
- •Загальні положення
- •Класифікація технічних засобів речової служби
- •Військово – технічні вимоги
- •Техніко – економічні показники
- •Глава I Речова ремонтна майстерня
- •Призначення й будова речової ремонтної майстерні
- •Основне технологічне обладнання майстерні
- •Машинне обладнання майстерні
- •Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82
- •Похідна швейна машина 322 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322 класу
- •1.2.3. Похідна швейна машина 322м класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322м класу
- •Комбінований привод похідних швейних машин
- •Порядок приведення машини в робоче положення і підготовка машини до роботи
- •Заправка верхньої нитки в пшм 322 класу
- •Заправка нижньої нитки в пшм 322 класу
- •Установка величини стібка
- •Догляд за швейними машинами
- •Загальні правила експлуатації швейних машин
- •1.2.4. Похідна швейна машина 323 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 323 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •Заправка нижньої нитки
- •Установка величини стібка
- •Змащення пшм 323 класу
- •При експлуатації машини 323 класу необхідно керуватися наступними положеннями:
- •1.2.5. Похідна швейна машина 378 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 378 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •1.2.6. Гідравлічний прес
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота преса
- •1.2.7. Карусельно – гвинтовий прес.
- •Технічна характеристика
- •1.2.8. Пресс ручний про – 2
- •1.2.9. Оздоблювальна машина омв – 2
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота омв – 2
- •1.2.10. Електроформа для правки головних уборів
- •Технічна характеристика
- •Глава II Польові технічні засоби ремонту речового майна
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р
- •Тактико-технічні дані прм-р
- •Мал. 19. Схема розміщення майстерні прм – р на місцевості:
- •Матеріальна частина прм – р
- •Перелік обладнання, пристосування, інвентарю, встановленого в цеху для ремонту армійського взуття (цех №1)
- •Перелік обладнання, встановленого в цеху для ремонту обмундирування
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р2
- •Тактико-технічні дані прм – р2
- •Матеріальна частина прм – р2
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту армійського взуття
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту обмундирування
- •Глава III Технічні засоби помивки особового складу
- •1.1. Дезинфекція та дезинсекція речового майна, засоби та способи їх проведення
- •Хімічні засоби дезинфекції
- •Хімічні засоби для дезинсекції
- •Способи дезинфекції та дезинсекції
- •1.2. Дезинфекційно – душова установка дда – 66
- •Тактико – технічні дані
- •Склад матеріальної частини дда – 66
- •Принцип роботи дда-66
- •1.2.1. Пароструминний інжектор іп-4
- •Технічна характеристика
- •1.2.3. Душовий пристрій
- •1.2.4. Ручний насос бкф-2
- •Технічна характеристика
- •1.2.5. Будова та робота парового котла дда-66
- •Робота парового котла
- •1.2.6. Мотопомпа м –600а
- •Підготовка мотопомпи до роботи
- •Запускання мотопомпи
- •Обслуговування під час роботи
- •Вимикання мотопомпи
- •Обслуговування мотопомпи у зимовий час
- •1.2.7. Електростанція есб – 0,5 – 0/230
- •1.2.8. Розгортання дда – 66 на місцевості
- •Розгортання резервуарів для води, комунікацій та освітлювальної мережі
- •Розгортання водокомунікацій
- •Розгортання освітлювальної мережі
- •Робота душового пристрою
- •Робота дезинфекційної камери
- •1.2.9. Згортання та порядок підготовки установки до зберігання
- •1.3. Дезинфекційно – душова установка дда – 2
- •1.4. Дезинфекційно – душова установка дда – 3
- •Тактико-технічні дані
- •1.5. Дезинфекційно – душова установка ддп – 2
- •Глава IV Технічні засоби прання білизни та обмундирування
- •Технологічний процес обробки білизни в пральнях
- •Приймання
- •Сортування
- •Комплектування мікропартій та виробничих партій білизни
- •Режим оброблення бавовняної та лляної білизни триванним способом прання
- •Віджимання
- •Гладження
- •1.2. Призначення і загальна будова пральних машин
- •І. Пральні машини з торцевим завантаженням
- •Іі. Пральні машини з бічним завантаженням
- •Ііі. Прально – віджимні машини
- •IV. Пральні установки безупинної дії
- •V. Побутові пральні машини
- •Vі. Пральний салон самообслуговування
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Зразкова схема
- •Центрифуга цр – 4
- •Правила експлуатації пральних машин
- •Призначення і загальна будова центрифуг
- •Центрифугу ца – 10
- •Центрифуга ца – 25
- •Центрифугу цпм – 50
- •Порядок обслуговування центрифуг
- •Сушильні машини
- •Основні технічні дані
- •Будова сб-25м
- •Порядок обслуговування сушильних машин
- •Сушильно – гладильні катки
- •Порядок обслуговування сушильно-гладильних катків
- •1.6. Гладильні преси
- •Порядок обслуговування гладильних пресів
- •1.7. Механізована малогабаритна пральня (ммп– 2)
- •Технічна характеристика
- •Склад матеріальної частини
- •Будова та порядок роботи складових частин ммп – 2
- •Розгортання ммп – 2 на місцевості
- •Особливості розгортання та експлуатації ммп – 2 в зимовий час
- •Порядок роботи ммп – 2
- •Експлуатація пральних машин
- •Експлуатація калорифера
- •Експлуатація ов – 65
- •Згортання ммп – 2
- •Тривале зберігання
- •Тимчасове зберігання
- •Глава I. Речова ремонтна майстерня ……………………………………………8
- •Глава II. Польові технічні засоби ремонту речового майна ……………….53
- •Глава III. Технічні засоби помивки особового складу ………………………59
- •Глава IV. Технічні засоби прання білизни та обмундирування ……………90
Сушильно – гладильні катки
Сушильно – гладильні катки розрізняються за схемою руху білизни, по кількості гладильних валків, по виду використання нагрітої поверхні робочого органу (парового лотка) і по способу видалення пари із білизни, що утвориться при гладженні. Основним робочим органом гладильного катка є лоток, що обігрівається парою, нерухомий, у якому обертається, притискаючись до нього, гладильний валок.
Сушильно – гладильні вакуум – каток КП – 410 призначений для гладження прямої білизни.
Каток складається зі станини, лотка, валка, приводу, механізму підйому і притиску валка, транспортера, що подає, системи відсмоктування вологи, запобіжної планки й електрообладнання.
Станина призначена для монтажу усіх вузлів і механізмів катка – звареної конструкції, складається зі стійок (лівої і правої) коробчатого типу, з'єднаних між собою опорними балками і стяжкою.
Усередині лівої стійки знаходиться механізм підйому валка з електродвигуном і черв'ячним редуктором і блок автоматики. На передні стінці стійки розташований манометр, дверці й отвір для виходу вала електродвигуна. На задній стінці є автоматичний вимикач.
Усередині правої стійки розташований привод валка з електродвигуном, механізм підйому валення і блок управління. На передній стінці стійки розміщається панель управління. До задньої стінки кріпиться відцентровий вентилятор. На опорних балках станини встановлюється лоток. Попереду до станини кріпляться запобіжна планка, транспортер, що подає і короб для білизни. Позаду до станини кріпиться стіл для приймання вигладженої білизни.
Лоток (мал.43) виконує роль праски. Він являє собою порожнистий короб звареної конструкції, що обігрівається парою. Зовнішня поверхня лотка, крім гладильної, має теплоізоляцію. До нижньої частини його приварені штуцера для підведення пари і відведення конденсату.
Мал. 43. Лоток:
1 – опорні поверхні; 2 – штуцер відводу конденсату; 3 – штуцер підводу пари;
4 – кожух.
Валок (иал.44) призначений для притиску і пересування білизни по робочій поверхні лотка, нагрітої парою. Валок являє собою трубу, бічна поверхня якої перфорована. Через перфорацію провадиться відсмоктування вологи. Зовнішня поверхня лотка покривається "одягом", що складається з прошарку латунної сітки, двох прошарків шинельного сукна і загортувальника. Обертання валка й відсмоктування вологи здійснюються через праву піввісь.
Мал. 44. Валок:
1 – ліва піввісь; 2 – труба; 3 – сітка латунна; 4 – сукно шинельне; 5 – закатник;
6 – права піввісь.
Привод катка складається з двошвикісного електродвигуна, клиноремінної передачі і двох зубцюватих передач.
Механізм підйому і притиску валка складається з електродвигуна, пружної муфти, черв'ячного редуктора і кривошипне – шатунного механізму з карданним валом. Обертання від електродвигуна через пружну муфту передається на редуктор, що через шестерню передає обертання зубцюватому сектору і карданному валу, другий кінець якого з'єднаний із шестернею і зубцюватим сектором, що знаходиться в правій стійці станини. Зубцюваті сектори з'єднані важелями із шатунами, у яких знаходяться піввісь валка. При повороті секторів важелі поступально рухаються нагору і піднімають шатуни з валками. При підйомі валка на максимально допустиму величину електродвигун механізму підйому відключається через кінцевий вимикач.
Притиск валка до лотка здійснюється пружинами; зусилля притиснення пружин регулюється положенням кінцевого вимикача, розташованого на кронштейні тяги.
Транспортер , що подає, призначений для подачі білизни до гладильного лотка. Він складається з рами, приводу і транспортних стрічок. Приводний лоток транспортера приводиться в обертання ланцюговою передачею від приводу валення.
Система відсмоктування вологи складається з електродвигуна, відцентрового вентилятора і повітроводу.
Запобіжна планка призначена для запобігання попадання рук робітників між валком і лотком при подачі білизни. При натисканні рукою на рамку остання відхиляється, натискає на кінцевий вимикач, електродвигун приводу відключається.
Електрообладнання катка складається з блока управління і блока автоматики. Блок управління служить для пуску і зупинки катка, а також регулювання швидкості гладження. Він кріпиться на правій стійці станини. Блок управління змонтований на панелі. На передній стороні панелі закріплені барабанний перемикач і кнопки "Пуск" і "Стоп", на задній стороні – клемні набори. Барабанним перемикачем установлюється перша і друга швидкості гладження.
Блок автоматики призначений для автоматичного управління механізмами катка і безпеки роботи на ньому. Він встановлений у лівій стійці станини.
Принцип роботи катка. Гладження і сушка білизни здійснюються при ковзанні притиснутої білизни щодо гарячої поверхні лотка. Під час проходження білизни між лотком і гладильним валком із нього випаровується волога, що через "одяг" валка і перфоровану обичайку відсмоктується вентилятором через праву піввісь. Схема руху білизни показана на малюнку. Після нагрівання лотка кнопкою "Пуск" включається автоматичний вимикач, опускається валок і включається вентилятор. Валок приводиться в обертання двошвикісним електродвигуном, переключення швидкостей здійснюється барабанним перемикачем. Після закінчення гладження, а також перед роботою під час прогріву валок піднімається для того, щоб не згорів його "одяг".
Мал.45. схема руху білизни:
1 – завантажувальний бункер; 2 – транспортер, що подає; 3 – гладильний валок;
4 – гладильний лоток.
Валок піднімається за допомогою механізму підйому від електродвигуна; у випадку відключення електроенергії для цього використовується рукоятка, що надягається на вал електродвигуна. Кнопкою "Стоп" виключається електродвигун вентилятора і піднімається валок. Для запобігання прилипання білизни до валка передбачені відбивні стрічки, що охоплюють валок і качалку, укріплену між стійками станини. При обертанні валення стрічка обертається разом із ним. Білизна на виході з лотка відокремлюється стрічками від валка.