2. Основне технологічне обладнання майстерні

1. Машинне обладнання майстерні

Класифікація швейних машин

По характеру виконуваного процесу й утворених стібків і строчок швейні машини діляться на машини загального призначення (універсальні) і спеціальні.

Машини загального призначення призначені для виконання операцій при виготовленні білизни, одягу з тканини і трикотажних полотнин і верха взуття. У цих машинах транспортуючий механізм переміщає виріб тільки уздовж шва, тому непрямолінійні строчки можна утворити тільки при зміщені або повороті виробу вручну.

Машини загального призначення бувають одноголкові (однолінійна строчка), двоголкові (дволінійна строчка) і багатоголкові.

Спеціальними звичайно називають машини утворюючі або строчки спеціального виду (малюнка), або стібки спеціальної форми, або виконуючі (одночасно з основним) які-небудь додаткові виробничі операції, наприклад, пришиття гудзиків, виготовлення закріпок, обметування обрізних країв і сипучих тканин і т.п.

Наступна важлива ознака класифікації швейних машин – технологічний. За цією ознакою розрізняють:

• машини прямострочні, що сточують;

• машини зигзагоподібні, що сточують;

• машини обметувальні, що сточують;

• машини для виконання потаємних строчок;

• напівавтомати для виготовлення петель;

• напівавтомати для пришивання гудзиків;

• напівавтомати для виготовлення закріпок і пришивання фурнітури.

По швидкісних характеристиках машини діляться на 3 групи:

• низько швидкісні – до 2500 хв^{‑ 1} ;

• середньо швидкісні – від 2500 – 5000 хв^{‑ 1};

• високо швидкісні – понад 5000 хв^{‑ 1}.

Подальші ознаки класифікації враховують конструктивні особливості окремих складових частин і механізмів швейних машин (розташування головки машини, довжина вильоту рукава і т.д.)

На машинобудівних заводах швейні машини підрозділяються також на класи, привласнюючи відповідні позначення (заводська класифікація). Подільський механічний завод (ПМЗ) підрозділяє машини на класи, привласнюючи кожній конструкції, що знову спроектується, порядковий номер: 1, 2, 3, ...22, …97, …303 і т.д. Якщо машину якогось класу доповнюють, змінюють її механізми відповідно до технологічного призначення або машину конструктивно удосконалюють, то крім класу машині привласнюють варіант, що позначається буквою російського алфавіту, наприклад, 22 – А, 22 – Б, 22 – В і т. д.

Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82

Всі машинні голки служать для проколу матеріалів, проведення верхньої нитки під голкову пластинку й утворення петлі з верхньої нитки. Машинні голки мають колбу для кріплення голки в голкотримачі або голководії, стержень і жало для проколу матеріалу. На стержні є два жолобка: довгий із боку заправки нитки, що охороняє верхню нитку від перетирання, а з протилежної сторони – короткий. Над вушком голки з боку короткого жолобка звичайно розташована виїмка, що полегшує захоплення петлі голкової нитки носиком човника.

Вушко голки служить для заправки в нього верхньої нитки. Частина голки, що складає зі стержня, вушка і жала, називається лезом голки.

Жало в залежності від призначення голки має різні розміри і різноманітні форми. При сточуванні деталей із тканин і трикотажних полотнин застосовуються голки з округлою формою жала. Інші форми жала (овальна, ромбічна, квадратна і т.д.) використовуються при сточуванні деталей із шкіри, штучних і синтетичних шкір. Довжина вістря пов'язана з діаметром стержня голки і кутом загострення. При круглій формі жала кут загострення голки складає 10 – 25, вершина жала має форму конуса з кутом 30 – 35. Це робиться для підвищення міцності жала.

Вушко голки має овальну форму.

Розміри стержня голки визначаються товщиною і властивостями матеріалів, що зшиваються і залежать від типу машини.

За ДСТ України 22249 – 82 на машинні голки діаметр леза характеризується номером голки, що чисельно дорівнює діаметру леза, вираженому в сотих частках міліметра. Так, голка №90 має d = 0,90 мм.

Жолобки на стержні служять для укриття нитки, щоб зменшити тертя її об матеріал. Особливо важливе значення має довгий жолобок. У ньому нитка при проколі переміщається щодо матеріалу зі швидкістю, у два рази перевищуючи швидкість руху голки.

Розмір колби залежить від довжини голки й умови кріплення її у голководії. У голок одного варіанта діаметр колби звичайно однаковий.

ДСТ України 22249-82 усі машинні голки по конструкції, обумовленої умовами роботи, поділяють на 9-ть моделів (прямі з вушком, прямі без вушка, прямі з гачком, радіусні з вушком, радіусні з вушком і т.д.). Усередині кожної моделі голки різняться по варіантах виконання і конструкції основних елементів (колби, стержня, жала). Кожному варіанту привласнене чотирьохзначне числове позначення (модель) і виконання жала. Усередині варіантів голки різняться номерами.

Наприклад, застосовувані для ПШМ 322М класу Оршанского заводу «Легмаш» голки позначають 0277 – 02. Голка, що має діаметр леза 1мм, у цьому випадку буде позначаться 0277 – 02 – 100.

У швейній промисловості застосовуються голки номерів від 60 до 210. У залежності від товщини тканин, що зшиваються підбирається відповідний номер голок і ниток.

Таблиця 6

Номера голок за ДСТ України 22249-82	Номера ниток
	бавовняних	шовкових	лляних
75- 90 90-100 100-120 120-130 150 170 190 210-230	80-60 50-40 40-30 30-10 3-1 1-0 0 00	75 65 33 18 - - - -	- - - - 4 5 6 7

Голки виготовляють із сталевого дроту ІЗ з змістом вуглецю 0,9 – 1%, їх гартують до твердості HR C 54 – 60. Після загартування голки піддаються правці, остаточному заточенню жала і поліруванню. Особливо старанно полірують вушко голки.

Голка повинна бути гострою. Радіус заокруглення кінця голки не повинний перевищувати 0,05 мм.

На поверхні леза не повинно бути вм'ятин, рисок, раковин, слідів іржі, подряпин, темних плям, чорних крапок.