Досвід організації роботи учнівського самоврядування у професійно-технічному навчальному закладі

автор: Алєксеєвець В.С. -

заступник директора з навчально-

виховної роботи КПЛ сфери послуг

упорядник: Салтикова О.В. -

методист обласного центру

дитячої та юнацької творчості

Кіровоград - 2011

Автор: Алєксеєвець В.С. - заступник директора з навчально-виховної роботи Кіровоградського професійного ліцею сфери послуг.

Упорядник: Салтикова О.В. - методист обласного центру дитячої та юнацької творчості.

Запропонована система виховної роботи Кіровоградського професійного ліцею сфери послуг (далі: КПЛСП) з напрямку організації учнівського самоврядування в професійно-технічному навчальному закладі, є адаптацією існуючих наукових напрацювань з теорії і методики виховних технологій до умов професійно-технічного навчального закладу, та практичного досвіду Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості (позашкільний навчальний заклад). На базі закладу, з 2008р. відповідно до програми експериментальної діяльності ОЦДЮТ відбувається апробація системи виховання громадянської відповідальності учнівської молоді (автор Салтикова О.В., здобувач лабораторії діяльності позашкіль-

них закладів Інституту проблем виховання АПН України). Результати даного виду роботи в поданій документації не висвітлені.

З 2009 р. професійний ліцей сфери послуг є експериментальним майданчиком Кіровоградського обласного навчально-методичного центру професійно-технічної освіти по узагальненню досвіду ліцею з питань організації учнівського самоврядування в закладі.

Досвід організації діяльності органу учнівського самоврядування КПЛСП успішно

запроваджено в систему виховної роботи професійно-технічних навчальних закладів Кіровоградської області та Марганецького професійного ліцею (Дніпропетровська область).

Учнівське життя в училищі, ліцеї… Пари, лекції, семінари, виробнича практика… І

тільки? Звичайно ні… Крім головного завдання учня професійно-технічного навчального закладу набути професійної компетентності, є ще стільки всього корисного…

Функціонування демократії та правової держави залежить від грамотних, освічених

громадян, котрі мають доступ до широкого спектру інформації, що дозволяє їм брати активну участь у житті суспільства, приймаючи усвідомлені та відповідальні рішення. Особливу цінність набувають ті знання і вміння, котрі необхідні в реальному житті. Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти та виховання, зорієнтованих на входження у світовий освітній простір. Навчально-виховний процес професійно-технічного закладу спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості.

За цих умов важливим завданням освіти постає розвиток в учнів самостійності та здатності до самоорганізації, формування високого рівня правової культури, готовності до співпраці, схильності до творчої діяльності, толерантності, терпимості, вміння вести діалог, шукати і знаходити компроміси.

Сьогодні у професійно-технічних навчальних закладах України організація діяльності органів учнівського самоврядування – явище досить поширене. Але чи можна сказати про них, що вони реально діючі та ефективні у своїй роботі. А головне, чи справді вони учнівські?

Напевно, більшість з них практично залишаються суто педагогічними. Тобто в переважній більшості випадків робота учнівського самоврядування зводиться до того, що ним керують педагоги. Не в багатьох навчальних закладах учні вносять свої пропозиції у плани виховної роботи навчальних закладів і мають можливість реалізувати свої плани, бажання завжди з радістю відвідувати цікаві і довгоочікувані заходи. Рідко де учні мають можливість обговорити проблеми своїх однолітків та шляхи їх вирішення на педагогічних радах. І не просто обговорити, а бути сприйнятими, почутими, отримати реальну підтримку та допомогу з боку дорослих. Не керування їхніми справами, їхнім позаурочним життям, а саме допомогу

у вирішенні ними багатьох своїх проблемних питань. На жаль, не в багатьох училищах реально та ефективно працюють органи учнівського самоврядування. А чому? Відповідь, на нашу думку, ми знаходимо перш за все у розумінні всіма учасниками взаємодії визначення поняття «учнівське самоврядування».

Поняття “учнівське самоврядування” в педагогіці має свою еволюцію і використовується в літературі протягом тривалого час. Автори користуються ним досить широко, вкладаючи в це поняття різний зміст та різні відтінки.

В „Педагогічній енциклопедії” самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні й керівництві справами свого колективу. Не заперечуючи цього, педагоги роблять різні акценти. Одні спираються на керівництво колективом і розглядають самоврядування як частину системи управління; інші розуміють самоврядування як форму організації коллективного життя, або ж як можливість учнів реалізувати своє право на активну участь в управлінні справами закладу.

Зазначимо, що унікальність даної соціально-педагогічної технології і полягає в тому,

що вона виконує дві основні функції зовнішню - формуючу (вид громадсько - корисної діяльності, форма взаємовідносин) і внутрішню-розвиваючу (дозволяє особистості максимально виявити для самої себе домінуючі задатки, які у майбутньому можуть суттєво визначити весь її життєвий шлях, забезпечити ефективний розвиток фізичних, інтелектуальних і моральних якостей).

Тому легко визначається і особливість цієї виховної технології, яка полягає в тому, що вона має реалізуватися на засадах самовизначення, самодіяльності, самоорганізації, самоствердження та самореалізації особистості.

Також виявлено, що самоврядування дітей і молоді набувало найбільшого розвитку вперіод становлення демократії в країнах світу. У такому суспільстві самоврядування виконувало важливі функції соціалізації, громадянського виховання, розвивало уміння визначати форми та способи участі особистості в житті колективу та суспільства. Отже, самоврядування є не тільки громадянською цінністю, а й формою подальшої демократизації життя учнівської громади. У тоталітарних освітніх системах самоврядування, як правило, виконувало

дисциплінарні, наглядові, поліцейські функції. У радянські часи використовувалася та активно експлуатувалася його форма, а не якості та ознаки. Проте справжнє занурення у глибинну суть самоврядування траплялося рідко.

Учнівське самоврядування як система взаємодії в закладі будується на підставі співзвучних потреб дитини і суспільства. Головним завданням педагогів у цій системі є постійна підтримка мотиваційної сфери учня, тобто підтримання такого стану, за якого стає необхідним постійне самовдосконалення та бажання і наміри стати гідним громадянином нашої держави.

Для чіткої організації діяльності учнівського самоврядування необхідні знання і

володіння організаційно-методичними принципами управління. До них належать:

- регулярна почергова змінюваність робочих органів самоврядування (суб’єкта управління);

- розширення реальних прав і повноважень органів самоврядування;

- доброзичлива вимогливість;

- конкретизація колективних творчих справ;

- диференціація та індивідуалізація (створення умов для повного прояву і розвитку здібностей). Вирішення проблем учнівського самоврядування сьогодні неможливе без знання процесуальних основ його організаційної структури, змісту функцій органів самоврядування і їхньої взаємодії з іншими видами діяльності учнів.

Слід визнати, що для ефективної діяльності самоврядування необхідні відповідні умови. При порушенні організаційно-педагогічних умов організації самоврядування в навчальному закладі, представлена педагогічна технологія знижує ефективність, а сподівання на високий результат виховання у дітей громадянськості, відповідальності, соціальної активності стають марними.

Щоб орган учнівського самоврядування в навчальному закладі мав значення регулярно діючого, необхідно створити і дотримуватись таких умов:

- адміністрація навчального закладу не повинна підміняти органи учнівського самоврядування і самостійно вирішувати питання, які належать до компетенції органів самоврядування, навіть тоді, коли рішення керівництва здавалося б правильним і оперативнішим;

- кожне рішення органів учнівського самоврядування має бути виконано без тяганини та зволікання;

- якщо навчальний заклад вважає неможливим виконання помилкового рішення того чиіншого органу учнівського самоврядування, то педагогічний колектив повинен апелювати до загальних зборів, а не самочинно відміняти рішення;

- основною умовою участі педагогів у роботі органів учнівського самоврядування по

винен бути беззаперечний його авторитет серед учнів, і той педагог, який не має впливу і у якого постійні конфлікти з органами самоврядування абсолютно, вочевидь, не може працювати в такій організації;

- робота в органах учнівського самоврядування не повинна займати багато часу у учнів, щоб вони не були переобтяжені обов'язками і не перетворювалися у „чиновників”;

- не можна органи учнівського самоврядування завантажувати різними дрібницями, які можна вирішити під час звичайної адміністративної і поточної роботи;

- облік роботи всіх органів учнівського самоврядування повинен бути чітко налагоджений.

Організація демократичного учнівського життя передбачає, що кожен учень є організатором, учасником функціонування міні-моделі суспільства.

Слід визнати, що для ефективної діяльності самоврядування необхідні відповідні умови:

- загального уявлення про сутність і роль самоврядування, залежно від яких необхідно будувати взаємини між ланками самоврядування, орієнтуючись на які вноситимуться корективи в їхню діяльність;

- усвідомлення кожним органом і ланкою управління своїх функцій і реалізації їх у конкретній діяльності;

- поваги і виконання рішень, прийнятих будь-яким органом учнівського самоврядування;

- дотримання етики взаємин;

- побудови структури самоврядування з урахуванням видів самоврядування учнів, громадських організацій.

Забезпечити діяльність самоврядування – означає створити умови для його нормального функціонування, для формування у учнів управлінських умінь і навичок, високої управлінської культури, бути готовими до роботи з ним.

Саме готовність до роботи з учнівським самоврядуванням визначає сьогодні тактику і стратегію педагога.

Щоб учні рушили в бік самодіяльності та самоврядування й побажали щось робити понад необхідне, понад обов’язкове, потрібні відповідні спонукальні причини, моральні підстави, відповідні стимули, якими могли б бути такі:

- Чудова ідея, прийнята на «ура» дитячим співтовариством.

- прояв масової культури;

- вплив моди;

- колективно звеличувальна справа;

- потреба в успіху;

- потреба у прояві турботи й допомоги нужденним;

- потреба в досягненні значущої для колективу і його членів мети;

- бажання одержати якісь професійні й суспільно-значущі вміння;

- потреба в самовираженні й реалізація лідерських претензій.

Підміною самоврядування слугують спосіб доручень між педагогами та учнями (дорослий доручає – учень зобов’язаний виконати), або тільки модельно-ігрові процедури (дні самоврядування), які навчають певних процедур самоврядування, але власне самоврядуванням__не є.

(додаток )

Риси самоврядування	Риси антисамоврядування
Наявність яскраво вираженого мотиву або бажання учнів брати участь у запропонованій або задуманій постійній або тимчасовій справі.	Створення органів самоврядування без прав і обов’язків.
Підтримка педагогічним колективом і адмініст- рацією дитячих ініціатив і бажання допомагати учням технічно, організаційно й інформаційно.	Створення органів самоврядування без змісту діяльності.
Наявність виборних постійно змінюваних органів учнівського самоврядування, підзвітних загальним зборам і контрольованих спеціально призначеними учнівськими органами.	Формально органи учнівського самовря- дування є, а фактично педагоги підмі- нюють собою учнів, позбавляючи їх іні- ціативи.

Забезпечувати діяльність учнівського самоврядування означає завжди пам’ятати про те, що суб’єктом самоврядування є сама особистість учня, що зростає, пізнає, виховується і розвивається. Тому зміст діяльності учнівського самоврядування визначається не стільки впливом педагогів, скільки особливостями різних видів самокерованої діяльності учнів і виконуваних ними функцій.

Педагогічно забезпечувати діяльність учнівського самоврядування – означає здійснювати педагогічний процес на нових концептуально-інноваційних засадах.

В освітньому просторі Кіровоградської області професійний ліцей сфери послуг завжди вважався сучасним закладом освіти, для якого розвиток особистості дитини стоїть на першому місці поряд з здобуттям професійних навичок. Тому ідею ініціативної групи учнів реорганізувати орган самоврядування зустріли з бажанням допомогти. Так, у 2008 році розпочалася робота етап за етапом.

Обговорили в групах ідею і вирішили: справа необхідна! В профтехосвіті є що змінювати і це справа молодих.

Так з метою формування у підлітків правової культури, готовності жити в демократичній правовій державі, брати на себе соціальну та громадську відповідальність, в ліцеї створена „Республіка для душі”, яка охоплює всі сфери навчально-виховної діяльності. В процесі роботи в органах республіки учні набувають досвіду пізнання демократії, можуть братии участь у прийнятті адміністративих рішень і представляти при цьому інтереси всього учнівського колективу. Досвід організації та проведення виборів до парламенту республіки, участі у виборчому процесі, процедура розподілу обов'язків і прагнення в ході їх виконання не вдаватись до дорослих „бюрократів” – формує нову генерацію громадян демократичного суспільства. Існування республіки є чудовою формою навчання дітей активно використовувати права людини. Залучення дітей до обговорення суспільних проблем з метою прийняття обгрунтованих рішень, владнання конфліктів, утвердження власних прав та обов'язків, є істотними складовими громадянського суспільства, адже така діяльність сприяє вихованню людської гідності, вчить не лише мріяти, а й діяти, а це зумовлює неминуче усвідомлення зв'язку між особистим добробутом і загальним благополуччям, почуття належності до громади, до суспільства, відчуття, що ця громада, це суспільство не випадково знайдене, не нав'язане зверху, а створено самими його громадянами.

Зібравши ініціативну групу учнів та педагогів ліцею, ми почали діяти:

- визначили мету та завдання розвитку учнівського самоврядування ліцею;

- розробили Статут, який потім був замінений Конституцією „Республіки для

душі” (додаток 5);

- розробили Положення „Про вибори Президента” (додаток 6), „Про парламент-

ські комітети”, „Про регламент роботи”;

- ознайомились з досвідом діяльності обласного парламенту дітей і підписали «Угоду про співпрацю».

Цікавою є підготовка та проведення конкурсно-розважальної програми „Знайомтесь – я ваш Лідер!”. В творчій та дружній атмосфері учні мають змогу розкрити свої лідерські якості і продемонструвати організаторські здібності широкій громаді ліцею. На початку та в кінці навчального року відбувається загальноучнівська конференція. Для когось ділова атмосфера, можливість висловитись з трибуни, вислухати, задати запитання – є першою сходинкою зовсім дорослого життя. На конференції приймаються рішення які в подальшому впливають на роботу органу учнівського самоврядування, зміни до нормативних документів.

Цікавим є збагачення досвідом роботи на сесії обласного парламенту дітей. Делеговані ліцеїсти поряд з юними депутатами оволодівають мистецтвом співпрацювати, обговорювати питання, приймати рішення. Беруть участь у тренінгах і роботі в комісіях, проведенні круглих столів і заняття в Школі депутатської майстерності, конкурсних, розважальних програмах і невимушеному спілкуванні.

На початку навчального року проводяться вибори. Справжні „президентські”. З передвиборчою агітацією і програмами дій, з облаштуванням виборчої дільниці і виготовленням бюлетенів для голосування. За рішенням конференції орган учнівського самоврядування працює в тісній взаємодії з педагогічним колективом ліцею, тому з самого початку дорослі мають право віддати свій голос за кандидата, який на думку дорослих допоможе в спільній справі.

Результати виборчої кампанії оголошуються на загальних зборах, у випуску інформаційної газети: «Республіка для душі» з прізвищами переможців та привітаннями усіх хто брав участь у виборах.

Так як учнівське самоврядування потребує діючого педагогічного забезпечення як ніяке інше, за кожним комітетом закріплений педагог-куратор. Педагоги (куратори) для себе вибрали декілька золотих правил в роботі з органом самоврядування, яких неухильно потрібно дотримуватись:

- самоврядування це життя, а не робота;

- не підміняй, а довіряй.

Основне завдання педагога (куратора) в самоврядуванні – допомогти дітям побачити

зв'язок між зробленою роботою і її кращими результатами.

За таких умов робота „Республіки для душі” набуває стрімкого розвитку відповідно до плану роботи (додаток 3), який розглядається на загальних зборах.

На базі ліцею працює Школа лідерів, де учні беруть активну участь у семінарах-

тренінгах: «Що таке лідер і лідерство», «Лідер і його команда», «Компетентність лідера». Проводяться регулярні виїзні семінари Школи лідерів, де учні мають змогу розкрити свій потенціал.

На сьогодні практично всі справи в КПЛСП (турніри, конкурси, фестивалі, свята) організовуються і проводяться за участю парламентських комітетів „Республіки”. Комітети працюють у тісній співпраці з педагогами-кураторами, адміністрацією та батьківським комітетом, тому можна з повним правом говорити про всі створенні передумови для діяльності в подальшому органу ліцейного співуправління: Найголовнішим завданням педагогічного керівництва розвитку самоврядування учнів є пошук найбільш ефективних форм організаційної праці учнів, форм та змісту діяльності органів самоврядування.

Слід зауважити, що на ранніх етапах розвитку співуправління значна увага повинна

приділятись вмінню співпрацювати на засіданнях парламенту чи комітетів.

У преамбулі Конституції „Республіки для душі” – головного законодавчого документу учнівського самоврядування Кіровоградського професійного ліцею сфери послуг – йдеться про виховання громадянської самосвідомості та громадянської активності молоді. У процесі роботи в органах учнівського самоврядування, незалежно від того, є дитина рядовим членом чи виконує керівну функцію, формуються такі важливі якості, як культура міжособистісних відносин, причетність до загальної справи, відповідальність за результат своєї роботи як частини загальної справи, а значить, демократична громадянська позиція. В процесі діяльності діти оволодівають культурною та історичною спадщиною, що є культурологічним завданням громадянської освіти.

У процесі життєдіяльності в учнівському середовищі з розвиненою системою учнівського самоврядування учні реалізують своє право:

- на участь у виборах та інших формах прямої демократії (політико-правова сфера громадянської освіти і виховання);

- на участь у громадянських об'єднаннях (соціальна сфера);

- на свою культуру і мову, не заперечувати культурні цінності інших народів (культурологічна сфера);

- на оцінку власних можливостей, на самореалізацію та самовдосконалення.

Учнівське самоврядування в Кіровоградському професійному ліцеї сфери послуг, дає можливість кожному учневі реалізувати свої здібності в самостійно обраному напрямі. Крім того, в процесі постійного залучення учнів до участі в суспільному житті формуються певні риси:

- уміння самоорганізовуватись та організовувати будь-яку справу й участь у ній інших;

- почуття власної гідності;

- почуття справедливості;

- об'єктивність та толерантність при вирішенні спірних питань;

- комунікабельність, порядність у стосунках з оточенням;

- повага до людей;

- готовність прийти на допомогу, захистити права людини і громадянина.

Вся організаційна робота органу учнівського самоврядування „Республіка для душі”

працює над розробкою та реалізацією наступних програм:

1. „Бюро захисту прав особистості”;

2. „Довкілля”;

3. „Спорт для всіх”;

4. „Преса в ліцеї”;

5. „Милосердя”;

6. „Дискусійний клуб”

Специфіка тривалості навчання в ліцеї (1-2роки) зумовлює необхідність застосування проектної технології. На етапі реалізації кожної програми членами парламенту розробляються проекти (короткотривалі від 1 – 5 місяців). При загальному плануванні кожному комітету доручається виконання того, чи іншого проекту.

Відповідно до програми розвитку учнівського самоврядування в Кіровоградському

професійному ліцеї сфери послуг розроблено методичні рекомендації, щодо організації роботи:

1. Алєксеєвець В.С. Методичні рекомендації по діагностиці вихованості учнів професійно-технічних навчальних закладів. – Кіровоград: КПЛСП, 2008. – 34 с.

2. Алєксеєвець В.С. Толерантність – як основа морально-духовного виховання учнів

професійно-технічних навчальних закладів – Кіровоград: КПЛСП, 2008. – 66 с.

3. Алєксеєвець В.С. Методичні рекомендації по правовому вихованню учнів професійно-технічних навчальних закладів – Кіровоград: КПЛСП, 2008. – 33 с.

4. Інформаційно-методичний збірник по організації учнівського самоврядування в професійно-технічному навчальному закладі (з досвіду роботи Кіровоградського професійного ліцею сфери послуг) Частина І / Укладач: В. Алєксеєвець – Кіровоград: КПЛСП, 2008. – 117 с.

5. Інформаційно-методичний збірник по організації учнівського самоврядування в професійно-технічному навчальному закладі (з досвіду роботи Кіровоградського професійного ліцею сфери послуг) Частина ІІ / Укладач: В. Алєксеєвець – Кіровоград: КПЛСП, 2009. – 103 с.

6. Алєксеєвець В.С., Ткаченко Г.М. Гра «Дебати» - «Російська мова – друга державна» - Кіровоград: КПЛСП, 2009. – 37 с.

7. Алєксеєвець В.С. Учнівське самоврядування як практична школа демократизації та громадянського виховання учнівської молоді. Педагогічне дослідження теми. – Кіровоград: КПЛСП, 2009. – 23 с.

8. Алєксеєвець В.С. Мистецтво публічного виступу. – Кіровоград: КПЛСП, 2009. – 28 с.

Післямова

Система роботи, у створених сприятливих організаційно-педагогічних умовах, яка має за підгрунття наукові дослідження з застосуванням найкращого сучасного практичного досвіду - має великий шанс на отримання позитивного результату. Якщо додати зусилля висококваліфікованих фахівців і сподівання дітей – отримаємо силу, яка вже в найближчому майбутньому змінить наше життя на краще.

Умови запропонованого формату дозволили лише презентувати родзинки досвіду організації учнівського самоврядування в професійно-технічному навчальному закладі.

Додаток 1

ПРОГРАМА

розвитку учнівського самоврядування в

Кіровоградському професійному ліцеї сфери послуг

Програма складена відповідно до Закону України “Про освіту”, “Про професійно-

технічну освіту”.

Метою програми - створення сприятливих умов для участі учнів у самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, організації дозвілля, побуту (2009 – 2012 н.р.).

1. Загальні положення.

Мета учнівського самоврядування – виховання особистості, здатної до самореалі-

зації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Завдання:

- формувати суспільно-громадського досвіду особистості;

- допомогти молоді у процесі соціалізації;

- залучити учнів до особистісно значущих соціокультурних цінностей, потреба яких

не забезпечується системою професійно-технічної освіти;

- виховувати вольові якості, сформувати активну життєву позицію;

- розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання;

- поповнити знання у сферах, які цікаві учневі й розвивають перед ним нові горизонти пізнання;

- розвинути спроможність приймати самостійні рішення;

- розвинути самосвідомість кожного учня як самостійної особистості і як члена колективу.

Актуальність: молодь – органічний суб'єкт економічного, політичного, соціокультурного життя суспільства. Труднощі, з якими вона стикається у процесі свого входження в соціум, засвоєння норм суспільної поведінки часто зумовлюється невідповідністю потреб та сподівань молодих людей реальним викликам суспільства. Одним зі шляхів вирішення цих суперечностей є створення умов і можливостей для самореалізації молоді, залучення до участі у прийнятті рішень в процесі державотворення.

Рівень програми: організаційно-навчальний.

Виконавці програми: адміністрація, педагогічний колектив, учні, батьки, психолог. Термін реалізації: 3 роки.

Очікувані результати: становлення та виховання соціально-активної особистості,

небайдужої до процесів, що відбуваються навколо громадянина, патріота своєї сім’ї, свого колективу, рідного міста, держави.

Розробка програми: керівний склад органу самоврядування ліцею „Республіка для

душі”, заступник директора з навчально-виховної роботи.