
- •Загальні положення
- •Класифікація технічних засобів речової служби
- •Військово – технічні вимоги
- •Техніко – економічні показники
- •Глава I Речова ремонтна майстерня
- •Призначення й будова речової ремонтної майстерні
- •Основне технологічне обладнання майстерні
- •Машинне обладнання майстерні
- •Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82
- •Похідна швейна машина 322 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322 класу
- •1.2.3. Похідна швейна машина 322м класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322м класу
- •Комбінований привод похідних швейних машин
- •Порядок приведення машини в робоче положення і підготовка машини до роботи
- •Заправка верхньої нитки в пшм 322 класу
- •Заправка нижньої нитки в пшм 322 класу
- •Установка величини стібка
- •Догляд за швейними машинами
- •Загальні правила експлуатації швейних машин
- •1.2.4. Похідна швейна машина 323 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 323 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •Заправка нижньої нитки
- •Установка величини стібка
- •Змащення пшм 323 класу
- •При експлуатації машини 323 класу необхідно керуватися наступними положеннями:
- •1.2.5. Похідна швейна машина 378 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 378 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •1.2.6. Гідравлічний прес
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота преса
- •1.2.7. Карусельно – гвинтовий прес.
- •Технічна характеристика
- •1.2.8. Пресс ручний про – 2
- •1.2.9. Оздоблювальна машина омв – 2
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота омв – 2
- •1.2.10. Електроформа для правки головних уборів
- •Технічна характеристика
- •Глава II Польові технічні засоби ремонту речового майна
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р
- •Тактико-технічні дані прм-р
- •Мал. 19. Схема розміщення майстерні прм – р на місцевості:
- •Матеріальна частина прм – р
- •Перелік обладнання, пристосування, інвентарю, встановленого в цеху для ремонту армійського взуття (цех №1)
- •Перелік обладнання, встановленого в цеху для ремонту обмундирування
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р2
- •Тактико-технічні дані прм – р2
- •Матеріальна частина прм – р2
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту армійського взуття
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту обмундирування
- •Глава III Технічні засоби помивки особового складу
- •1.1. Дезинфекція та дезинсекція речового майна, засоби та способи їх проведення
- •Хімічні засоби дезинфекції
- •Хімічні засоби для дезинсекції
- •Способи дезинфекції та дезинсекції
- •1.2. Дезинфекційно – душова установка дда – 66
- •Тактико – технічні дані
- •Склад матеріальної частини дда – 66
- •Принцип роботи дда-66
- •1.2.1. Пароструминний інжектор іп-4
- •Технічна характеристика
- •1.2.3. Душовий пристрій
- •1.2.4. Ручний насос бкф-2
- •Технічна характеристика
- •1.2.5. Будова та робота парового котла дда-66
- •Робота парового котла
- •1.2.6. Мотопомпа м –600а
- •Підготовка мотопомпи до роботи
- •Запускання мотопомпи
- •Обслуговування під час роботи
- •Вимикання мотопомпи
- •Обслуговування мотопомпи у зимовий час
- •1.2.7. Електростанція есб – 0,5 – 0/230
- •1.2.8. Розгортання дда – 66 на місцевості
- •Розгортання резервуарів для води, комунікацій та освітлювальної мережі
- •Розгортання водокомунікацій
- •Розгортання освітлювальної мережі
- •Робота душового пристрою
- •Робота дезинфекційної камери
- •1.2.9. Згортання та порядок підготовки установки до зберігання
- •1.3. Дезинфекційно – душова установка дда – 2
- •1.4. Дезинфекційно – душова установка дда – 3
- •Тактико-технічні дані
- •1.5. Дезинфекційно – душова установка ддп – 2
- •Глава IV Технічні засоби прання білизни та обмундирування
- •Технологічний процес обробки білизни в пральнях
- •Приймання
- •Сортування
- •Комплектування мікропартій та виробничих партій білизни
- •Режим оброблення бавовняної та лляної білизни триванним способом прання
- •Віджимання
- •Гладження
- •1.2. Призначення і загальна будова пральних машин
- •І. Пральні машини з торцевим завантаженням
- •Іі. Пральні машини з бічним завантаженням
- •Ііі. Прально – віджимні машини
- •IV. Пральні установки безупинної дії
- •V. Побутові пральні машини
- •Vі. Пральний салон самообслуговування
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Зразкова схема
- •Центрифуга цр – 4
- •Правила експлуатації пральних машин
- •Призначення і загальна будова центрифуг
- •Центрифугу ца – 10
- •Центрифуга ца – 25
- •Центрифугу цпм – 50
- •Порядок обслуговування центрифуг
- •Сушильні машини
- •Основні технічні дані
- •Будова сб-25м
- •Порядок обслуговування сушильних машин
- •Сушильно – гладильні катки
- •Порядок обслуговування сушильно-гладильних катків
- •1.6. Гладильні преси
- •Порядок обслуговування гладильних пресів
- •1.7. Механізована малогабаритна пральня (ммп– 2)
- •Технічна характеристика
- •Склад матеріальної частини
- •Будова та порядок роботи складових частин ммп – 2
- •Розгортання ммп – 2 на місцевості
- •Особливості розгортання та експлуатації ммп – 2 в зимовий час
- •Порядок роботи ммп – 2
- •Експлуатація пральних машин
- •Експлуатація калорифера
- •Експлуатація ов – 65
- •Згортання ммп – 2
- •Тривале зберігання
- •Тимчасове зберігання
- •Глава I. Речова ремонтна майстерня ……………………………………………8
- •Глава II. Польові технічні засоби ремонту речового майна ……………….53
- •Глава III. Технічні засоби помивки особового складу ………………………59
- •Глава IV. Технічні засоби прання білизни та обмундирування ……………90
Комплектування мікропартій та виробничих партій білизни
Кількість білизни, рівна вазі одного завантаження пральної машини означеної ємності, називається мікропартією. Оскільки ємність машин різна, то й вага мікропартій різна й залежить від ємності пральних машин. Крім цього, вага мікропартій залежить від ступені забрудненості білизни та збільшується з її зменшенням. Причина цього буде розглянута нижче при опису процесу прання. При відомій ступені забрудненості та ємності пральної машини вага мікропартії визначається множенням ємності пральної машини на коефіцієнт завантаження, рівний 1,2 для білизни 1 та 2 ступенів забрудненості , 1,0 – для 3 та 0,8 - для 4 ступені. Наприклад, якщо мається білизна 2, 3 і 4 ступенем забрудненості й потрібно скомплектувати із нього мікропартії для трьох машин ємністю 25 кг кожна, то вага мікропартії у першому випадку буде 30 кг, у другому – 25 кг і у третьому – 20 кг.
Кожна мікропартія повинна складатися із білизни, прийнятої по одній накладній, одного найменування, однієї ступені забрудненості та одного кольору. При наявності в пральні пральних машин, внутрішні барабани яких поділені на секції, допускається мати в одної мікропартії два найменування білизни при дотриманні усіх інших вказаних умов.
Виробничі партії комплектуються з мікропартій та по вазі відповідають пропускним здібностях прального обладнання. При складанні виробничих партій враховується черговість обробки білизни в пральні.
Прання
Прання білизни складається з ряду операцій, кількість яких визначається вибраним методом прання. Розрізняють прання при кип’ятінні (90 0С), гарячу (60 0С) та прання у м’яких умовах (30 0С). Температура прання може бути приблизно на 10 0С вище або нижче вказаних значень.
Вибір методу прання визначають: волокнистий склад тканини виробу, який оброблюється, ступінь їх забрудненості, застосовувані пральні матеріали. В залежності від перерахованих чинників весь процес оброблення може тривати від 30 до 80 хв. та складатися із 1 – 3 прань тривалістю від 10 до 20 хв. кожна, 2 – 5 полоскань по 2 – 5 хв. та операцій заключної обробки (відбілювання, підсинювання, крохмалення). Останні частіше всього сполучувати з пранням та полосканням. Іноді при обробленні білизни зараженої хвороботворними мікробами її перед пранням дезінфікують.
Під час прання зміст забруднень у миючому розчині постійно збільшується за рахунок сходу їх із тканини виробу. Цей процес іде до моменту, поки концентрація забруднень у розчині не досягне визначеної межі. Як тільки цей момент наступає, у пральної машині встановлюється динамічна рівновага, в результаті якої кількість забруднень, які переходять з тканини в розчин, дорівнює кількості забруднень, які осідають із розчину на тканину, в зв’язку з чим продовження прання становить безглуздим, тому відпрацьований розчин зливають та заливають свіжий.
Зі збільшенням ступені забруднення білизни кількість пральних ванн необхідно збільшувати до 3 – 4 при інших рівних умовах. Недоліком багатованних способів прання є великі витрати води, пари, електроенергії та збільшення тривалості процесу.
Значний вплив на тривалість процесу та якість прання робить механічний вплив на забруднення тканини, які здійснюється стінками барабану, тертя шарами тканини та перемішуванням розчину. Інтенсивність його залежить від об’єму миючої речовини до ваги обробляючої білизни, називається модулем ванни. Наприклад, якщо у 300 л розчину перуть 50 кг білизни, то модуль ванни 300 : 50 буде 6. Чім нижче модуль, тим більше механічний вплив на забруднення тканини, тим бистріше їх можна відіпрати, але тим бистріше забруднюється розчин та наступає момент динамічної рівноваги, про який вже говорилося вище. До того ж зі зміною модуля змінюється і концентрація пральних матеріалів у розчині, що у випадку зниження модуля веде до перевитрат їх, а при збільшенні його – до зниження миючих здібностей розчину ванни. Тому при пранні білизни по тому чи іншому методу необхідно дотримуватись не тільки температурний та часовий режими, але й водний, тобто модуль ванни.
Наряду з правильним вибором способу та режиму прання велике значення для отримання доброї якості мають витрати пральних матеріалів, які повинні збільшуватися із збільшенням забрудненості білизни. Застосування розчинів різних концентрацій для цієї мети вимушено з необхідністю збільшення числа ємностей для приготування миючих розчинів, а у пральнях, де використовується централізований залив розчинів, ще й прокладення доповнюючих трубопроводів, що створює певні несприятливі умови.
Після прання проводиться полоскання в декількох ваннах з поступовим зменшенням температури.
Обробляючі операції відбілювання, підсинювання та крохмалення, як указувалось вище, сполучуються з операціями прання та полоскання. Норми витрат обробних та пральних матеріалів, також як і режими оброблення білизни, визначаються правилами технологічних процесів, виданих для пралень Міністерства оборони. Нижче даний приклад режиму прання білизни триванним способом.
Таблиця 7