Робота парового котла

Наповнивши водою та переконавшись у справному стані всіх його частин, особливо арматури, приступають до роботи котла. Котел можна розпалити дровами чи з допомогою стисненого повітря ресивера автомобіля. Розпал котла з використанням повітря проводиться у наступній послідовності:

запустити двигун та прогріти його до 50°С ;

закрити вентиль подачі пару в конденсаційний бачок та відкрити кран подачі повітря на ресивері;

відкрити вентиль на паливопроводі, пустити паливо у форсунку, відкривши голку та підпалити факелом паливо;

відкрити вентиль подачі повітря в конденсаційний бачок та відрегулювати горіння до кольору полум’я та диму;

при з'явленні пари з верхнього водопробного крану – закрити його. При досягненні тиску пари у котлі 1 кгс/см² перейти на розпилення палива парою:

припинити подачу палива у форсунку;

припинити подачу повітря в конденсаційний бачок;

відкрити вентиль подачі пари в конденсаційний бачок та видалити конденсат із нього;

відкрити вентиль подачі пари в сифон;

відкрити вентиль подачі палива в форсунці. Паливо повинно поступати неперервним струменем під напором;

після займання палива від факелу подати пару в форсунку для розпилення;

регулюючи кількість пари, палива та надходження повітря через зольник встановлюють повне згорання палива;

піднявши тиск пари в котлі до 4,2 кгс/ см ² на що потрібно 30 – 35 хвилин з моменту розпалювання котла, перевіряють дію запобіжних клапанів та манометра.

Доповнення котла водою під час роботи.

В процесі роботи паровий котел доповнюють водою з допомогою інжектора; при виході інжектора з ладу воду в котел нагнітають ручним насосом, при цьому тиск в котлі зменшують до 3 кгс/ см ².

Для живлення котла інжектором необхідно:

наповнити бачок, установлений під розбірним краном;

повернути вправо до кінця пускову ручку інжектора;

відкрити паровий вентиль та пустити пару в інжектор повертанням ручки вліво;

доповнювати котел водою до середньої лінії водопоказного скла.

Для отримання стійкого тиску пари у котлі необхідно живити котел підігрітою водою.

Зупинка котла.

Для зупинки котла необхідно:

перекрити подачу палива, закривши вентилі подачі палива та пару;

підняти рівень води в котлі до верхнього пробного крану, при екстреній зупинці доповнення котла водою не обов’язково;

випустити пару в атмосферу;

видалити золу та паливо, що не згоріло, якщо розпалювався котел дровами;

повільно остудити котел та злити з нього воду;

від’єднати усмоктувальний та нагнітальний рукава;

відкрити всі вентилі, крани та спускові пробки для повного видалення води та конденсату, після видалення – закрити.

Мал. 29. Форсунка для розпилення рідкого палива:

1 – корпус; 2 – жиклер; 3 – жиклерна голка; 4 – корпус жиклера;

5 – сальник; 6 – маховик; 7 – ніпель; 8 - фланець.

1.2.6. Мотопомпа м –600а

Мотопомпа призначена для перекачування води із водойми в резервуар (гумові цистерни РЦ-1200).

Технічна характеристика

Продуктивність ……………………………………………………………..600 л/хв.

Найбільша висота усмоктування ………………………………………………..6 м

Ємність паливного баку …………………………………………………………12 л

Потужність двигуна …………………………………………………………12 к.с. Охолодження ……………………………………………….…….водяне, вимушене

Маса ………………………………………………………………………..……58 кг

Будова

Мотопомпа М – 600А являє собою полегшений переносний агрегат, який складається з:

Одноциліндрового карбюраторного двигуна.

Одноступінчатого відцентрового насосу консольного типу з ротаційним вакуум-апаратом.

Двигун карбюраторний двотактний працює на бензині А – 76 в суміші з маслом М – 8А у пропорції 20:1. Охолодження двигуна водяне.

Запуск двигуна здійснюється за допомогою пускового механізму двигуна. Пусковий механізм складається із важеля з зубчатим сектором, зубчатки, зубчастої муфти та роз’єднувальної пружини. Відвід важеля у вихідне положення здійснюється зворотною пружиною.

Система запалення. На основі встановлений кронштейн для кріплення магнето, яке з’єднується з колінчастим валом за допомогою проміжної муфти та служить для отримання високої напруги для свічок запалення.

В систему входить також запальна свічка та проводка високої напруги у зборі з карболітовим наконечником.

Насос мотопомпи складається з корпусу, кришки робочого колеса, одностороннього входу, направляючого апарату та засувки. Основними параметрами, які характеризують роботу насосу являються подача насосу (продуктивність) та напір.

Вакуумна система. Складається з вакуум – апарату, насосу ротаційного типу, встановленого на порожнинній пробці – осі.

Вакуум – апарат обертається від маховика двигуна через фрикційне колесо. Вмикається і вимикається рукояткою, вгвинченою в корпусі вакуум – апарата.

При вмиканні фрикційне колесо доторкається з маховиком двигуна і отвір в корпусі вакуум-апарату суміщається з повздовжнім отвором в пробці – осі. Таким чином усмоктувальна порожнина вакуум – апарату сполучається з порожниною насосу. При роботі вакуум – апарат відсмоктує повітря з насосу і усмоктувальної магістралі і вода заповнює насос.

Система охолодження. Охолодження двигуна примусове, проточною водою, що циркулює з напірної в усмоктувальну порожнину через водяну оболонку.

Запуск мотопомпи. Важелі фіксатора карбюратора поставити приблизно під кутом 45⁰ до горизонту, що дає відповідне збагачення робочої суміші. Запустити двигун.

Після запуску встановити стійкі оберти двигуна. Включити вакуум – апарат для заповнення насосу водою.

Трохи відкрити засувку. Після надходження води у нагнітальні рукави вимкнути вакуум – апарат. Відкрити краник системи охолодження двигуна.

Відкрити повністю засувку і відрегулювати оберти насосу на необхідний напір по манометру.