2. Репродуктивний метод (репродукція - відтворення)

Репродуктивний метод – це застосування вивченого на основі зразка або правила.

• Діяльність студентів носить алгоритмічний характер, тобто виконується за інструкціями, приписаннями, правилами в аналогічних, подібних з показаним зразком ситуаціях.

• Організація навчальної діяльності студентів відбувається завдяки кількаразовим відтворенням засвоюваних знань. Таким чином, для цього викладач пропонує різноманітні вправи, лабораторні, практичні роботи, програмований контроль, різні форми самоконтролю.

• Цей метод застосовується у взаємозв’язку з інформаційно-рецептивним методом (який передує репродуктивному). Разом вони сприяють формуванню знань, навичок і вмінь в студентів, формують основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, перенос, класифікація).

• Проте варто відзначити, що цей метод не гарантує розвитку творчих здатностей студентів.

3. Метод проблемного викладу.

• Перш ніж почати викладати новий матеріал, викладач ставить проблему, формулює пізнавальне завдання (лекції, семінару) на основі різних джерел і засобів, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв’язання поставленого завдання.

• Спосіб досягнення мети – це розкриття системи доказів, порівняння точок зору, різних підходів.

• Студенти стають свідками й співучасниками наукового пошуку.

• Студенти не тільки сприймають, усвідомлюють і запам’ятовують готову інформацію, але й стежать за логікою доказів, за рухом думки педагога.

• Варто зазначити, що цей підхід доволі активно використовується у вищіх навчальних закладах.

4. Частково-пошуковий (евристичний) метод.

• Полягає в організації активного пошуку рішення висунутих у навчанні (або сформульованих самостійно) пізнавальних завдань.

• Пошук рішення відбувається або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок.

• Процес мислення набуває продуктивного характеру.

• Процес мислення поетапно направляється й контролюється педагогом або самими студентами на основі роботи над програмами (у тому числі й комп’ютерними) і навчальними посібниками.

• Метод дозволяє активізувати мислення, викликати зацікавленість до пізнання на семінарах і колоквіумах.

Додамо, що І. Трайнєв виокремлює такі евристичні методи навчання: 1. методи «мозкової атаки» (пряма мозкова атака, масова мозкова атака, мозковий штурм);

2. метод багатовимірних матриць;

3. метод вільних асоціацій; 

4. метод інверсії; 

5. метод емпатії; 

6. метод синектики.

Методи «мозкової атаки» побудовані на колективному евристичному діалозі (полілозі), спрямованому на продукування новий ідей. Метод евристичних запитань застосовуються для спрямування творчого пошуку розв’язання певної проблеми.

Метод багатовимірних матриць є методом морфологічного аналізу систем з метою виявлення невідомих елементів, підсистем.

Метод вільних асоціацій полягає у побудові множини нових асоціацій, окремі з яких можуть послугувати вектором пошуку розв’язання проблеми.

Метод інверсії (перестановка, перевертання) спрямований на розв’язання проблеми у новітніх напрямках (зміна мови постановки проблеми, перехід від площинного представлення об’єктів до просторового, побудова міркувань у зво­ротному напрямку тощо).

Метод емпатії є методом особистісних аналогій.

Метод синектики – характеризується ознайомленням студентів зі стратегією розв’язання проблем, спонуканням їх до самостійної постановки проблеми для знаходження шляху її розв’язання.