2.3.2. Хімічні осади.
Хімічні осади в області шельфу також мають велике значення, так як за рахунок них виникають такі важливі корисні копалини, як залізні, марганцеві, алюмінієві руди і фосфорити.
Велика частина цих з'єднань (окису заліза, марганцю і алюмінію) переносяться річковою водою у вигляді колоїдних розчинів, у меншій мірі механічно або у вигляді істинних розчинів. Спостереженнями над режимом р. Волги встановлено, що в стані справжнього розчину в 1 л води за рік переноситься 11 мг заліза, а у зваженому і колоїдному стані - 2,5 кг.
При зустрічі річкових вод з морською водою, що грає роль електроліту, відбувається коагуляція колоїдних розчинів і випадання в осад залізистих і марганцевих мінералів. Випадання заліза в осад, що дає початок утворенню бурих залізняків приурочене до прибережної частини моря, так як коагуляція золів окису заліза відбувається вже безпосередньо біля берега. Марганцеві мінерали (переважні окисли марганцю - піролюзит, манганіт) випадають в осад трохи далі від берега, так як для коагуляції колоїдних розчинів марганцю потрібно більш лужне середовище (рН = 8,5-8). Аналогічним чином виникають, мабуть, у прибережній смузі боксити, які утворюються в результаті перевідкладення продуктів латеритних вивітрювання, багатих глиноземом.
На відміну від прибережних хімічних осадів, матеріал для утворення яких надходить із суші, освіта фосфоритів відбувається в більш глибоких частинах шельфу, оскільки джерелом Р205 в морській воді служать швидко розкладаються трупи тварин. Найбільш багата фосфором морська вода на глибинах 500 м і більше, так як в поверхневих шарах води Р205інтенсівно поглинається організмами. Однак велика кількість С02 утримує в глибоких зонах Р205 в розчині, і випадання його тут в осад не відбувається.
Освіта фосфоритів приурочено до зони шельфу з глибинами від 50 до 150 м, де вміст у воді С02 помітно зменшується в результаті поглинання її рослинами і дифузії в поверхневі води. Необхідною умовою для утворення фосфоритів є при цьому наявність висхідних течій, які виносять з глибин Р205. У деяких випадках фосфорити накопичуються і чисто органогенних шляхом, представляючи собою скупчення раковин, що складаються частково з фосфату кальцію (такими раковинами володіють деякі плеченогие), або опади, збагачені Р205 за рахунок копролітов морських тварин, кісток хребетних і т.п.
Акумулятивна робота моря
В результаті хвилевої діяльності і вздовж берегових течій утворюються різні акумулятивні форми. Серед них є бари (англ. вar – перешкода, обмілина) – акумулятивні форми, що простягаються вздовж берега. Нерідко вони бувають досить довгими. Так Арабатська стрілка має довжину 115 км. Це один із найбільших у світі барів.
Коси – форми, що утворюються наростаючи від берега. Вони також бувають великими. Так, Бердянська коса має довжину 23 км, а Тендрівська – більше 90 км
Пересипи– відділяють лимани від моря. Перейми(або томболо) з’єднують острови з берегами.
На узбережжях морів нерідко утворюються акумулятивні тераси. Вони простежуються також вздовж Чорного та Азовського морів, а утворились в кінці кайнозойської ери.