Види гарячки

Залежно від ступеня підвищення температури тіла розрізнять такі види гарячки: субфебрильна — від 37 до 38 °С; помірно підвищена — від 38 до 39 °С; висока — від 39 до 40 °С; надвисока — від 40 до 41 °С; гіперпіретична —понад 41 °С. За тривалістю розрізняють такі види гарячки: гарячка, яка швидко минає (ефемерна) триває декілька годин, трапляється при грипі, респіраторних вірусних інфекціях; гостра (febris acuta) триває до 2 тиж, характерна для гострого бронхіту, пневмонії; підгостра (fabris subacuta) триває 15—45 днів, характерна для ревматизму в стадії загострення, хронічного бронхіту; хронічна (febris chronica) триває понад 45 днів, характерна для туберкульозу, сепсису.

За характером температурної кривої розрізняють такі типи гарячки:

1) гарячка постійного або сталого типу: рівень температури зазвичай високий (39—41 °С), різниця між ранковою та вечірньою температурою тіла коливається в межах 0,5—1 °С. Характерна для крупозної пневмонії, черевного та висипного тифу, ревматизму;

2) гарячка послаблювального, ремітувального типу: різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах 1—2 °С, а іноді й більше; вранці температура тіла падає нижче 38°С, але не знижується до нормального рівня. Характерна для гноячкових захворювань, вогнищевого запалення легень;

3) гарячка переміжного, інтермітуючого типу: спостерігається періодичне, приблизно через рівні проміжки часу (від 1 до 3 діб), у більшості випадків різке підвищення температури (частіше у другій половині дня, іноді вночі) на декілька годин з наступним її зниженням до нормального рівня. Характерна для малярії;

4) гарячка виснажувального, гектичного типу: це тривала гарячка з добовим коливаннями температури, що доходить до 4—5 °С, з підвищенням температури тіла до 40—41 °С увечері і вночі та ранковим її падінням до субфебрильних або нормальних (і навіть нижче нормальних) величин. Ці коливання температури спричинюють надто тяжкий стан хворого. Вони супроводжуються значним потовиділенням, виснажуючою слабкістю. Спостерігається при сепсисі, гноячкових захворюваннях, активному туберкульозі з розпадом легеневої тканини;

5) гарячка зворотного або інвертованого типу: подібна до гарячки гектичного типу, але максимальна температура спостерігається вранці, а увечері вона падає до нормальних або субфебрильних величин. Характерна для сепсису, тяжких форм туберкульозу;

6) гарячка поворотного типу: спостерігаються чергування кількаденних гарячкових періодів з безгарячковими (періоди апірексії), характерна для поворотного тифу;

7) гарячка хвилеподібного типу: спостерігається поступове підвищення температури тіла протягом певного терміну з наступним її літичним падінням та більш-менш тривалим безгарячковим періодом; характерна для лімфогранулематозу, бруцельозу;

8) гарячка нерегулярного типу (атипова): спостерігається непевна тривалість з неправильними та різноманітними коливаннями температури у вигляді постійної, послаблювальної, переміжної та інших гарячок та їх різних поєднань; характерна для багатьох захворювань, наприклад, хронічного бронхіту, грипу, холециститу, дизентерії, ревматизму, сепсису.