- •Поняття права. Джерела права та його форми. Закони і підзаконні акти.
- •10. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •Загальна характеристика конституційних актів України.
- •Засади конституційного ладу України.
- •1.2 Функції та принципи безпосередньої демократії.
- •2.1. Роль інституту виборів в сучасному політичному процесі
- •2.2. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.
- •2.3. Проблеми реалізації форм безпосередньої демократії в Україні.
- •Правовий статус Верховної Ради України.
- •Правовий статус Президента України.
- •Загальна характеристика основних прав і свобод людини та громадянина в Україні.
- •Фізичні особи як суб'єкти цивільного права. Характеристика правосуб'єктності фізичної особи.
- •2.2. Об'єкти цивільних правовідносин
- •2. Майнова самостійність юридичної особи припускає наявність у юридичної особи майна, що виділене і враховується окремо від майна засновників цієї юридичної особи та від майна інших власників.
- •3. Важливою ознакою юридичної особи є наявність у неї цивільної правоздатності і дієздатності (правосуб'єктності) або здатності брати участь у цивільному обігу від свого імені.
- •4. Результатом майнової відокремленості юридичної особи та її участі від свого імені у цивільному обігу є визнання за нею здатності відповідати за прийнятими на себе зобов'язаннями.
- •Поняття та види спадкування.
- •1. Право заповідача на призначення спадкоємців (ст. 1235 цк України).
- •6. Право подружжя скласти спільний заповіт (ст. 1243 цк України).
- •7. Право на підпризначення спадкоємця (ст. 1244 цк України).
- •8. Право на встановлення сервітуту у заповіті (ст. 1246 цк України).
- •Поняття й умови укладання шлюбу.
- •Майнові та немайнові права то обов`язки подружжя.
- •Встановлення опіки та піклування над дітьми. Патронат.
- •Колективний договір поняття, сторони зміст.
- •Прийом на роботу. Трудовий договір: поняття, види, зміст.
- •Правила переводу на іншу роботу. Переміщення. Тимчасові переклади.
- •Робочий час і час відпочинку.
1. Право заповідача на призначення спадкоємців (ст. 1235 цк України).
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, юридичних осіб, а також інших учасників цивільних відносин. При цьому немає значення, чи є між заповідачем та спадкоємцем сімейні, родинні, договірні або інші зв’язки або відносини. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У такому випадку вказана особа не може одержати право на спадкування, навіть тоді, коли частина майна заповідача буде не охоплена заповітом. Така частина майна перейде до спадкоємців за законом, які не позбавлені права на спадщину.
2. Право на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом (ст. 1236 ЦК України).
Заповідач має право охопити заповітом права та обов’язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов’язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов’язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
3. Право на заповідальний відказ (ст. 1237ЦК України).
Заповідальний відказ — це розпорядження заповідача, відповідно до якого на спадкоємця покладається обов’язок здійснити будь-яку дію на користь однієї чи кількох осіб (відказоодержувачів). Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов’язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім’ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
4. Право на покладення на спадкоємців інших обов’язків (ст. 1240 ЦК України).
Заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання.
Заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети. Наприклад, заповідаючи будинок заповідач зобов’язує спадкоємця надати частину цього будинку для розміщення музею.
5. Право скласти заповіт з умовою (ст. 1242 ЦК України).
Заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов’язаної, так і не пов’язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).
Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини. Наприклад, заповідач може передбачити у заповіті, що його син отримає право на спадкування, якщо на момент відкриття спадщини буде мати вищу освіту або буде одружений.
Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
Особа, призначена у заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.