1.2. Державні інститути, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність

До таких інститутів відносяться:

1) торгові представництва країни в іноземних державах - захищають за кордоном права даної країни в галузі зовнішньої торгівлі.

Функції та завдання торгових представництв:

• представляти інтереси даної країни в галузі зовнішньої торгівлі і сприяти розвитку торгових та інших господарських відносин цієї країни з країною перебування торгового представництва;

• регулювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва;

• здійснювати зовнішню торгівлю даної країни з країною перебування торгового представництва;

• вивчати загальні економічні умови, зовнішньоекономічні зв’язки та кон’юктуру ринків країни перебування, враховуючи інтереси зовнішньої торгівлі та Міністерство іноземних справ своєї країни, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям своєї країни.

Звичайно торгові представництва даної країни становлять частину відповідних повноважних представництв цієї держави за кордоном; вони є частиною посольства чи місії цієї країни; безпосередньо підпорядковуються Міністерству зовнішньої торгівлі.

2) Центральний банк будь-якої країни відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю валютно-фінансовими інструментами і насамперед регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.

3) експортно-імпортні банки здійснюють кредитні та розрахункові функції від імені уряду. Кредитування зовнішньої торгівлі – надзвичайно важлива функція, безпосередньо пов’язана зі самим зовнішньоторговим процесом.

4) митні органи – це державна установа, що контролює експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни; вони ведуть митну статистику, розробляють митні правила і процедури, стягають митні збори, мито та податки.

5) міністерство іноземних справ –сприяє визначенню зовнішньополітичних орієнтирів і зовнішньополітичному забезпеченню зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів.

6) Кабінет Міністрів (центральний апарат уряду) координує діяльність органів, що беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом узгодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади країни.

2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності

В теперішній час існує велика кількість засобів зовнішньоекономічного регулювання, що пояснюється розширенням кола країн-учасниць міжнародної торгівлі і необхідністю для кожної країни мати інструменти оптимізації її участі в міжнародному товарообміні.

Засоби зовнішньоторговельної політики поділяються на наступні:

• Тарифні – митні тарифи;

• Нетарифні – кількісні обмеження, інші нетарифні засоби, торговельно-політичні засоби стимулювання експорту, торговельні договір і угоди.

2.1. Тарифне регулювання

Митні тарифи – це тарифи, якими оподатковуються товари при їх ввозі і вивозі. Митний тариф є свого роду податок, що стягується при перетині товаром митного кордону з того, хто цей товар ввозить або вивозить. Митні тарифи підвищують вартість товару, бо експортер (імпортер) примушений компенсувати свої видатки на сплату мита за рахунок збільшення ціни на товар. Високі імпортні мита роблять іноземні товари неконкурентноспроможними на внутрішньому ринку і використовуються для захисту національних виробників аналогічних товарів.

Мита бувають трьох видів:

- Адвалерні – що стягуються у відсотках від вартості товару;

- Специфічні – стягуються у вигляді певної грошової суми з ваги, обсягу або кількості товару;

- Змішані – припускають одночасне застосування адвалерних і специфічних мит.

Нарахування на товари робиться на базі їх митної вартості, що фактично сплачена або підлягає сплаті на час перетину митного кордону України. В митну вартість включається ціна товару, означена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, не включені в рахунок-фактуру (на транспортування, вантаж, розвантаження, перевантаження і страхування товару до пункту перетину митного кордону України). Товари в тарифі розміщені у відповідності з класифікацією Гармонізованої системи опису і кодування товарів.

Тарифи за розмірами ставок розділяються на три різновиди:

- преференційні ставки - включають звільнення від сплати мита, застосовуються до товару походженням з країн, що входять разом з Україною в митні союзи або що утворюють спеціальні зони, або ті, яким надано спеціальний режим у відповідності з міжнародними договором, а також походженням із країн, що розвиваються;

- пільгові ставки - застосовуються до товару, походженням із країн, що користуються на Україні режимом найбільшого сприяння;

- повні ставки - застосовуються до інших товарів.