
- •Загальні положення
- •Класифікація технічних засобів речової служби
- •Військово – технічні вимоги
- •Техніко – економічні показники
- •Глава I Речова ремонтна майстерня
- •Призначення й будова речової ремонтної майстерні
- •Основне технологічне обладнання майстерні
- •Машинне обладнання майстерні
- •Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82
- •Похідна швейна машина 322 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322 класу
- •1.2.3. Похідна швейна машина 322м класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322м класу
- •Комбінований привод похідних швейних машин
- •Порядок приведення машини в робоче положення і підготовка машини до роботи
- •Заправка верхньої нитки в пшм 322 класу
- •Заправка нижньої нитки в пшм 322 класу
- •Установка величини стібка
- •Догляд за швейними машинами
- •Загальні правила експлуатації швейних машин
- •1.2.4. Похідна швейна машина 323 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 323 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •Заправка нижньої нитки
- •Установка величини стібка
- •Змащення пшм 323 класу
- •При експлуатації машини 323 класу необхідно керуватися наступними положеннями:
- •1.2.5. Похідна швейна машина 378 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 378 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •1.2.6. Гідравлічний прес
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота преса
- •1.2.7. Карусельно – гвинтовий прес.
- •Технічна характеристика
- •1.2.8. Пресс ручний про – 2
- •1.2.9. Оздоблювальна машина омв – 2
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота омв – 2
- •1.2.10. Електроформа для правки головних уборів
- •Технічна характеристика
- •Глава II Польові технічні засоби ремонту речового майна
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р
- •Тактико-технічні дані прм-р
- •Мал. 19. Схема розміщення майстерні прм – р на місцевості:
- •Матеріальна частина прм – р
- •Перелік обладнання, пристосування, інвентарю, встановленого в цеху для ремонту армійського взуття (цех №1)
- •Перелік обладнання, встановленого в цеху для ремонту обмундирування
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р2
- •Тактико-технічні дані прм – р2
- •Матеріальна частина прм – р2
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту армійського взуття
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту обмундирування
- •Глава III Технічні засоби помивки особового складу
- •1.1. Дезинфекція та дезинсекція речового майна, засоби та способи їх проведення
- •Хімічні засоби дезинфекції
- •Хімічні засоби для дезинсекції
- •Способи дезинфекції та дезинсекції
- •1.2. Дезинфекційно – душова установка дда – 66
- •Тактико – технічні дані
- •Склад матеріальної частини дда – 66
- •Принцип роботи дда-66
- •1.2.1. Пароструминний інжектор іп-4
- •Технічна характеристика
- •1.2.3. Душовий пристрій
- •1.2.4. Ручний насос бкф-2
- •Технічна характеристика
- •1.2.5. Будова та робота парового котла дда-66
- •Робота парового котла
- •1.2.6. Мотопомпа м –600а
- •Підготовка мотопомпи до роботи
- •Запускання мотопомпи
- •Обслуговування під час роботи
- •Вимикання мотопомпи
- •Обслуговування мотопомпи у зимовий час
- •1.2.7. Електростанція есб – 0,5 – 0/230
- •1.2.8. Розгортання дда – 66 на місцевості
- •Розгортання резервуарів для води, комунікацій та освітлювальної мережі
- •Розгортання водокомунікацій
- •Розгортання освітлювальної мережі
- •Робота душового пристрою
- •Робота дезинфекційної камери
- •1.2.9. Згортання та порядок підготовки установки до зберігання
- •1.3. Дезинфекційно – душова установка дда – 2
- •1.4. Дезинфекційно – душова установка дда – 3
- •Тактико-технічні дані
- •1.5. Дезинфекційно – душова установка ддп – 2
- •Глава IV Технічні засоби прання білизни та обмундирування
- •Технологічний процес обробки білизни в пральнях
- •Приймання
- •Сортування
- •Комплектування мікропартій та виробничих партій білизни
- •Режим оброблення бавовняної та лляної білизни триванним способом прання
- •Віджимання
- •Гладження
- •1.2. Призначення і загальна будова пральних машин
- •І. Пральні машини з торцевим завантаженням
- •Іі. Пральні машини з бічним завантаженням
- •Ііі. Прально – віджимні машини
- •IV. Пральні установки безупинної дії
- •V. Побутові пральні машини
- •Vі. Пральний салон самообслуговування
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Зразкова схема
- •Центрифуга цр – 4
- •Правила експлуатації пральних машин
- •Призначення і загальна будова центрифуг
- •Центрифугу ца – 10
- •Центрифуга ца – 25
- •Центрифугу цпм – 50
- •Порядок обслуговування центрифуг
- •Сушильні машини
- •Основні технічні дані
- •Будова сб-25м
- •Порядок обслуговування сушильних машин
- •Сушильно – гладильні катки
- •Порядок обслуговування сушильно-гладильних катків
- •1.6. Гладильні преси
- •Порядок обслуговування гладильних пресів
- •1.7. Механізована малогабаритна пральня (ммп– 2)
- •Технічна характеристика
- •Склад матеріальної частини
- •Будова та порядок роботи складових частин ммп – 2
- •Розгортання ммп – 2 на місцевості
- •Особливості розгортання та експлуатації ммп – 2 в зимовий час
- •Порядок роботи ммп – 2
- •Експлуатація пральних машин
- •Експлуатація калорифера
- •Експлуатація ов – 65
- •Згортання ммп – 2
- •Тривале зберігання
- •Тимчасове зберігання
- •Глава I. Речова ремонтна майстерня ……………………………………………8
- •Глава II. Польові технічні засоби ремонту речового майна ……………….53
- •Глава III. Технічні засоби помивки особового складу ………………………59
- •Глава IV. Технічні засоби прання білизни та обмундирування ……………90
Гладження
У механізованих пральних 90 – 95% усієї білизни відразу після віджимання надходить на гладження. Використовуване для цієї мети обладнання дозволяє одержати гарну якість обробки при утриманні залишкової вологості в білизні до 40 – 45% від його ваги. Пряму білизну гладять на каландрах і вакуум – катках, а натільне і фасонне - на гладильних пресах різноманітних типів. У залежності від тиску пари , що гріє , температура гладження досягає до 135 – 145 0С. Якість гладження і продуктивність гладильного обладнання залежать від вологості білизни, температури робочої поверхні обладнання і її завантаження білизною, а також від чистоти чохлів притискних валів, катків, і плит. Тому перед гладженням перевіряють стан "одягу" обладнання і ступінь віджимання білизни, після чого воно розтрушується і розкладається на робочому місці по асортименту.
Білизна подається в машину (на пресах укладається на плиту) у розправленому вигляді лицьовою стороною до гладильної поверхні. Прямі речі з добре вираженою різницею по довжині і ширині (простирадла, підковдри, рушниками і т.д.) гладять по довжині. Подвійні речі пропрасовують двічі. Білизна IV ступеня забруднення і кольорове обробляється наприкінці зміна. Безпосередньо в процесі гладження перевіряється наявність клейма на білизні, його відповідність накладною, провадиться складання й упаковка білизни встановленою способом.
Ручне прасування в сучасних пральних провадиться в невеликому обсязі і застосовується для білизни із синтетичних волокон, складної конструктивної форми і при відсутності обладнання для механічного гладження. Перед ручним гладженням уся білизна висушується. Операція провадиться на спеціальних гладильних столах ручними електропрасками з терморегуляторами. Температура гладження білизни з целюлозних волокон (крім ацетатних) – 135 – 150 0С, із синтетичних і білкових волокон – 60 – 120 0С, у залежності від виду волокна. Вироби із вовни і шовку, а також їхніх сумішей з іншими волокнами гладять через бавовняну тканину щоб уникнути утворення лиску. Пересушена білизна перед гладженням воложиться за допомогою розпилювачів і вилежується дві-три години.
Вигладжена й упакована білизна перераховуєте і здається на склад для збереження і видачі замовнику.
1.2. Призначення і загальна будова пральних машин
Пральні машини призначені для механічного прання білизни й обмундирування, як у стаціонарних, так і польових умовах.
У механізованих пральних застосовуються пральні машини різноманітних конструкцій. Їх можна розділити на дві групи:
машини з торцевим завантаженням і вивантаженням білизни (із торцевим обслуговуванням);
машини з бічним завантаженої і вивантаженням білизни (із торцевим обслуговуванням).
У свою чергу пральні машини в цих групах розрізняються по розмірах, ємності, ступеня автоматизації (завантаження, розвантаження, процесу прання), по конструкції внутрішнього барабана, а також по виду обігріву миючої рідини (пар, газом або електрикою).
І. Пральні машини з торцевим завантаженням
Даний тип машин є найбільше поширеним з усього парку що випускається прального обладнання.
Пральні машини з торцевим завантаженої (обслуговуванням) призначені для прання, полоскання, відбілювання, підсинювання і крохмалення. Вони мають ємність від 5 до 50 кг сухої білизни і можуть бути неавтоматизованого й автоматизованого типів. Неавтоматизовані пральні машини з торцевим завантаженням відрізняються одна від одної в основнім розмірами.
Неавтоматизована пральна машина складається з:
остова машини;
зовнішнього барабана;
внутрішнього барабана;
спускного клапанна;
приводу;
пускової апаратури;
термометра дистанційного типу.
Мал. 34. Пральна машина з торцевим завантаженням:
1 – засклений люк зовнішнього барабана; 2 – замок кришки; 3 – вентилі гарячої і холодної води; 4 – патрубок, що відводить пару ; 5 – лючок із кришкою для заливки миючих речовин; 6 – вентиль для подачі пари.
Остов машини являє собою раму звареної конструкції, облицьований аркушевим залізом. На каркасі кріпиться зовнішній барабан машини й електродвигун.
Зовнішній барабан має циліндричну форму і є кожухом для внутрішнього барабана і резервуаром для миючого розчину і води. У нижній частині барабана до фланця кріпиться болтами спускний клапан для видалення відпрацьованої рідини з машини, гребінка з вентилями подачі холодної і гарячої води.
Внутрішній барабан машини циліндричної форми, з однією торцевою стінкою, призначений для розміщення в ньому білизни і надання механічного впливу на нього в процесі прання. Барабан має одна піввісь, приварену або прикріплену до задній торцевої стінки внутрішнього барабана. Піввісь барабана кріпиться консольне, він не має кришки люка, а зовнішній барабан закривається дверцями, що мають скло для спостереження. Щоб білизна не потрапляла в зазор між зовнішнім і внутрішнім барабанами, гребені барабана роблять злегка похилими від завантажувального люка і задньої торцевої стінці. При обертанні барабана відцентрові сили притискають білизна до гребенів, і воно сковзає по їхній похилій поверхні, переміщуючись до задньої стінки внутрішнього барабана.
Спускний клапан призначений для спуска відпрацьованої рідини з машини. Клапан відноситься до типу “клапан із скошеним корпусом”. Він складається з корпуса-труби, кінець якої зрізаний під кутом 450, кришки і підоймового механізму. На відкидній кришці прикріплена гумова прокладка, що забезпечує герметичність клапанна. Кришка до корпусу клапанна притискається підоймовим механізмом, тяга якого регулюється по довжині. Управління клапаном відбувається вручну. Гостру пару для підігріву миючого розчину вводиться в зовнішній барабан через вентиль, розташований у нижній частині машини.
Привод пральних машин із торцевим завантаженням в більшості випадків здійснюється від індивідуального електродвигуна через клиноремінну і зубчасту передачі, або через дві пари клиноперемінних передач.
Пускова апаратура з електрореверсом призначена для пуску, реверсування і зупинки електродвигуна. Система водопаропроводів із вентилями управління дозволяє здійснювати подачу в пральну машину пари, що миє розчину, холодної і гарячої води.
Для контролю температури миючої рідини на верхній частині машини встановлюється покажчик термометра дистанційного типу, датчик якого розташований у проміжній порожнині між внутрішнім і зовнішнім барабаном.
Кількість, що завантажується у внутрішній барабан машини білизни, не повинно перевищувати половини його об’єму. Режими прання встановлені діючими “Правилами технологічного процесу обробки білизни в пральних” і залежать від виду білизни і ступеня його забруднення.
Якість прання білизни багато в чому залежить від окружної швидкості обертання, внутрішнього барабана, його діаметра, форми і розмірів гребенів.
Для прання білизни з бавовняних і лляних тканин окружна швидкість рекомендується в межах 1,1 – 1,4 м/хв., із шовкових і вовняних тканин – не більш 0,7 м/хв., тому що при більшій швидкості відбувається звалювання вовняних виробів, ослаблення тканини зі шовкових і штучних волокон, грудкування вати у ватних виробів.