Значення ери комерції для міжнародного менеджменту

(Підсумовуючи все відмічене вище, можна сказати, що) ера комерції вперше висвітила і поставила перед підприємцями розвинених європейських держав наступні ключові питання міжнародного менеджменту (як системи управління міжнародним бізнесом):

* чи є економічний сенс переносити підприємницьку активність і ризики з національного середовища за рубежі держави і чи можуть відповідні вигоди (втрати) бути оцінені наперед?

* від яких основних чинників реально залежить ухвалення такого роду рішень?

* наскільки вільний бізнес в своїх рішеннях і діях від політики своєї держави, чи може він розраховувати на її підтримку (або повинен враховувати протидію)?

* що слід враховувати, передбачати і робити, ведучи ділові операції за кордоном, для забезпечення довготривалої прибутковості цих операцій і безпеки їх ведення?

2. Ера експансії (1850–1914 рр.)

Передумови ери експансії

У вказаний період йде остаточне формування і структуризація колоніальних імперій на тлі бурхливого індустріального розвитку європейських країн, а пізніше США, викликаного промисловою революцією початку XIX ст. і подальшими досягненнями технологічного розвитку.

Саме ці досягнення і масове індустріальне виробництво змусили розвинені країни замість вивозу екзотичних заморських товарів розпочати видобуток сировини і почати систематичне плантаційне господарство в колоніальних регіонах як до вигідніших і економічно перспективних сфер зарубіжного бізнесу.

Важливо відзначити наступну обставину. Корінна зміна характеру «корисності» колоній в свою чергу викликала різке зростання їх значущості для індустріального розвитку Європи. Значну частину своїх конкурентних переваг розвинені європейські країни, і в першу чергу Англія і Франція, черпали саме в дешевій сировині з колоній. Але це в свою чергу вимагало інвестицій вже в розвиток колоніальної сировинодобувної індустрії. Одночасно росла і роль державного колоніального управління: захист колоній від зовнішньої загрози і збереження самого колоніального режиму вимагали від метрополій узгоджених дій влади і національного бізнесу на території колонії. Оскільки ж до нього вже почали залучатися маси працівників-тубільців, а вивіз в колонії кваліфікованої робочої сили з метрополій був економічно невигідний, то зі всією гостротою встали питання обліку місцевих культурних особливостей, освіти і соціальних проблем місцевого населення. Зрозуміло, що для простого грабежу місцевого населення і ресурсів нічого такого не вимагається, але якщо йдеться про розвиток місцевої промисловості і сільського господарства з використанням тубільної робочої сили, то колоніальні власті і бізнесмени метрополії, що ведуть справи в колоніях, хочеш не хочеш повинні були починати про це думати. Саме починати, оскільки до початку Першої світової війни (тобто до кінця ери експансії) ці питання ще тільки-тільки вставали перед найбільш передовими адміністраторами і підприємцями в колоніях.

Слід особливо зупинитися і на тій частині розвитку міжнародного бізнесу, яка ніяк не висвітлюється в структурі Робінсона, але яка виключно важлива. Йдеться про інтенсивний розвиток внутрішньоєвропейського міжнародного бізнесу, також ініційований промисловою революцією і епохою масового виробництва. Саме різні темпи розвитку європейських держав в цей період, відмінності в забезпеченості природними ресурсами, різний рівень освіти населення і інші чинники того ж роду зумовили доцільність і вигідність того, що лише з відомою часткою умовності можна назвати міжнародним розподілом праці. Швидше слід розрізняти свого роду країни-виробники промислової продукції і країни-ринки для цієї продукції (заради справедливості треба визнати, що останні у багатьох випадках виробляли дешеву сільськогосподарську продукцію).

Якщо сьогодні достатньо багато мовиться з приводу торгових воєн між країнами, то слід пам'ятати, що вже кінець XVIII ст., і тим більше XIX ст., – це епоха майже безперервних конфліктів такого роду. Цікавим наслідком всього цього став розвиток виробничих підприємств і філіалів фірм за кордоном. Розвивався і міжнародний фінансовий сервіс, міжнародний транспорт і т.д.

Значення ери експансії для міжнародного бізнесу

Все це дозволяє констатувати, що власне міжнародний бізнес вже в другій (по Робінсону) ері свого розвитку дуже точно намацав всі головні мотиви свого існування і розвитку, що збереглися і до наших днів:

* можливості використання ефективніших ресурсів (сировинних, природних, енергетичних);

* розширення ринків збуту;

* нові можливості інвестування вільних фінансових ресурсів;

* використання вигідних можливостей місцевого законодавства (податкового, митниці і т. д.).