1.2.4. Ручний насос бкф-2

Ручний насос поршневий, одноциліндровий, подвійної дії. Призначений для першочергового закачування системи водою.

Технічна характеристика

Продуктивність насосу……………………………900 – 1300 л/год (13 – 20 л/хв.)

Повний напір ……………………………………………………………….3 кгс/см²

Висота усмоктування ………………………………………………………….4,5 м

Вага ……………………………………………………………………..………19 кг.

Мал. 26. Принципіальна схема ручного насосу:

1 – корпус; 2 – усмоктувальні клапани; 3 – нагнітальні клапани;

4 – поршень; 5 – приводна рукоятка.

При русі поршня зліва направо в правій частини циліндра проходить процес нагнітання, а в лівій частині – процес усмоктування. При зворотному русі характер процесів змінюється. Отже, за один подвійний хід поршень в насосі подвійної дії проходить по два процеси усмоктування та нагнітання.

1.2.5. Будова та робота парового котла дда-66

Паровий котел РІ-2М (системи Рябова та Ігнаточкіна) призначений для отримання пари.

Випаровувальна поверхня нагріву утворена жаровою трубою, кип’ятильниками, димовими трубами. Продуктивність котла при опалюванні рідким паливом – 180 кг/год. Поверхня нагріву – 5,5 м², маса котла без води – 530 кг. Паровий котел складається з корпусу, жарової труби з кип’ятильниками та димовими трубами, водопідігрівача.

Будова парового котла. У вертикальному циліндричному корпусі 1 покритому ззовні ізоляційним матеріалом (азбест, змішаний з глиною) і облицьований стальним кожухом, розташована жарова труба 2, яка складає основну поверхню нагріву котла.

Поперечні 3 та повздовжні 4 кип’ятильні труби розміщенні в середині жарової труби і своїми кінцями вварені в обичайку жарової труби, вони утворюють додаткову поверхню нагріву. Зігнуті (повздовжні) кип’ятильні труби одним кінцем вварені у днище, а інше – у нижчу частину обичайки жарової труби. Ці труби мають приварені ребра, які утворюють перегородку, що розділяють топковий простір на дві частини. Це дозволяє збільшувати шлях газів та їх швидкість та значно підвищує теплосприйняття кип’ятильними трубами, стінками та днищем жарової труби.

Мал. 27. Паровий котел РІ – 2М:

1 – корпус котла; 2 – жарова труба; 3 – кип’ятильні труби поперечні;

4 – кип’ятильні труби поздовжні; 5 – колосникова решітка; 6 –запальний клин;

7 – водопідігрівач; 8 – димовий конус; 9 – димар; 10 – сифон.

Топкові гази при підйомі омивають передню частину жарової труби і розташовані в цій частині кип'ятильні труби, а при спадному потоку – задню частину жарової труби і розташовані в ній кип'ятильні труби.

Верхня частина корпусу утворює парозбірник. Корпус котла нижче колосникової решітки 5 утворює зольник. Зола і залишки палива видаляються через отвір, який служить для потоку повітря під час горіння.

Чавунна колосникова решітка складається із чотирьох окремих колосників і розрахована на спалювання дрів та інших видів твердого палива.

При спалюванні рідкого палива вона замінюється другою, яка відрізняється тим, що колосники на одному кінці мають приливи для установки екрану – відбивача, який скріплений запальним клинком 6. В розпеченому стані клин запалює пальну суміш, що поступає із форсунки. Для видалення накипу після чищення котла в нижній частині його корпусу встановлений сталевий штуцер із кришкою, що знімається.

Водопідігрівач 7. Розташований з тильної сторони котла і має пучок димохідних труб, через які проходять нагріті гази, що підвищують теплопродуктивність та стійкість тиску пари, а також коефіцієнт корисної дії. Водопідігрівач з’єднаний з котлом паропроводом та водопроводом. Живильна вода подається в котел через водопідігрівач.

Мал. 28. Схема комунікацій ДДА – 66.

У патрубку димового конусу 8 встановлений сифон 9, до якого через парову трубу подається пара, що спричиняє розрідження у димовому конусі, подача регулюється вентилем і тим самим забезпечується збільшення тяги.

Для забезпечення стійкої роботи та контролю за роботою котла, на ньому встановлюється арматура, яка складається із водовказівне скла, манометра з триходовим краном та з сифоновою трубкою, двох водопробних кранів, двох пружинних запобіжних клапанів та спускного вентиля.

При роботі на рідкому паливі, подача його в паливну камеру здійснюється через парову короткофакельну форсунку. Форсунка складається з корпусу з фланцем, жиклерної голки, жиклера, маховика, ніпеля, фланця.