9.2 Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем

Принципи формування загальновідомчих та галузевих інформаційним підсистем визначаються нормативно-правовою базою, затвердженою керівництвом Міністерства внутрішніх справ України і обумовлюють нормативно-правову, методологічну та технологічну сумісність системи інформаційного забезпечення з верху до низу, обгрунтовують доцільність ведення тих чи інших обліків, визначають форми їхнього впровадження та експлуатації.

Формування загальновідомчих та галузевих інформаційних підсистем, які складають основу системи інформаційного забезпечення ОВС, здійснюється згідно з такими принципами як принцип функціонального призначення, принцип нормативно-правової забезпеченост,і принцип фактичності даних, принцип доцільності впровадження та експлуатації, принцип нарощення та розвитку, принцип нарощення та розвитку.

Згідно з принципом функціонального призначення до категорії загальновідомчих належать такі інформаційні підсистеми (ІП):

– оперативно-розшукового призначення, які містять інформацію, безпосередньо пов'язану з кримінальною або оперативно-розшуковою справою та передбачають подальше її використання;

– спеціалізовані ІП оперативної інформації;

– оперативно-довідкового призначення, які містять фактографічну інформацію про осіб, об'єкти та речі, що становлять оперативний інтерес;

– кримінальної статистики, що містять інформацію про стан злочинності та результати боротьби з нею;

– адміністративно-управлінські, які містять інформацію загально-державного та загально-службового використання.

До категорії галузевих інформаційних підсистем належать такі, що не містять загальновідомчої інформації.

Принцип нормативно-правової забезпеченості

Передумовою впровадження інформаційних обліків є узгодження засад їхнього формування із законодавством та розробка нормативної документації, що регламентує правила обліку в інформаційній підсистемі.

Принцип фактичності даних

Дані інформаційних підсистем повинні бути фактичними, тобто припускати однозначність інтерпретації та ідентифікації, а також повними, вірогідними та актуальними.

Принцип доцільності впровадження та експлуатації

Доцільність впровадження будь-якої ІП визначається відповідними експертними розрахунками (прогнозами) щодо ефективності її використання із урахуванням забезпеченості необхідними фінансовими, кадровими та технічними ресурсами.

Принцип нарощення та розвитку

ІП повинна забезпечувати можливість модернізації, інтеграції в систему інформаційного забезпечення, припускати включення до свого складу нових об'єктів обліку.

Цим принципам повинні відповідати усі діючі ІП, а також ті, що створюються чи мають бути створені.

9.3 Рівні та склад інформаційних обліків підрозділів і служб овc

Система інформаційного забезпечення ОВС являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих із урахуванням дотримання таких вимог:

– наявності нормативно-правової бази;

– організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів;

– організації підготовки та перепідготовки кадрів;

– наявності відповідних технічних, програмних та телекомунікаційних технологій;

– матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Інформаційні підсистеми, як основні складові частини системи інформаційного забезпечення, призначені для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямків обліків і які орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб, мають загальновідомчий характер і належать до загальновідомчих інформаційних підсистем.

Деякі спеціалізовані обліки, що використовуються в діяльності підрозділів окремих галузей, належать до галузевих інформаційних підсистем. Структурна побудова інформаційних підсистем ОВС України поєднує принципи територіально-розподіленої та централізованої топології і організована у вигляді трирівневої ієрархічної моделі.

Належність інформаційної підсистеми до певного рівня визначається принципами територіальності, специфіки використання та обсягом інформації, яка обробляється.

Перший рівень – центральний, інтегрує інформаційні підсистеми ОВС загальновідомчого значення та галузевих служб МВС України.

Другий рівень – регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем і використовуються службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ.

Третій рівень – територіальний, охоплює інформаційні обліки, які є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем і використовуються у міських, районних та лінійних ОВС, спеціалізованих підрозділах міліції.

Основу системи збору, контролю та використання інформації складає третій рівень. Саме на цьому рівні забезпечується первинне накопиченню інформації, ведення територіальних банків даних, захист інформації, актуалізація інформаційних обліків та передання інформації до банків даних другого та першого рівнів.

На другому рівні здійснюється формування регіональних банків даних, обробка інформації, забезпечується доступ територіальних підрозділів для санкціонованого використання інформації, інформаційний зв'язок між регіонами та першим рівнем. Забезпечується зв'язок з територіальними правоохоронними органами та іншими установами держави. Здійснюються контрольні функції щодо виконання вимог про повноту, вірогідність, актуальність та захист інформації відповідно до законів України та відомчих нормативних актів.

На першому рівні забезпечується інтеграція та обробка інформації для формування банків даних інформаційних підсистем, міжвідомчий та міжрегіональний інформаційний зв'язок, керування системою інформаційного забезпечення ОВС та дотримання стратегії її розвитку, розробка нормативно-правової бази та інформаційних технологій. Виконуються контрольні функції щодо дотримання вимог про повноту, вірогідність, актуальність та захист інформації у системі інформаційного забезпечення відповідно до законів України та відомчих нормативних актів, визначається інформація міждержавного обміну.

Інформаційні обліки в системі органів внутрішніх справ створюються для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів: від міськрайлінорганів до Міністерства внутрішніх справ.

На територіальному рівні управління в міськрайлінорганах на основі документів первинного обліку формуються банки даних оперативно-розшукового, оперативно-довідкового, адміністративного та статистичного призначення, які містять відомості про:

– події та факти кримінального характеру;

– адміністративні правопорушення;

– підприємства, організації та установи, що становлять оперативний інтерес;

– об'єкти дозвільної системи;

– зареєстрований автомототранспорт;

– зареєстровану вогнепальну та газову зброю;

– викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання, зокрема ( номерні та безномерні речі, антикваріат, автомототранспорт, вогнепальна та газова зброя, документи, знаряддя скоєння злочинів та правопорушень, речові докази);

– повідомлення спецапарату та інша оперативна інформація;

– фото- та відеотеки місць скоєння злочинів та пригод;

– осіб криміногенних категорій;

– власників посвідчень водія;

– осіб, які скоїли злочини;

– осіб, які відбули покарання у місцях позбавлення волі;

– осіб, які скоїли адміністративні правопорушення;

– наркоманів;

– злочинців, які перебувають у розшуку;

– осіб, які зникли безвісти;

– невпізнаних трупів та невідомих хворих;

– осіб, які становлять оперативний інтерес;

– паспортну реєстрацію громадян.

У межах загальновідомчих інформаційних підсистем галузевими службами міськрайлінорганів формуються ряд основних обліків.