Визначення об’єму клітини та ядерно-цитоплазматичного співвідношення

Знаючи поперечний та поздовжній діаметри клітини, можна визначити її об’єм за формулою , де а – поздовжні, а b – поперечний діаметри клітини. Аналогічно можна визначити й об’єм ядра ( ).

Ядерно-цитоплазматичне співвідношення визначають за формулою: . Для цього спочатку необхідно визначити об’єм цитоплазми за формулою: .

Визначення щільності клітин у зрізі тканини за допомогою сіткового окулярного мікрометра

Сітковий окулярний мікрометр являє собою скляну пластинку, яка вставляється в окуляр мікроскопа. На цю пластину нанесено сітку (1616) клітинок, яка має вигляд квадрата. Довжину сторін квадрата визначають за допомогою об’єкт-мікрометра. Це потрібно для того, щоб можна було визначити площу квадрата. Визначаючи щільність клітин, потрібно підрахувати в межах сітки клітини, на зрізі яких видно ядерце. Знаючи площу квадрата, визначають кількість клітин в мм².

Визначення щільності клітин в одиниці об’єму тканини здійснюють за методом Вайбеля (Автандилов, 1973), згідно з яким кількість (N_vi) певних структур і, які містяться в одиниці об’єму тканини може бути обчислена за зрізами. Кількість поперечних зрізів і підрахованих на одиниці площі випадкового зрізу (Nai) пропорційна Nvi. Якщо всі досліджувані клітини мають схожу форму і приблизно одинаковий діаметр, то основні співвідношення між ними зберігаються: , де D_i – cередній “тангенційний” діаметр клітини, а у випадку сферичних клітин – їх середній діаметр.

Звідси щільність клітин в одиниці об’єму: .

А

Р

Б

ис. 1. А – поле зору окулярного гвинтового мікрометра; видно нумеровану нерухому шкалу та дві рухомі риски (вказані стрілками, що рухаються уздовж неї). У цьому випадку передня рухома риска співпадає з поділкою “2” нерухомої шкали;

Б – положення рисок ліній на початку вимірювання об’єкта – І та в кінці – ІІ.

Визначення щільності еритроцитів та лейкоцитів

Щільність еритроцитів визначають за допомогою мікроскопа та камери Горяєва. Їх кількість в 1 мм³ крові розраховують за формулою: , де А – кількість еритроцитів, виявлених у малих квадратах, Б – кількість малих квадратів, у яких було підраховано еритроцити, В – ступінь розведення крові (Афанасьев, Котовский, Ноздрин и др., 1990). Аналогічно вимірюють і щільність лейкоцитів (попередньо усунувши з досліджуваної крові еритроцити).

Рекомендована література

1. Автандилов Г.Г. Морфология патологии. – М.: Медицина, 1973. –248 с.

2. Афанасьев Ю.И., Котовский Е.Ф., Ноздрин В.И. и др. Лабораторные занятия по курсу гистологии, цитологии и эмбриологии / Под ред. Афанасьева Ю.И. – М.: Высшая школа, 1990. – 399 с.

3. Блинков С.М., Глезер И.И. Мозг человека в цифрах и таблицах. – Л.: Медицина, 1964. – 471 с.

4. Звегинцева Е.Г., Малофеева Л.И. О стереологическом методе определения площади поверхности неокортекса млекопитающих //Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. – 1975. – 69. – № 12. – С. 57- 61.

5. Омельковець Я.А., Сологор К.А., Ціхоцька В.-В.В. Порівняльно-морфологічне дослідження формених елементів крові промислових видів риб Волинської області. Природа західного Полісся та прилеглих територій: Зб. наук. пр. – Луцьк: РВВ “Вежа”, 2004. – С.163-167.

6. Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии /Под ред.

Н.А. Юриной., А.И.Радостиной – М.: Изд-во университета дружбы народов.

– 1989. –254 с.