1. гра у баскетбол

2. Бiг на лижах

3. атлетична гiмнастика

4. Великий тенiс

198. Виберiть найбiльш надiйний засiб попередження болю у попереку при силовому тренуваннi:

1. виконання вправ у положеннi сидячи

2. пiдтримання рiвної постави пiд час виконання вправ

3. використання поясу штангiста

4. виключення вихiдних положень стоячи у нахилi вперед

199. У поняття тренованiсть спортсмена включають:

1. фiзична пiдготовка та функцiональна готовнiсть органiзму

2. тактико-технiчна пiдготовка

3. морально-вольова та психологiчна пiдготовка

4. все вищезгадане

5. нiчого з вищезгаданого

200. Задачi, якi стоять у тренувальному заняттi вирiшуються у:

1. розминцi

2. основнiй частинi

3. заминцi

4. всiх трьох частинах заняття

201. Основнi компоненти циклiчних вправ:

1. тривалiсть вправ та iнтервали мiж ними

2. координацiйна складнiсть

3. силовi напруження

202. Вправи для вступної частини заняття по фiзичному вихованню:

1. з обтяженням

2. на тренажерах

3. спортивнi iгри

4. загальнозмiцнюючi гiмнастичнi

203. Вправи для заключної частини заняття по фiзичному вихованню:

1. елементи спортивної боротьби

2. гiмнастичнi вправи на снарядах

3. маховi рухи та бiг пiдтюпцем

4. рухливi iгри

204. До принципiв спортивного тренування не вiдноситься:

1. систематичнiсть

2. циклiчнiсть

3. єднiсть спецiальної та загальної пiдготовки

4. iндивiдуалiзацiя

5. емоцiйне забарвлення занять

205. До завдань фiзвиховання школярiв не вiдносяться:

1. пiдготовка спортсменiв-розрядникiв

2. забезпечення гармонiйного фiзичного розвитку

3. розвиток оптимального рiвня рухових якостей

206. Початкова спецiалiзацiя у легкiй атлетицi вiдбувається в:

1. 5-6 рокiв

2. 8-9 рокiв

3. 10-11 рокiв

4. 13-14 рокiв

207. Особливостi фiзичного тренування дітей:

1. рiзнобiчна фiзична пiдготовка

2. дотримання вiкових обмежень при допуску до змагань

3. обмеження форсованого досягнення спортивного результату

4. все вищезгадане

208. Значнi фiзичнi навантаження впливають на резистентнiсть спортсмена таким чином:

1. пiдвищують

2. знижують

3. не впливають

209. Спортсмен, у м'язах якого розташована мала кiлькiсть швидко скорочувальних волокон, слабо пристосовується до:

1. силової роботи

2. швидкiсної роботи

3. витривалої роботи

210. Повне окислення 1 молекули глюкози до СО₂ та Н₂О призводить до звільнення:

1. 3 Молекули атф

2. 38 Молекул атф

211. Для первинного вiдбору дiтей до занять спортом велике значення має:

1. оцiнка стану здоров'я

2. порiвняння паспортного та бiологiчного вiку

3. психологiчнi показники схильностi до спортивної дiяльностi

4. показники фiзичної працездатностi

212. Медико-бiологiчний контроль оцiнює:

1. рiвень технiко-тактичної та фiзичної пiдготовленостi

2. стан здоров'я, можливiсть рiзних функцiональних систем

3. психiчний стан та особливостi iндивiдуальностi спортсмена

213. Допiнговi речовини складають всi групи, за винятком:

1. психостимулятори

2. симпатоміметичнi амiни

3. кардiотонiки

4. стимулятори ЦНС

5. наркотичнi анальгетики

6. анаболiчнi стероїди

214. До групи заборонених у спортi анаболiчних стероїдiв входить:

1. кортiкотропiн

2. хорiонiчний гонадотропiн

3. станозолол

4. кленбутерол

215. Протипоказання для призначення оздоровчого фiзичного тренування:

1. задишка при фiзичного навантаження

2. порушення сну

3. захворювання у гострiй стадiї

4. надлишкова вага тiла

5. гiперхолестерiнемiя

216. Основний показник рiвня навантажень у оздоровчому тренуваннi:

1. рiвень потовидiлення

2. ступiнь стомлення

3. ЧСС

4. емоцiйнi реакцiї

217. Протипоказання до призначення засобiв оздоровчого тренування:

1. порушення толерантностi до глюкози

2. погранична артерiальна гiпертензiя

3. бiль у спинi

4. тромбофлебіт нижнiх кiнцiвок

5. субдепресивний стан

218. Фiзiологiчну криву оздоровчого тренувального заняття не складає показник:

1. ЧСС

2. артерiальний тиск

3. ступiнь стомлення

4. ЖЕЛ

5. динамометрiя

219. До зовнiшнiх ознак стомлення не вiдносять:

1. колiр шкiри

2. болi у м'язах

3. точнiсть рухiв

4. рiвновага

5. потовидiлення

220. При адекватному навантаженнi у оздоровчому тренуваннi ЧСС вiдновлюється пiсля заняття не пізніше:

1. зразу пiсля заняття

2. 5 хвилин

3. 20 хвилин

4. 2 години

5. 24 годин

221. Показники, якi дослiджуються при поточному контролi:

1. рiвень холестерину кровi

2. фiзична працездатнiсть

3. ЧСС

4. потовидiлення

5. шкiрна больова чутливiсть

222. Етапнi дослiдження проводять:

1. щоденно

2. пiсля кожного мiкроциклу

3. кожнi 2-3 мiсяцi

223. Пiд час етапного контролю визначають:

1. рiвень сечовини кровi

2. концентрацiю гемоглобiну

3. рiвень фiзичної працездатностi

4. координацiю рухiв

5. ЧСС

224. До суб'єктивних показникiв самоконтролю належить:

1. частота дихання

2. якiсть сну

3. ЧСС

4. вага тiла

5. результат ортостатичної проби

225. Пiд час оперативного контролю спостереження проводять:

1. на тренувальному заняттi

2. на наступний день пiсля тренування

3. перед тренуванням

4. за день до тренування

226. Пiд час поточного контролю спостереження проводять:

1. перед тренуванням та пiсля нього

2. на наступний ранок пiсля тренування

3. кожнi 2 мiсяцi

4. пiд час тренування

227. Вiдставлений ефект тренувальних занять оцiнюється у:

1. етапному контролi

2. поточному контролi

3. оперативному контролi

228. Стан спортсмена, який є наслiдком довготривалого тренування оцiнюється у контролi:

1. етапному

2. поточному

3. оперативному

229. До розряду допiнгу не вiдноситься:

1. обзидан

2. седуксен

3. сермiон

4. аутогемотрансфузiя

230. Пiд час вагiтностi спортивне тренування має бути:

1. продовжене

2. продовжене при заборонi участi у змаганнях

3. припинене

231. До розряду допiнгу не входить:

1. ефедрину гiдрохлорид

2. метандростенолон

3. амфетамiн

4. кофеїну бензоат

5. мiлдронат

6. бромантан

232. До допiнгiв належить:

1. карнiтiну гiдрохлорiд

2. нандролол

3. креатин

4. йохiмбiн

5. пiколiнат хрому

6. вамiн

233. Ортостатичну пробу використовують пiд часу контролю:

1. оперативного

2. поточного

3. етапного

234. Пробу PWC ₁₇₀ використовують для контролю:

1. оперативного

2. поточного

3. етапного

235. Пiд час визначення типу реакції ССС на фізичне навантаження пульс пiдраховується за:

1. 5 с

2. 10 с

3. 15 с

4. 20 с

5. 30 с

236. Присутнiсть допiнгу найчастiше дозволяє пiдтвердити аналiз:

1. вмiсту шлунку

2. сечi

3. кровi

4. спинномозкової рiдини

237. Виберіть властивість, яку мають рослинні адаптогени:

1. зменшують енергетичні ресурси ЦНС

2. підвищують перекисне окислення ліпідів кліткових мембран

3. збільшують напруженість аутоімунних процесів

4. викликають фізіологічний стрес

5. зменшують вироблення ендорфінів

238. Під час інтенсивної тривалої роботи в умовах жаркого клімату спортсмену необхідно вживати розчини:

1. гіпертонічні

2. нормотонічні

3. гіпертонічні

239. Швидкість видалення лактату у періоді відновлення більша в умовах відпочинку:

1. активного

2. пасивного

240. Прийом спортивного масажу «поглажування» впливає на ЦНС:

1. тонізуюче

2. седативно

3. не впливає

241. Прийом спортивного масажу «розтирання» має характерний ефект:

1. охолодження тканин

2. знеболювання

3. підсилення скорочення м'язів

4. зниження еластичності тканин

242. Яка з процедур рекомендується пiсля першого тренування при дворазових тренуваннях на день:

1. вiдновлювальний масаж

2. сегментарно-рефлекторний масаж

3. сауна

4. хвойна ванна

243. Пiсля другого тренування як засiб вiдновлення не застосовують:

1. електросон

2. гiпербарична оксигенацiя

3. загальний масаж

4. душ Шарко

5. мiнерально-вiтамiннi напої

244. До бiльш швидкого перегрiву органiзму веде:

1. парова лазня (росiйська)

2. сухоповітряна сауна

245. З методичної точки зору сауна представляє собою:

1. пасивний вiдпочинок

2. вiдповiдне навантаження

3. лiкувальну процедуру

246. Найкращий час для прийняття сауни спортсменом:

1. перед снiданком

2. перед обiдом

3. перед сном

247. Вiдвiдування сауни забороняється для спортсменiв у випадках:

1. гострих захворювань

2. загального стомлення

3. травмування суглобiв та м'язiв

248. Пiсля закiнчення змагань боксерам можна вiдвiдувати сауну не раніше, ніж через 24 години. Це пов'язане з:

1. психiчним станом

2. реакцiєю нервової системи

3. можливiстю внутрiшнiх крововиливiв

4. пiдтримкою ваги тiла

249. У перiод процедури та в першi 5 хвилин пiсля перебування в парній у здорових людей дiастолічний артерiальний тиск:

1. пiдвищується

2. знижується

3. не змiнюється

250. Якщо сауна назначається спортсмену з метою лiквiдацiї стомлення, то зразу пiсля неї необхiдно провести:

1. регідратацію

2. активний вiдпочинок

3. пасивний вiдпочинок

251. Для тренування в умовах жаркого клiмату рекомендується:

1. збiльшення вмiсту вуглеводiв у рацiонi

2. зниження калоражу харчового рацiону

3. дрiбний прийом мiнерально-вiтамiнних напоїв у прохолодному виглядi

252. За який час до змагань можна використати сауну:

1. за один тиждень

2. за 2-4 дні

3. за один день

4. за 10-12 годин

253. Збуджуючий масаж перед стартом триває:

1. 1-2 хв

2. 6-10 хв

3. 15-20 хв

4. 20-30 хв

254. Заспокоюючий масаж пiсля закiнчення змагань триває:

1. 10-12 хв

2. 20-40 хв

3. 50-60 хв

255. Для збiльшення м'язової маси у спортсменiв використовують:

1. оротат калiю

2. ретаболiл

3. АТФ

4. мiлдронат

5. глютамiнову кислоту

256. Пiд час iнтенсивних енерговитрат у спортсменiв призначається:

1. трентал

2. легалон

3. пiрацетам

4. глiцерофосфат кальцiю

257. До адаптогенiв вiдносять:

1. рiбоксин

2. настiй м'яти

3. настiй глоду

4. настiй лимоннику китайського

5. фуросемiд

258. До нестероїдних анаболiчних засобiв вiдносять:

1. станозолол

2. карнiтiну хлорид

3. пiрiдоксiн

4. тестостерону пропiонат

259. Для пiдтримання водно-сольового балансу пiд час змагань в умовах спеки та пiдвищеної вологостi необхiдно:

1. пити охолоджену рiдину значними обсягами

2. обмежити вживання рiдини пiд час виконання змагальних вправ

3. використовувати сольовi таблетки у розчиненому виглядi

4. приймати прохолоднi вуглеводно-мiнеральнi напої дрiбними порцiями

260. Для "згонки ваги" у спортсменiв рекомендують:

1. повнiстю виключити вживання вуглеводiв

2. вводити фуросемiд 1 р. на три днi

3. збалансований рацiон iз зменшеним калоражем

4. повнiстю виключити з рацiону твариннi жири

261. Для попередження iмунодефiциту у спортсменiв у зимовий час використовують:

1. магнiтотерапiю

2. оксiгемотерапiю

3. сiрчанi ванни

4. УФО

262. Метод суперкомпенсацiї глiкогену у печiнцi та м'язах застосовують у видах спорту, пов'язаних з розвитком:

1. загальної витривалостi

2. швидкiсно-силових якостей

3. спритностi та гнучкостi

4. сили

263. До антигiпоксантiв вiдносять:

1. глiцерофосфат кальцiю

2. рибоксин

3. карнитину хлорид

4. глютамінова кислота

264. У склад напоїв для використання спортсменами пiд час змагань входять:

1. курячий бульйон

2. сироп шипшини, вiдвар вiвсу

3. жирний йогурт

4. дистильована вода

265. З метою пiдвищення адаптацiйних резервiв використовують:

1. рибоксин

2. сапарал

3. альвезiн

4. iмунал

266. Для попередження функцiональних порушень печiнки у спортсменiв використовують:

1. амiналон

2. артепарон

3. легалон

4. бiфiкол

267. Основне значення рацiонального харчування спортсменiв полягає у:

1. корекцiї бiоелектричної активностi серця

2. попередженнi травм та захворювань

3. доставцi пластичного та енергетичного матерiалу

4. корекцiї хронiчного фiзичного перенапруження

268. Якi спортсмени вимагають найбiльшу кiлькiсть протеїну на кiлограм ваги тіла:

1. марафонцi

2. важкоатлети

3. бiатлонiсти

4. фехтувальники

269. Кiнцевою метою вiдновлювальних заходiв у спортсменiв є:

1. попередження травматизму

2. досягнення рекордних результатiв

3. стабiлiзацiя або пiдвищення функцiонального стану

4. корекцiя психоемоційного стану спортсмена

270. Тривалiсть одного перебування у термокамерi сауни для пiдвищення фiзичної працездатностi:

1. 1 хв

2. 3-5 хв

3. 10-12 хв

271. Протипоказання для проведення спортивного масажу:

1. психоемоцiйне збудження перед змаганнями

2. болi у м'язах пiсля тренувань

3. важкий ступiнь втоми

4. пiодермiя

272. Основна група засобiв відновлення:

1. педагогiчна

2. фармакологiчна

3. масаж та рефлексотерапiя

4. спецiалiзоване харчування та харчовi добавки

5. психологiчна

273. Пiд час напруженої м'язової дiяльностi найбiльш оптимальний вiтамiнний комплекс:

1. юнiкап

2. мультiтабс

3. дуовiт

4. квадевiт

274. Ванна, яка використовується для загартування спортсменів:

1. мiнеральна

2. контрастна

3. перлинна

4. киснева

275. Температура повiтря у парнiй лазнi для вiдновлення спортсмена:

1. 38-40 гр. С

2. 40-42 гр. С

3. 47-49 гр. С

4. 55-57 гр. С

276. Вологiсть повiтря у росiйськiй парнiй лазнi для вiдновлення спортсмена:

1. 50-55 %

2. 60-65 %

3. 70-75 %

4. 80-85 %

277. Вологiсть повiтря у саунi для вiдновлення спортсмена:

1. 10-25 %

2. 30-45 %

3. 50-65 %

4. 70-80 %

278. Оптимальна температура у саунi для прискорення вiдновлювальних процесiв в органiзмi спортсмена:

1. 55-70 гр. С

2. 70-90 гр. С

3. 110-120 гр. С

4. 125-130 гр. С

279. Головне показання для призначення фармакологiчних засобiв відновлення:

1. гiпертонiчний тип реакцiї системи кровообiгу у пробi Летунова

2. попередження фiзичного перенапруження

3. середнiй ступiнь стомлення пiсля тренувань у пiдготовчий перiод

280. Для стимуляцiї анаболiчних процесiв в органiзмi спортсмена призначають:

1. вiтамiн С

2. рутин

3. токоферолу ацетат

4. нікотинову кислоту

281. З метою пiдвищення iмунорезистентностi спортсмена призначають:

1. вiтамiн В₁

2. аскорбiнову кислоту

3. вiтамiн РР

4. вiтамiн Е

282. При розвитку залiзодефiцитної анемiї у спортсменок призначають:

1. вiтамiн В ₁₂ та фолiєву кислоту

2. вiтамiни В₁ та В₂

3. вiтамiни С та Р

4. вiтамiни Е та А

283. До препаратiв з анаболiчною дiєю вiдносять:

1. панангiн та аспаркам

2. карнітин та рибоксин

3. амiналон та ноотропiл

4. троксевазiн та трентал

284. З тонiзуючою метою при появi ознак перевтоми використовують:

1. карнитину хлорид

2. сиднокарб

3. кофеїн

4. сапарал

5. есенцiалє

285. Показання для призначення комплексу засобiв вiдновлення спортсменів:

1. реабiлiтацiя пiсля травм та захворювань

2. загострення хронічних захворювань

3. великий обсяг тренувальних навантажень у передзмагальному макроциклі

4. дистрофія міокарда внаслідок фізичного перенапруження

286. До засобів відновлення енергетичної дії відносять:

1. трибоксін

2. карнитину хлорид

3. йохімбін

4. фосфаден

287. До засобів відновлення, які покращують мікроциркуляцію відносять:

1. аспаркам

2. актовегін

3. есенціалє

4. вамін

288. Для попередження гіпокаліємії у спортсменів використовують:

1. метіонін

2. сироп шипшини

3. панангін

4. оротат калію

289. Препарати для поліпшення обмінних та енергетичних процесів головного мозку спортсменів:

1. цинарізін та трентал

2. аміналон та пірацетам

3. вінпоцетин та серміон

4. танакан та тиклід

290. Особливість харчування спортсменів:

1. використання гіпердоз вітамінів та тваринного протеїну

2. заборона розвантажувально-дієтичної терапії

3. незмінний раціон для одного макроциклу

4. залежність від виду спорту

291. Дієту, яка веде до суперкомпенсації глікогену використовують для спортсменів:

1. стрибунів у висоту

2. спортивних гімнастів

3. гандболістів

4. велошосейників

292. Продукти, які попереджують розвиток вторинного імунодефіциту у спортсменів:

1. квасоля, спаржа

2. обліпиха, часник

3. банани, картопля

4. морська та річкова риба

293. Для забезпечення належної моторики кишечника у спортсменів раціонально використовувати:

1. джерела вітамінів групи В

2. продукти, які містять фруктозу та глюкозу

3. тваринний білок

4. харчові волокна

294. Виберіть засіб для попередження порушень функції нирок у футболіста:

1. тардіферон

2. фітолізін

3. ліпоєва кислота

4. церебролізін

295. Виберіть засіб для поліпшення реологічних властивостей крові у десятиборця:

1. фосфаден

2. аспаркам

3. актовегін

4. оротат калію

296. Виберіть засіб для поліпшення мозкового кровообігу у боксера у віддалений період після нокауту:

1. есенціале

2. цитамак

3. гемодез

4. танакан

297. До білкових та амінокислотних препаратів для важкоатлетів не відносять:

1. вансітон

2. неотон

3. рибоксін

4. альвезін

298. Для попередження дистрофії міокарду у лижників у передзмагальний період курсом призначають:

1. ФІБС

2. кокарбоксилазу

3. аміксін

4. ліпостабіл

299. При печінковому больовому синдромі у легкоатлета призначають:

1. аспаркам

2. напроксен

3. карсил

4. циклоферон

300. Гострий гіпоглікемічний стан найчастіше зустрічається у видах спорту, пов'язаних з розвитком:

1. витривалості

2. сили

3. швидкісно-силових якостей

4. швидкісної витривалості

301. Оптимальний спосіб попередження гіпоглікемічного стану у спортсменів:

1. пиття розчину глюкози перед тренуванням

2. компенсація запасів глікогену між тренуваннями

3. слідування термінам допуску після захворювань

4. пиття рідини на дистанції

302. Після виводу спортсмена з гострого гіпоглікемічного стану фізичне навантаження:

1. можна продовжити

2. продовжується при періодичному питті розчину глюкози

3. повністю припиняється

303. При втраті свідомості за рахунок теплового удару патогномонічною ознакою є:

1. судоми

2. різка гіпертермія

3. порушення дихання та серцевої діяльності

4. порушення реакції зіниць на світло

304. Виберіть препарат парентеральної дії для призначення при тепловому ударі у спортсменів

1. гіпертонічний розчин хлориду натрію

2. трентал

3. кофеїн

4. анальгін

305. Сонячний удар у спортсмена супроводжується тепловим ударом:

1. завжди

2. у деяких випадках

3. ніколи не супроводжується

306. Стійка вогнищева неврологічна симптоматика після нокауту характерна для:

1. струсу головного мозку

2. забою головного мозку

3. відкритої черепно-мозкової травми

307. При розтягненні ахілового сухожилка необхідно:

1. нанести локально фіналгон

2. опустити та тримати стопу на підлозі

3. забезпечити відносний спокій для нижньої кінцівки

4. накласти стискаючу пов'язку вище зони розтягнення

308. Після перенесеного гострого пієлонефріту не рекомендують займатись:

1. плаванням

2. парашутним спортом

3. десятиборством

4. класичною боротьбою

309. На який час призупиняють тренування спортсмени у третій ст. перетренованості:

1. на 1-2 дні

2. на 1-2 місяці

3. на 5-6 місяців

4. можна продовжувати тренування

310. Особливість медичної реабілітації у спорті:

1. відновлення психо-емоційного стану спортсмена

2. повне клінічне одужання спортсмена

3. функціональне відновлення спортсмена

4. досягнення оптимального рівня тренованості спортсмена

311. Медична реабілітація в спорті включає:

1. педагогічні засоби

2. психологічні засоби

3. медичні засоби

4. все вищезгадане

312. Можливе ураження серця при гострому фізичному перенапруженні:

1. міокардіт

2. ендокардіт

3. дістрофія міокарду

4. перікардіт

313. Основні ознаки перетренованості проявляються у функціональних порушеннях:

1. серцево-судинної системи

2. опорно-рухового апарату

3. центральній нервовій системі

314. У другій стадії перетренованості участь у змаганнях припиняється на:

1. 2 доби

2. 2 тижня

3. 2 місяці

4. 6 місяців

315. Найчастіше дистрофія міокарду розвивається у спортсменів, які тренують переважно:

1. витривалість

2. силу

3. швидкісно-силові якості

4. координацію

316. Фізична працездатність по тесту РWС₁₇₀ у спортсменів з дістрофією міокарду:

1. значно знижується

2. помірно знижується

3. істотно не змінюється

4. підвищується

317. Позитивна проба з β-блокаторами при дистрофії міокарду у спортсменів потребує призначення:

1. панангіну

2. анапріліну

3. новокаїнаміду

4. корінфару

318. При печінковому больовому синдромі у спортсменів розрядників розміри печінки:

1. зменшуються

2. залишаються без змін

3. збільшуються

319. При порушенні функції автоматизму у спортсменів зустрічається:

1. повна блокада правої ножки пучка Гіса

2. шлуночкова екстрасистолія

3. міграція водія ритму по передсердям

4. синдром WPW

320. При порушенні функції збудження у спортсменів розвивається:

1. шлуночкова екстрасистолія

2. мигцева аритмія

3. синоаурикулярна блокада

321. При порушенні функції провідності у спортсменів розвивається:

1. повна блокада правої ножки пучка Гіса

2. шлуночкова екстрасистолія

3. виражена синусова брадикардія

4. синусова аритмія

322. У спортсменів з порушенням функції імунної системи найчастіше зустрічається:

1. запальні захворювання нирок

2. кишкові інфекції

3. герпетичні висипи

4. гострі респіраторні вірусні інфекції

323. Співвідношення непрямого масажу серця та штучної вентиляції легень під час реанімації спортсмена при раптовій зупинці серця:

1. 1 : 1

2. 2 : 1

3. 5 : 1

4. 10 : 1

324. Для клінічної смерті не є характерним симптом:

1. відсутність серцебиття

2. цианоз шкіри

3. звуження зіниць

4. судоми

5. відсутність дихання

325. Найбільш ефективна ритмічність штучного масажу серця (в 1 хвилину):

1. 30

2. 50

3. 60

4. 80

326. З якого заходу необхідно починати легенево-серцеву реанімацію:

1. з удару по груднині

2. з дефібріляції

3. з забезпеченні вільного стану дихальних шляхів

4. з штучної вентиляції легень

327. Найбільш частим захворюванням біліарної системи у спортсменів є:

1. дискінезія жовчовивідних шляхів

2. холелітіаз

3. гострий панкреатит

328. Верхньою межою норми артеріального тиску у спортсменів є:

1. 120/70

2. 130/80

3. 140/90

4. 150/95

329. Препарат, який зміцнює стінки судин:

1. глюконат кальцію

2. аскорутин

3. актовегін

4. трентал

330. Виведення спортсмена з гіпоглікемічної коми передбачає:

1. введення інсуліну

2. введення внутрішньовенно ізотонічного розчину хлориду натрію

3. введення перорально 5 %-ного розчину глюкози

4. введення внутрішньовенно 20 мл. 40 %-ного розчину глюкози

5. введення підшкірно 0,5 мл. 0,1 %-ного розчину адреналіну

331. Спортсмен з закритою черепно-мозковою травмою з хоча б тимчасовою втратою свідомості підлягає госпіталізації:

1. обов'язково

2. в залежності від часу втрати свідомості

3. не обов'язково

332. Ознака гіпоглікемічної коми у спортсмена:

1. млявість м'язів, відсутність сухожильних рефлексів

2. ригідність м'язів, тремтіння кінцівок, судоми

3. протеїнурія, глюкозурія, циліндрурія

333. Основний метод лікування залізодефіцитної анемії у спортсменів:

1. переливання крові

2. прийом сольових препаратів заліза

3. прийом вітамінів

334. Для ювенільної гіпертензії у спортсменів характерний тип кровообігу:

1. окклюзивний

2. гіперкінетичний

3. еукінетичний

4. гіпокінетичний

335. Перша допомога при переломі хребта у шийному відділі хребта у спортсмена:

1. анальгезія

2. тракційна терапія

3. уклаження на жорсткі ноші з фіксацією шиї

4. серцево-легенева реанімація

336. Повний розрив ахілова сухожилка у спортсмена вимогає лікування:

1. оперативного

2. консервативного

3. в залежності від виду спорту

337. Найчастіший перелом малогомілкової кістки у слаломістів є:

1. поперековий

2. винтоподібний

3. оскольчатий

4. вбитий

338. Для зменшення гамартрозу при травмі гомілковостопного суглобу необхідно провести:

1. охолодження ділянки суглобу

2. наложення гіпсової лонгети

3. гарячу ножну ванну

339. При переломі ключиці накладається:

1. пов'язка Дезо

2. шина Белера

3. циркулярна пов'язка

4. косиночна пов'язка

340. При встановленні діагнозу "гіпертонічна хвороба" у спортсменів:

1. заняття спортом можуть бути продовжені під наглядом лікаря

2. заняття спортом забороняються

3. рішення приймається в залежності від виду спорту

341. До порушень функції автоматизму серця у спортсменів відносять:

1. синусова або ектопічна тахікардія

2. різко виражена аритмія при RR 0,5 с

3. різко виражена синусова брадикардія або брадисистолія, предсердна брадисистолія, атріо-вентрикулярна дисоціація

4. все перераховане

342. У спортсменів найчастіше зустрічається порушення ритму серця:

1. лівошлуночкова екстрасистолія

2. миготлива тахіаритмія

3. синдром WРW

4. слабкість синусового вузла

343. Найчастішою у спортсменів є ступінь важкості пошкоджень:

1. легка

2. середня

3. важка

344. Предсердний ритм характеризується:

1. позитивним зубцем Р

2. негативним зубцем Р перед QRS

3. негативним зубцем Р після QRS

4. відсутністю зубця Р

345. Обов'язковий компонент терапії при нокауті у боксера:

1. протисудомна терапія

2. зниження моторної збудливості

3. анальгезія

4. протизапальна терапія

346. Серед усіх локалізацій пошкоджень суглобів у спортсменів найбільш частим є травми суглобу:

1. плечового

2. гомілковостопного

3. колінного

4. променевозап'ястного

347. Для лікування виразкової хвороби шлунку у спортсмена не можна використовувати:

1. де-нол

2. метандростенолон

3. метилурацил

4. альмагель

348. При колапсі у спортсмена потрібно ввести:

1. пентамін

2. дроперідол

3. лазікс

4. мезатон

5. клофелін

349. Тонзілектомія за декомпенсованого хронічного тонзиліту у юних спортсменів:

1. показана

2. не показана

3. в залежності від виду спорту

350. Індекс за плантограмою, який свідчить про плоску стопу:

1. від 0 до 1

2. від 1 до 2

3. понад 2

351. Вікова група, до якої входить дванадцятирічний спортсмен:

1. молодша

2. середня

3. старша

352. Період прискореного росту хлопчиків спостерігається у віці:

1. 10-12 років

2. 13-15 років

3. 16-17 років

353. Пубертатний період у дівчат знаходиться у віці:

1. 10-12 років

2. 13-15 років

3. 16-18 років

354. Тривалість зубців та інтервалів ЕКГ у дітей в зрівнянні з дорослими:

1. коротша

2. довша

3. однакова

355. Оптимальний режим харчування юних спортсменів:

1. 1-2 рази на день

2. 3 рази на день

3. 4-5 разів на день

4. 7-8 разів на день

356. Протягом якого часу відбувається термінове відновлення:

а. протягом 0,5-1,5 год. після роботи

б. протягом 5 год. після роботи

в. протягом 2-5 хв. після роботи

г. протягом 20 хв. після роботи

357. Які фази можна виділити у періоді відновлення:

а. швидкого, повільного, тривалого відновлення

б. швидкого, повільного і тривалого відновлення, суперкомпенсації

в. тимчасового, повільного, тривалого відновлення

г. компенсації та суперкомпенсації

358. Через який час відбувається відновлення алактатних анаеробних резервів у м'язах:

а. 10-15 с

б. 3-5 хв.

в. 2-5 хв.

г. 0,5-1,5 год.

359. Які із перерахованих методів не належать до методів психічного впливу на організм:

а. гіпнотерапія

б. аутогенне тренування

в. психотерапія в бадьорому стані

г. психічної саморегуляції

д. довільного м’язового скорочення

360. З якою метою спортсменами не використовуються бета-блокатори:

а. для пригнічення надлишкового збудження і зменшення ЧСС

б. підвищення тактильної та больової чутливості

в. зниження почуття неспокою і тремтіння кінцівок

г. підвищення фізіологічної адаптації

361. Ризик, пов'язаний зі споживанням бета-блокаторів:

а. можуть спричинювати бронхоспазм, недостатність, блокаду серця, гіпоглікемію

б. розвивається кардіоміопатія, підвищення АТ

в. виникають психотичні реакції, потьмарення свідомості та делірій

г. підвищення тактильної та больової чутливості

д. тремор, судомний синдром

362. Побічна дія анаболічних стероїдів на опорно-руховий апарат не призводять до підвищеного травматизму через:

а. невідповідність росту та сили м’язів і зв'язок

б. збільшення м’язів значно випереджає розвиток сполучнотканних компонентів

в. порушення мікроциркуляції за рахунок недостатньої маскулінізації окремих ділянок

г. порушення координації

363. Функціональні проби це:

1. вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив

2. вплив на організм фізичних навантажень різної інтенсивності

3. вплив на організм факторів довкілля

4. вплив на фізіологічні системи організму фізичних навантажень

5. точно дозований вплив на організм різних факторів для вивчення реакції фізіологічних систем на той чи інший вплив

364. Типи тілобудови людини:

1. нормотонічний, атонічний, гіпертонічний

2. нормостенічний, астенічний, гіперстенічний

3. астенічний, гіпертонічний

4. нормотонічний, дистонічний, гіпертонічний

5. нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний

365. Про нормальну реактивність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи після зміни положення тіла з вертикального у горизонтальне свідчать зміни:

1. зменшення частоти пульсу на 8-14 уд/хв

2. збільшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв.

3. зменшення частоти пульсу на 20-25 уд/хв.

4. збільшення частоти пульсу на 0-8 уд/хв.

5. зменшення частоти пульсу на 10-16 уд/хв

366. Нормальні форми грудної клітки:

1. циліндрична, конічна, запала, куряча

2. кругла, плоска, круглозапала

3. нормостенічна, астенічна, гіперстенічна

4. циліндрична, конічна, лійкоподібна

5. циліндрична, конічна, плоска, перехідні форми

367. Для гіпертонічного типу реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження характерним є:

1. збільшення пульсу до 60-80% помірне підвищення систолічного АТ, деяке зниження діастолічного АТ, збільшення пульсового АТ

2. збільшення пульсу понад 100%, значне підвищення систолічного і діастолічного АТ

3. збільшення пульсу на 100% помірне підвищення систолічного АТ, зменшення діастолічного і пульсового АТ

4. збільшення пульсу понад 100%, незначне підвищення систолічного, діастолічного, зменшення пульсового АТ

5. збільшення пульсу до 60-80% помірне зниження систолічного, діастолічного і пульсового АТ

368. Фізіологічною передумовою субмаксимального тесту PWC₁₇₀ є існування:

1. лінійної залежності між фізичними можливостями організму та ЧСС

2. лінійної залежності між загальною фізичною працездатністю та ЧСС певної величини

3. лінійної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в діапазоні оптимального режиму

4. функціональних резервів серцево-судинної системи під час фізичних навантажень

5. зворотно-пропорційної залежності між потужністю навантаження і ЧСС в межах заданого режиму

369. Функціональною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. помірне зниження пульсового АТ

2. підвищення систолічного АТ до 170 мм рт. ст.

3. зростання ЧСС до межі 180 мінус вік

4. виникнення загостреного і високого зубця Т

5. горизонтальне зниження сегменту ST до 0,1 мВ

370. Субмаксимальний тест з фізичним навантаженням необхідно зупинити в наступних випадках, крім одного:

1. підвищення систолічного АТ більше, ніж на 25% від початкового рівня

2. різка блідість шкірних покровів, надмірне потовиділення

3. виражена втома, слабкість, головокружіння

4. приступ болю за грудиною

5. ускладнене дихання, надмірна задишка

371. Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають:

1. при фізичних навантаженнях на витривалість

2. при фізичних навантаженнях динамічного характеру

3. ніколи не виникають

4. при фізичних навантаженнях статичного характеру

5. незалежно від виду фізичних навантажень

372. Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 14 уд. за 10 сек. до 28 уд. за 10 сек., АТ змінився з 130/80 до 180/90 мм рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи:

1. нормотонічний

2. гіпотонічний

3. гіпертонічний

4. дистонічний

5. східчастий

373. Лікарсько-фізкультурний диспансер – це лікувально-профілактичний заклад, призначений для:

1. широкого оздоровлення населення шляхом застосування засобів фізичної культури

2. медико-біологічного забезпечення тільки збірних команд та їх резерву

3. для стаціонарного лікування спортсменів

4. організаційно-методичного керівництва лікарсько-фізкультурною службою в регіоні

5. диспансеризації населення

374. До підготовчої медичної групи зараховують:

1. осіб, які мають значні відхилення у стані здоров'я за умови достатнього фізичного розвитку

2. осіб, що мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, які потребують значного обмеження фізичного навантаження

3. осіб з недостатнім фізичним розвитком

4. осіб без відхилень у стані здоров'я і з нормальним фізичним розвитком

5. осіб з недостатнім фізичним розвитком без відхилень або з незначними відхиленнями у стані здоров'я

375. Для гіпотонічного типу реакції серцево-судинної системи на помірне фізичне навантаження характерним є:

1. прискорення пульсу на 120-150%, незначне підвищення систолічного і діастолічного тиску, суттєве зменшення пульсового тиску

2. прискорення пульсу більше 100%, значне підвищення систолічного тиску, підвищення діастолічного тиску

3. прискорення пульсу на 60- 80%, помірне підвищення систолічного тиску та деяке зниження діастолічного тиску

4. прискорення пульсу більше 100%, значне зменшення систолічного та діастолічного тиску

5. показники не змінюються у порівнянні зі станом фізичного спокою

376. Виконання навантаження з потужністю 3 Вт/кг протягом 2 хв. в тесті Наваккі свідчить про:

1. низьку працездатність у нетренованих осіб

2. задовільну працездатність у нетренованих осіб

3. нормальну працездатність у спортсменів

4. задовільну працездатність у спортсменів

5. нормальну працездатність у нетренованих осіб

377. Клінічною ознакою досягнення порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. підвищення глибини і частоти дихання

2. зниження пульсового АТ

3. підвищення АТ до 180/90 мм рт. ст.

4. зростання ЧСС до межі 170 уд/хв.

5. різка блідість шкірних покривів з надмірним потовиділенням

378. Після проби 20 присідань за 30 сек. у обстежуваного збільшився пульс з 12 уд. за 10 сек. до 26 уд. за 10 сек., артеріальний тиск змінився з 110/70 до 115/85 мм рт. ст. Визначте тип реакції серцево-судинної системи:

1. гіпотонічний

2. гіпертонічний

3. нормотонічний

4. дистонічний

5. східчастий

379. На скільки часу звільняються особи, що перехворіли пневмонією від заняття фізкультури:

1. 1-2 тижні

2. 2-4 тижні

3. 1-2 місяці

4. 8-12 місяців

5. 2-8 місці

380. Методи оцінки фізичного розвитку:

1. методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції

2. зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація

3. соматоскопія і антропометрія

4. збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія

5. загальне лікарське обстеження органів і систем

381. Тонус парасимпатичного відділу ВНС при сповільнені пульсу на клінортостатичній пробі від 72 до 70 за 1 хв можна вважати:

1. нормальним

2. підвищеним

3. зниженим

382. Пробу Мартіне- Кушелевського можна віднести до проб:

1. зі зміною умов зовнішнього середовища

2. зі зміною положення тіла у просторі

3. з динамічним фізичним навантаженням

383. Проба Штанге відноситься до групи проб:

1. з фізичними навантаженнями

2. зі зміною положення тіла у просторі

3. гіпоксичних

384. Види медичних груп:

1. основна, підготовча, спеціальна

2. додаткова, повторна

3. особлива

4. кількісна, якісна

5. головна

385. Функціональним критерієм порогу толерантності до фізичного навантаження є:

1. поява синусової тахікардії

2. підвищення систолічного артеріального тиску до 180 мм рт ст.

3. частота серцевих скорочень на рівні 200мінус вік пацієнта у роках

4. зростання діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт ст.

5. втрата рівноваги

386. Середній рівень фізичної працездатності практично здорової нетренированої людини характеризується здатністю виконувати роботу потужністю:

1. чоловіки – 4,2 Вт/кг, жінки – 2,7 Вт/кг

2. чоловіки – 2,4 Вт/кг, жінки – 1,7 Вт/кг

3. чоловіки – 1,5 Вт/кг, жінки – 1,0 Вт/кг

4. чоловіки – 1,0 Вт/кг, жінки – 0,5 Вт/кг

5. чоловіки – 3,5 Вт/кг, жінки – 2,5 Вт/кг

387. Методи дослідження фізичного розвитку:

1. соматоскопія і антропометрія

2. пальпація, перкусія, аускультація

3. методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції

4. загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і систем

5. функціональні проби

388. Фармакологічні проби, що характеризують патогенетичні механізми дистрофічного процесу в міокарді:

1. з штучною гіпокаліємією

2. з блокадою адренергичних рецепторів

3. з блокадою кальцієвих каналів

4. з нітрогліцерином

389. Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів:

1. не реєструється

2. може призвести до ураження ЦНС та нирок

3. може призвести до ураження нирок, печінки, серця

4. може призвести до ураження серця, ЦНС, нирок, системи крові

5. може призвести до ураження лише серцево-судинної системи

390. Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:

1. травми та ушкодження опорно-рухового апарату

2. неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень

3. тренування та змагання у хворобливому стані

4. недолікі фізичного розвитку, слабкість м`язів

5. гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень

391. Педагогічні засоби відновлення:

1. є найбільш природним і найефективнішими

2. не використовуються у сучасному спорті високих досягнень

3. використовуються на зростаннях з фізичного виховання школярів

392. Активний відпочинок застосовується:

1. після тривалої перерви між тренуваннями

2. в коротких перервах під час тренування

3. у період повного відновлення організму після тренування

393. Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:

1. травми та ушкодження опорно-рухового аппарату

2. неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень

3. тренування та змагання у хворобливому стані

4. недолікі фізичного розвитку, слабкість м`язів

5. гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень

394. Печінковий больовий синдром у спортсменів є:

1. фізіологічною особливістю

2. перед патологічним станом

3. патологічним станом

4. зустрічається у спортсменів-підлітків

5. зустрічається у спортсменів, які порушують режим харчування

395. Активний відпочинок: - затримує видалення молочної кислоти з організму:

1. затримує видалення молочної кислоти з організму

2. сприяє швидкому видаленню молочної кислоти з організму

3. не впливає на утилізацію молочної кислоти з організму

396. Найбільша частина молочної кислоти після фізичних навантажень окислюється:

1. в печінці

2. скелетних м’язах

3. в крові

397. Фармакотерапія –

1. обов’язкова складова комплексу відновних засобів при оздоровчому тренуванні

2. може використовуватись для стимуляції процесів відновлення організму

3. заборонена до використання при спортивному та оздоровчому тренуванні

398. Харчування після значних фізичних навантажень:

1. не впливає на прискорення відновлення організму

2. є природним стимулятором процесів відновлення

3. лише у поєднанні з фармакотерапією здатне повноцінно відновити працездатність

399. Для стимуляції процесів відновлення працездатності під час інтенсивних спортивних тренувань слід порівняно із загальноприйнятими нормами:

1. вдвічі збільшити прийом рідини

2. збільшити кількість рідини на 0,5 – 1л.

3. не змінювати об’єм прийому рідини

400. Ефективними засобами для запобігання дистрофії міокарда у спортсменів є:

1. елеутерокок, женьшень

2. рибоксин, інозин

3. препарати заліза, кобаламід