
- •Загальні положення
- •Класифікація технічних засобів речової служби
- •Військово – технічні вимоги
- •Техніко – економічні показники
- •Глава I Речова ремонтна майстерня
- •Призначення й будова речової ремонтної майстерні
- •Основне технологічне обладнання майстерні
- •Машинне обладнання майстерні
- •Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82
- •Похідна швейна машина 322 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322 класу
- •1.2.3. Похідна швейна машина 322м класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322м класу
- •Комбінований привод похідних швейних машин
- •Порядок приведення машини в робоче положення і підготовка машини до роботи
- •Заправка верхньої нитки в пшм 322 класу
- •Заправка нижньої нитки в пшм 322 класу
- •Установка величини стібка
- •Догляд за швейними машинами
- •Загальні правила експлуатації швейних машин
- •1.2.4. Похідна швейна машина 323 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 323 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •Заправка нижньої нитки
- •Установка величини стібка
- •Змащення пшм 323 класу
- •При експлуатації машини 323 класу необхідно керуватися наступними положеннями:
- •1.2.5. Похідна швейна машина 378 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 378 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •1.2.6. Гідравлічний прес
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота преса
- •1.2.7. Карусельно – гвинтовий прес.
- •Технічна характеристика
- •1.2.8. Пресс ручний про – 2
- •1.2.9. Оздоблювальна машина омв – 2
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота омв – 2
- •1.2.10. Електроформа для правки головних уборів
- •Технічна характеристика
- •Глава II Польові технічні засоби ремонту речового майна
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р
- •Тактико-технічні дані прм-р
- •Мал. 19. Схема розміщення майстерні прм – р на місцевості:
- •Матеріальна частина прм – р
- •Перелік обладнання, пристосування, інвентарю, встановленого в цеху для ремонту армійського взуття (цех №1)
- •Перелік обладнання, встановленого в цеху для ремонту обмундирування
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р2
- •Тактико-технічні дані прм – р2
- •Матеріальна частина прм – р2
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту армійського взуття
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту обмундирування
- •Глава III Технічні засоби помивки особового складу
- •1.1. Дезинфекція та дезинсекція речового майна, засоби та способи їх проведення
- •Хімічні засоби дезинфекції
- •Хімічні засоби для дезинсекції
- •Способи дезинфекції та дезинсекції
- •1.2. Дезинфекційно – душова установка дда – 66
- •Тактико – технічні дані
- •Склад матеріальної частини дда – 66
- •Принцип роботи дда-66
- •1.2.1. Пароструминний інжектор іп-4
- •Технічна характеристика
- •1.2.3. Душовий пристрій
- •1.2.4. Ручний насос бкф-2
- •Технічна характеристика
- •1.2.5. Будова та робота парового котла дда-66
- •Робота парового котла
- •1.2.6. Мотопомпа м –600а
- •Підготовка мотопомпи до роботи
- •Запускання мотопомпи
- •Обслуговування під час роботи
- •Вимикання мотопомпи
- •Обслуговування мотопомпи у зимовий час
- •1.2.7. Електростанція есб – 0,5 – 0/230
- •1.2.8. Розгортання дда – 66 на місцевості
- •Розгортання резервуарів для води, комунікацій та освітлювальної мережі
- •Розгортання водокомунікацій
- •Розгортання освітлювальної мережі
- •Робота душового пристрою
- •Робота дезинфекційної камери
- •1.2.9. Згортання та порядок підготовки установки до зберігання
- •1.3. Дезинфекційно – душова установка дда – 2
- •1.4. Дезинфекційно – душова установка дда – 3
- •Тактико-технічні дані
- •1.5. Дезинфекційно – душова установка ддп – 2
- •Глава IV Технічні засоби прання білизни та обмундирування
- •Технологічний процес обробки білизни в пральнях
- •Приймання
- •Сортування
- •Комплектування мікропартій та виробничих партій білизни
- •Режим оброблення бавовняної та лляної білизни триванним способом прання
- •Віджимання
- •Гладження
- •1.2. Призначення і загальна будова пральних машин
- •І. Пральні машини з торцевим завантаженням
- •Іі. Пральні машини з бічним завантаженням
- •Ііі. Прально – віджимні машини
- •IV. Пральні установки безупинної дії
- •V. Побутові пральні машини
- •Vі. Пральний салон самообслуговування
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Зразкова схема
- •Центрифуга цр – 4
- •Правила експлуатації пральних машин
- •Призначення і загальна будова центрифуг
- •Центрифугу ца – 10
- •Центрифуга ца – 25
- •Центрифугу цпм – 50
- •Порядок обслуговування центрифуг
- •Сушильні машини
- •Основні технічні дані
- •Будова сб-25м
- •Порядок обслуговування сушильних машин
- •Сушильно – гладильні катки
- •Порядок обслуговування сушильно-гладильних катків
- •1.6. Гладильні преси
- •Порядок обслуговування гладильних пресів
- •1.7. Механізована малогабаритна пральня (ммп– 2)
- •Технічна характеристика
- •Склад матеріальної частини
- •Будова та порядок роботи складових частин ммп – 2
- •Розгортання ммп – 2 на місцевості
- •Особливості розгортання та експлуатації ммп – 2 в зимовий час
- •Порядок роботи ммп – 2
- •Експлуатація пральних машин
- •Експлуатація калорифера
- •Експлуатація ов – 65
- •Згортання ммп – 2
- •Тривале зберігання
- •Тимчасове зберігання
- •Глава I. Речова ремонтна майстерня ……………………………………………8
- •Глава II. Польові технічні засоби ремонту речового майна ……………….53
- •Глава III. Технічні засоби помивки особового складу ………………………59
- •Глава IV. Технічні засоби прання білизни та обмундирування ……………90
Основне технологічне обладнання майстерні
Машинне обладнання майстерні
Класифікація швейних машин
По характеру виконуваного процесу й утворених стібків і строчок швейні машини діляться на машини загального призначення (універсальні) і спеціальні.
Машини загального призначення призначені для виконання операцій при виготовленні білизни, одягу з тканини і трикотажних полотнин і верха взуття. У цих машинах транспортуючий механізм переміщає виріб тільки уздовж шва, тому непрямолінійні строчки можна утворити тільки при зміщені або повороті виробу вручну.
Машини загального призначення бувають одноголкові (однолінійна строчка), двоголкові (дволінійна строчка) і багатоголкові.
Спеціальними звичайно називають машини утворюючі або строчки спеціального виду (малюнка), або стібки спеціальної форми, або виконуючі (одночасно з основним) які-небудь додаткові виробничі операції, наприклад, пришиття гудзиків, виготовлення закріпок, обметування обрізних країв і сипучих тканин і т.п.
Наступна важлива ознака класифікації швейних машин – технологічний. За цією ознакою розрізняють:
машини прямострочні, що сточують;
машини зигзагоподібні, що сточують;
машини обметувальні, що сточують;
машини для виконання потаємних строчок;
напівавтомати для виготовлення петель;
напівавтомати для пришивання гудзиків;
напівавтомати для виготовлення закріпок і пришивання фурнітури.
По швидкісних характеристиках машини діляться на 3 групи:
низько швидкісні – до 2500 хв‑ 1 ;
середньо швидкісні – від 2500 – 5000 хв‑ 1;
високо швидкісні – понад 5000 хв‑ 1.
Подальші ознаки класифікації враховують конструктивні особливості окремих складових частин і механізмів швейних машин (розташування головки машини, довжина вильоту рукава і т.д.)
На машинобудівних заводах швейні машини підрозділяються також на класи, привласнюючи відповідні позначення (заводська класифікація). Подільський механічний завод (ПМЗ) підрозділяє машини на класи, привласнюючи кожній конструкції, що знову спроектується, порядковий номер: 1, 2, 3, ...22, …97, …303 і т.д. Якщо машину якогось класу доповнюють, змінюють її механізми відповідно до технологічного призначення або машину конструктивно удосконалюють, то крім класу машині привласнюють варіант, що позначається буквою російського алфавіту, наприклад, 22 – А, 22 – Б, 22 – В і т. д.
Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82
Всі машинні голки служать для проколу матеріалів, проведення верхньої нитки під голкову пластинку й утворення петлі з верхньої нитки. Машинні голки мають колбу для кріплення голки в голкотримачі або голководії, стержень і жало для проколу матеріалу. На стержні є два жолобка: довгий із боку заправки нитки, що охороняє верхню нитку від перетирання, а з протилежної сторони – короткий. Над вушком голки з боку короткого жолобка звичайно розташована виїмка, що полегшує захоплення петлі голкової нитки носиком човника.
Вушко голки служить для заправки в нього верхньої нитки. Частина голки, що складає зі стержня, вушка і жала, називається лезом голки.
Жало в залежності від призначення голки має різні розміри і різноманітні форми. При сточуванні деталей із тканин і трикотажних полотнин застосовуються голки з округлою формою жала. Інші форми жала (овальна, ромбічна, квадратна і т.д.) використовуються при сточуванні деталей із шкіри, штучних і синтетичних шкір. Довжина вістря пов'язана з діаметром стержня голки і кутом загострення. При круглій формі жала кут загострення голки складає 10 – 25, вершина жала має форму конуса з кутом 30 – 35. Це робиться для підвищення міцності жала.
Вушко голки має овальну форму.
Розміри стержня голки визначаються товщиною і властивостями матеріалів, що зшиваються і залежать від типу машини.
За ДСТ України 22249 – 82 на машинні голки діаметр леза характеризується номером голки, що чисельно дорівнює діаметру леза, вираженому в сотих частках міліметра. Так, голка №90 має d = 0,90 мм.
Жолобки на стержні служять для укриття нитки, щоб зменшити тертя її об матеріал. Особливо важливе значення має довгий жолобок. У ньому нитка при проколі переміщається щодо матеріалу зі швидкістю, у два рази перевищуючи швидкість руху голки.
Розмір колби залежить від довжини голки й умови кріплення її у голководії. У голок одного варіанта діаметр колби звичайно однаковий.
ДСТ України 22249-82 усі машинні голки по конструкції, обумовленої умовами роботи, поділяють на 9-ть моделів (прямі з вушком, прямі без вушка, прямі з гачком, радіусні з вушком, радіусні з вушком і т.д.). Усередині кожної моделі голки різняться по варіантах виконання і конструкції основних елементів (колби, стержня, жала). Кожному варіанту привласнене чотирьохзначне числове позначення (модель) і виконання жала. Усередині варіантів голки різняться номерами.
Наприклад, застосовувані для ПШМ 322М класу Оршанского заводу «Легмаш» голки позначають 0277 – 02. Голка, що має діаметр леза 1мм, у цьому випадку буде позначаться 0277 – 02 – 100.
У швейній промисловості застосовуються голки номерів від 60 до 210. У залежності від товщини тканин, що зшиваються підбирається відповідний номер голок і ниток.
Таблиця 6
-
Номера голок за ДСТ України 22249-82
Номера ниток
бавовняних
шовкових
лляних
75- 90
90-100
100-120
120-130
150
170
190
210-230
80-60
50-40
40-30
30-10
3-1
1-0
0
00
75
65
33
18
-
-
-
-
-
-
-
-
4
5
6
7
Голки виготовляють із сталевого дроту ІЗ з змістом вуглецю 0,9 – 1%, їх гартують до твердості HR C 54 – 60. Після загартування голки піддаються правці, остаточному заточенню жала і поліруванню. Особливо старанно полірують вушко голки.
Голка повинна бути гострою. Радіус заокруглення кінця голки не повинний перевищувати 0,05 мм.
На поверхні леза не повинно бути вм'ятин, рисок, раковин, слідів іржі, подряпин, темних плям, чорних крапок.