- •Поняття права. Джерела права та його форми. Закони і підзаконні акти.
- •10. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •Загальна характеристика конституційних актів України.
- •Засади конституційного ладу України.
- •1.2 Функції та принципи безпосередньої демократії.
- •2.1. Роль інституту виборів в сучасному політичному процесі
- •2.2. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
- •2.3. Проблеми реалізації форм безпосередньої демократії в Україні.
- •Правовий статус Верховної Ради України.
- •Правовий статус Президента України.
- •Загальна характеристика основних прав і свобод людини та громадянина в Україні.
- •Фізичні особи як суб'єкти цивільного права. Характеристика правосуб'єктності фізичної особи.
- •2.2. Об'єкти цивільних правовідносин
- •2. Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.
- •3. Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
- •4. Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за прийнятими на себе зобов'язаннями.
- •Поняття та види спадкування.
- •1. Право заповідача на призначення спадкоємців (ст. 1235 цк України).
- •6. Право подружжя скласти спільний заповіт (ст. 1243 цк України).
- •7. Право на підпризначення спадкоємця (ст. 1244 цк України).
- •8. Право на встановлення сервітуту у заповіті (ст. 1246 цк України).
- •Поняття й умови укладання шлюбу.
- •Майнові та немайнові права то обов`язки подружжя.
- •Встановлення опіки та піклування над дітьми. Патронат.
- •Колективний договір поняття, сторони зміст.
- •Прийом на роботу. Трудовий договір: поняття, види, зміст.
- •Правила переводу на іншу роботу. Переміщення. Тимчасові переклади.
- •Робочий час і час відпочинку.
2.2. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
У здійсненні безпосереднього народовладдя важливе значення має інститут референдуму.
Референдум — це голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) або певної його частини (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя.
Референдум, як і вибори, здійснюється шляхом голосування, але відрізняється своїм предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка достойна обіймати певну виборну посаду. Завдання референдуму полягає у вирішенні важливих питань, не пов’язаних із наданням юридичної сили мандатам певних осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо. Залежно від тих чи інших ознак референдуми поділяються на певні види. Розрізняють імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов’язковий і факультативний референдуми.
Імперативний і консультативний референдуми різняться за їхніми юридичними наслідками. Рішення ухвалене імперативним референдумом, має загальнообов’язкове значення і не потребує ніякого затвердження. Імперативним, наприклад, був референдум 1 грудня 1991 р., під час якого визначалося, бути чи не бути Україні незалежною державою. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення — з’ясувати думку виборців щодо певного питання.
Конституційним називається референдум, унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється конституція. Якщо ж ці питання вирішуються стосовно звичайного закону, то референдум називається законодавчим.
Обов’язковий референдум — це референдум, проведення якого є обов’язковим для вирішення визначених Конституцією проблем. Згідно зі ст. 73 Конституції України обов’язковим є всеукраїнський референдум для вирішення питань щодо зміни території України.
Факультативним називається референдум, коли ініціатива його проведення з того чи іншого питання залежить від законодавчого органу або волевиявлення уряду. Законом не визначено, в яких випадках і з яких питань може бути проведений факультативний референдум.
Відповідно до Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” розрізняють всеукраїнські референдуми, референдуми Автономної Республіки Крим та місцеві (у межах адміністративно-територіальних одиниць). Всеукраїнський референдум може призначатися Верховною Радою України або Президентом України. Так, Верховна Рада України уповноважена призначати всеукраїнський референдум щодо вирішення питань про зміну території держави. Президент України має право призначати референдум щодо законопроектів про внесення змін до розділів І, ІІІ і ХІІІ Конституції України, а також проголошує референдум за народною ініціативою.
Всеукраїнський референдум за ініціативою народу призначається Президентом за умови, якщо цього вимагають не менш як 3 млн громадян України, які мають право голосу. Крім того, для набуття чинності цієї вимоги має бути зібрано не менше як у двох третинах областей України і не менш як по 100 тис. підписів у кожній з них. Слід також підкреслити, що в Україні не допускається проведення референдумів для затвердження законопроектів, що стосуються податків, бюджету та амністії.