Техніко – економічні показники

Ці показники вимірюються багатьма характеристиками, основними з яких являються: вартість виготовлення технічного засобу, вартість ремонту, вартість експлуатації, вартість збереження, собівартість одиничної продукції й інші.

Вартість виготовлення технічного засобу. Для цього показника найбільше застосовується комплексний показник вартості. Обчислення цього показника провадиться шляхом урахування витрат ресурсів на всі етапи його життєвого циклу: розробки, серійне виробництво, експлуатація, збереження і ліквідація (реалізація).

Вартість ремонту. Цей показник визначається за методикою калькулювання. Встановлено, що якщо вартість ремонту перевищує 60% вартості виробу, робити ремонт його економічно недоцільно.

Вартість експлуатації включає витрати на пальне, видаткові матеріали, на проведення ремонтів і витрати на утримання обслуговуючого персоналу.

Вартість збереження визначається як сума усіх витрат, зв'язаних із збереженням, віднесена до одиниці виробу.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Глава I Речова ремонтна майстерня

1. Призначення й будова речової ремонтної майстерні

Найважливішим заходом речової служби, направленим на попередження передчасного зносу обмундирування і забезпечення гарного зовнішнього вигляду військових, є ремонт військового одягу і взуття.

З урахуванням цього й інших факторів, що впливають на знос речового майна, установлюються строки носіння (експлуатації) обмундирування, взуття, інвентарних і теплих речей.

Ремонт речового майна, у залежності від ступеня зносу і характеру ушкоджень, ділиться на поточний, середній і капітальний.

Поточний ремонт одягу виконують самі війсковослужбовці в кімнатах побутового обслуговування підрозділів, де утримуються необхідні інструменти і ремонтні матеріали.

Середній ремонт обмундирування і взуття, а також середній і поточний ремонт теплих речей ( частково), постільних приналежностей, наметів і валяного взуття провадиться в майстернях військової частини. Крім того, у майстерні військової частини провадиться пригінка обмундирування, що видається військовослужбовцям термінової служби, і виготовлення окремих предметів, що не поступають централізовано (простилок під матраци, приліжкових килимків, тапочок казармених) і другі роботи.

Капітальний ремонт речового майна провадиться в окружних майстернях. Ремонт білизни провадиться в пральних.

Роботу майстерні організує начальник речової служби. Він складає плани ремонту майна, забезпечує майстерню ремонтними матеріалами й інструментом, організує підвищення кваліфікації молодших спеціалістів, контролює правильність витрачання ремонтних матеріалів, своєчасність виконання нарядів і якості ремонту.

За організацію работи майстерні, виконання планів ремонту і його якість, за схоронність обладнання, інструменту (інвентарю), ремонтніх матеріалів і їхню витрату, за своєчасність ведення графіка ремонту і виконання норм вирабітку молодшими спеціалістами, за схоронність прийнятого в ремонт майна відповідає начальник майстерні.

Для розміщення майстерні командиром частини виділяється обладнане приміщення достатньої площі, із розрахунку по 7 м² на кожного працюючого. У майстерні обладнюють окремі кімнати (цеха) для кравців і шевців. У яких обладнюються робочі місця для кравців і шевців. Варіант розподілу площі і розміщення робочих місць військової частини показаний на мал. 1.

Для виробництва ремонту речового майна і взуття молодші спеціалісти майстерні повинні бути забезпечені інструментом і обладнанням. При початковому формуванні військової частини обладнання й інструмент для майстерні відпускається вищестоящий орган, що є довольчим, у натурі, безплатно, за заявкою військової частини. Відновлення (поповнення) інструменту начальник речової служби частини робить за рахунок коштів, що відпускаються на господарські витрати. Швейні і взуттєві машини, призначені по нормах, заміняються в міру зносу вищестоящим органом. Той інструмент і обладнання, у яких минули строки експлуатації, але придатні до подальшого використання, з обліку частини не списуються і використовуються до повного зносу.

Мал. 1. Розміщення робочих місць у майстерні військової частини:

I. 1 – ПШМ 378 класу; 2 – стіл – верстат; 3 – липки; 4 – ОМВ – 2;

5 – нагрівальний і витяжний шафи; 6 – карусельно – гвинтовий прес;

7 – умивальник; 8 – стелажі; 9 – вітрина зі зразками відремонтованого взуття;

10 – дошка документації.

II. 1 – ПШМ 322 класу; 2 – ПШМ 323 класу; 3 – стіл для прасування;

4 – стіл для розпорювання і підкроювання виробів, що ремонтуються;

5 – електроформи для правки головних уборів; 6 – шафи; 7 – вішалка; 8 – бачок для питної води; 9 – стіл із стільцем; 10 – вітрина зі зразками відремонтованого обмундирування; 11 – дзеркало.

На видному місці в майстерні вивішується дошка документації, на котрій необхідно розмістити наступні документи:

• місячний виробничий план майстерні;

• графік щоденного виконання ремонту молодшими спеціалістами;

• виписки із інструкції з ремонту основних предметів речового майна;

• норми витрати ремонтних матеріалів;

• опис обладнання й інвентарю майстерні;

• розпорядок дня військової частини;

• розклад занять із молодшими спеціалістами зі спеціальної підготовки.

Крім того, у кравецькому і шевському цехах оформляються стенди для навчання молодших спеціалістів правилам виконання середнього ремонту речового майна.

Забезпечення молодших спеціалістів майстерні інструментом і технологічним обладнанням здійснюється згідно з наказом Заступника Міністра оборони – Начальника тилу Збройних Сил України № 45 від 8 червня 1995 року "Про норми табелізації та типові комплекти майна речової служби". Цим наказом оголошений склад типових комплектів засобів, господарського інвентарю й другого майна речової служби.

Таблиця 1

КОМПЛЕКТ № 1

Кравецьке обладнання та інструмент

(на одного штатного кравця)

№ п/п	Найменування предметів	Кількість	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Машина швейна універсальна * Ножиці закрійні Ножиці кравецькі Праска електрична Стрічка вимірювальна Наперсток кравецький Голки ручні різних розмірів Голки машинні різних розмірів Електроформа для правки головних уборів* Дошка прасувальна	1 1 1 1 1 2 15 30 1 1	На один рік На один рік

* Цими предметами забезпечує постачальний орган речової служби; інші предмети заготовляються на місцях.

Таблиця 2

КОМПЛЕКТ № 2

Шевський інструмент

(на одного штатного шевця)

№ п/п	Найменування предметів	Кількість	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11	Молоток шевський Обценьки господарські чи затяжні Рашпіль шевський Ніж шевський Викрутка Стояк з металевими колодками Шило Лапа шевська Брусок точильний Ручка для шила Сумка для укладання інструментів	1 1 1 3 1 1 компл. 4 1 1 1 1

Таблиця 3

КОМПЛЕКТ № 3

Шевський інструмент

(на одного нештатного шевця підрозділу)

№ п/п	Найменування предметів	Кількість	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Молоток шевський Обценьки господарські чи затяжні Рашпіль шевський Ніж шевський Викрутка Шило Лапа шевська Брусок точильний Ручка для шила Сумка для укладання інструментів	1 1 1 3 1 4 1 1 1 1

Таблиця 4

КОМПЛЕКТ № 4

Обладнання майстерні по ремонту речового майна

№ п/п	Найменування предметів	Кількість	Примітка
1 2 3 4 5	Машина швейна важкого типу Машина латальна (взуттєва) Голки машинні * Прес для ремонту взуття Машина оздоблювальна (взуттєва)	1 1 60 1 1	На один рік Машина оздоблювальна відпускається лише стаціонарним майстерням, у тому числі і на воєнний час

* Голки машинні заготовляються на місці; іншими предметами забезпечує постачальний орган речової служби.

Все обладнання й інструмент майстерні повинні бути пристосовані для перевезення. Для цього доцільно в майстерні військової частини використовувати складані столи і липки.

Особливістю військових майстерень є те, що вони можуть працювати як у стаціонарних умовах, так і в польових – як пересувні.

Таблиця 5

КОМПЛЕКТ № 7

Господарський інвентар речової ремонтної майстерні

№ п/п	Найменування предметів	Кількість	Примітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15	Стіл складний закрійний для кравця Стіл – верстак складний для шевця Складний стілець для кравця Складний стілець для шевця Ящик переносний для інструментів та предметів господарського призначення Ящик переносний для ремонтних матеріалів Замок висячий Відро оцинковане Намет табірний солдатський Каркас дерев’яний розбірний для палатки Щитки дерев’яні для підлоги палатки ( 2 х 2 м ) Стелаж складний Піч чавунна з комплектом труб Ліхтар акумуляторний чи "Летюча миша" Каністра для гасу	1 За кількістю шевців За кількістю кравців За кількістю шевців 1 1 За кількістю дверей 2 2 2 8 4 2 2 1

Для розміщення майстерні в польових умовах використовується намет табірний солдатський. Намет табірний солдатський відпускається розпорядженням довольчого органу речової служби. При наявності можливостей робота майстерні в польових умовах може бути організована в двох табірних солдатських наметах. У одному розміщається взуттєва група, в іншому – швейна. Майстерня розміщається поблизу від речового складу частини. При виборі місця для розгортання майстерні в польових умовах необхідно враховувати вимоги маскування і захисту від зброї масового ураження (ЗМУ). Вибір і підготовка площадки для розміщення майстерні полягає в тому, щоб площадку очистити від сміття, чагарнику, а в зимовий період – від снігу й обладнувати для кожного намету настановне гніздо розміром 5х5 м і глибиною 1 м. На дно гнізда укладається наявний підручний матеріал (дошки, жердки). Подібним матеріалом необхідно зміцнити бічні крутості гнізда. Після установки наметів на обладнані гнізда необхідно викопати систему водостоків.

Не виключається можливість розміщення майстерні в укриттях легкого типу і сховищах, а також в других інженерних спорудженнях, залишених військами.

Варіант розміщення майстерні в польових умовах показаний на мал. 2.

Мал.2 . Варіант розміщення речової ремонтної майстерні на місцевості.