіть зміни у файлі і закрийте його.
Тепер знову запустіть команду ntpdate вказавши їй в якості параметра ІР-адресу свого сервера:
# ntpdate 192.168.1.1
Для того, щоб перезапустити ntp-сервіс, скористайтеся наступною командою:
# /etc/init.d/ntp restart
Якщо для зміни часу використовуєте команду date, варто змінити час на системному годиннику. Інакше зміни не збережуться після перезавантаження системи. Після того, як годинник операційної системи синхронізувався з NTP-сервером високоточного атомного годинника, синхронізуйте його з апаратним годинником наступним чином:
# hwclock –systohc
Використовуйте команду ntpq для перегляду серверів, з якими ви синхронізуєте час:
# ntpq
# ntpdc –p