
- •Загальні положення
- •Класифікація технічних засобів речової служби
- •Військово – технічні вимоги
- •Техніко – економічні показники
- •Глава I Речова ремонтна майстерня
- •Призначення й будова речової ремонтної майстерні
- •Основне технологічне обладнання майстерні
- •Машинне обладнання майстерні
- •Класифікація швейних голок по дст України 22249 – 82
- •Похідна швейна машина 322 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322 класу
- •1.2.3. Похідна швейна машина 322м класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 322м класу
- •Комбінований привод похідних швейних машин
- •Порядок приведення машини в робоче положення і підготовка машини до роботи
- •Заправка верхньої нитки в пшм 322 класу
- •Заправка нижньої нитки в пшм 322 класу
- •Установка величини стібка
- •Догляд за швейними машинами
- •Загальні правила експлуатації швейних машин
- •1.2.4. Похідна швейна машина 323 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 323 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •Заправка нижньої нитки
- •Установка величини стібка
- •Змащення пшм 323 класу
- •При експлуатації машини 323 класу необхідно керуватися наступними положеннями:
- •1.2.5. Похідна швейна машина 378 класу
- •Технічна характеристика
- •Будова пшм 378 класу
- •Підготовка машини до роботи
- •1.2.6. Гідравлічний прес
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота преса
- •1.2.7. Карусельно – гвинтовий прес.
- •Технічна характеристика
- •1.2.8. Пресс ручний про – 2
- •1.2.9. Оздоблювальна машина омв – 2
- •Технічна характеристика
- •Будова і робота омв – 2
- •1.2.10. Електроформа для правки головних уборів
- •Технічна характеристика
- •Глава II Польові технічні засоби ремонту речового майна
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р
- •Тактико-технічні дані прм-р
- •Мал. 19. Схема розміщення майстерні прм – р на місцевості:
- •Матеріальна частина прм – р
- •Перелік обладнання, пристосування, інвентарю, встановленого в цеху для ремонту армійського взуття (цех №1)
- •Перелік обладнання, встановленого в цеху для ремонту обмундирування
- •Пересувна майстерня для ремонту речового майна прм – р2
- •Тактико-технічні дані прм – р2
- •Матеріальна частина прм – р2
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту армійського взуття
- •Основне обладнання і пристосування відділення для ремонту обмундирування
- •Глава III Технічні засоби помивки особового складу
- •1.1. Дезинфекція та дезинсекція речового майна, засоби та способи їх проведення
- •Хімічні засоби дезинфекції
- •Хімічні засоби для дезинсекції
- •Способи дезинфекції та дезинсекції
- •1.2. Дезинфекційно – душова установка дда – 66
- •Тактико – технічні дані
- •Склад матеріальної частини дда – 66
- •Принцип роботи дда-66
- •1.2.1. Пароструминний інжектор іп-4
- •Технічна характеристика
- •1.2.3. Душовий пристрій
- •1.2.4. Ручний насос бкф-2
- •Технічна характеристика
- •1.2.5. Будова та робота парового котла дда-66
- •Робота парового котла
- •1.2.6. Мотопомпа м –600а
- •Підготовка мотопомпи до роботи
- •Запускання мотопомпи
- •Обслуговування під час роботи
- •Вимикання мотопомпи
- •Обслуговування мотопомпи у зимовий час
- •1.2.7. Електростанція есб – 0,5 – 0/230
- •1.2.8. Розгортання дда – 66 на місцевості
- •Розгортання резервуарів для води, комунікацій та освітлювальної мережі
- •Розгортання водокомунікацій
- •Розгортання освітлювальної мережі
- •Робота душового пристрою
- •Робота дезинфекційної камери
- •1.2.9. Згортання та порядок підготовки установки до зберігання
- •1.3. Дезинфекційно – душова установка дда – 2
- •1.4. Дезинфекційно – душова установка дда – 3
- •Тактико-технічні дані
- •1.5. Дезинфекційно – душова установка ддп – 2
- •Глава IV Технічні засоби прання білизни та обмундирування
- •Технологічний процес обробки білизни в пральнях
- •Приймання
- •Сортування
- •Комплектування мікропартій та виробничих партій білизни
- •Режим оброблення бавовняної та лляної білизни триванним способом прання
- •Віджимання
- •Гладження
- •1.2. Призначення і загальна будова пральних машин
- •І. Пральні машини з торцевим завантаженням
- •Іі. Пральні машини з бічним завантаженням
- •Ііі. Прально – віджимні машини
- •IV. Пральні установки безупинної дії
- •V. Побутові пральні машини
- •Vі. Пральний салон самообслуговування
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Технічна характеристика
- •Зразкова схема
- •Центрифуга цр – 4
- •Правила експлуатації пральних машин
- •Призначення і загальна будова центрифуг
- •Центрифугу ца – 10
- •Центрифуга ца – 25
- •Центрифугу цпм – 50
- •Порядок обслуговування центрифуг
- •Сушильні машини
- •Основні технічні дані
- •Будова сб-25м
- •Порядок обслуговування сушильних машин
- •Сушильно – гладильні катки
- •Порядок обслуговування сушильно-гладильних катків
- •1.6. Гладильні преси
- •Порядок обслуговування гладильних пресів
- •1.7. Механізована малогабаритна пральня (ммп– 2)
- •Технічна характеристика
- •Склад матеріальної частини
- •Будова та порядок роботи складових частин ммп – 2
- •Розгортання ммп – 2 на місцевості
- •Особливості розгортання та експлуатації ммп – 2 в зимовий час
- •Порядок роботи ммп – 2
- •Експлуатація пральних машин
- •Експлуатація калорифера
- •Експлуатація ов – 65
- •Згортання ммп – 2
- •Тривале зберігання
- •Тимчасове зберігання
- •Глава I. Речова ремонтна майстерня ……………………………………………8
- •Глава II. Польові технічні засоби ремонту речового майна ……………….53
- •Глава III. Технічні засоби помивки особового складу ………………………59
- •Глава IV. Технічні засоби прання білизни та обмундирування ……………90
Військово – технічні вимоги
Польові технічні засоби повинні відповідати визначеним військово – технічним вимогам, основними з яких являються: маса, габарити, продуктивність, надійність, мобільність, транспортабельність, простота будови й обслуговування, маневреність, живучість, ступінь захищеності й інші.
Маса. Показники маси являються найважливішими критеріями технічної досконалості машин. Розрізняють "суху" і "робочу" масу технічних засобів (машин). Під "сухою" масою розуміється маса технічних засобів без експлуатаційних матеріалів (паливо, мастило, запчастини, інструмент і т.д.)
"Робоча" маса - це маса технічних засобів з експлуатаційними матеріалами.
Габарити. Основою проектування польових технічних засобів є задані габарити, що знаходяться у визначеному зв'язку з усіма іншими показниками.
По габаритах машини (технічних засобів) ми судимо, зокрема, про можливість уписування її в габарити кузова автомобілів або причепів, залізничних і автомобільних доріг і т.д.
Чим менше габарити технічних засобів, тим менше їхня маса, вище маневреність і ступінь захищеності від впливу різноманітних видів зброї.
Продуктивність технічного засобу (машини) – це кількість продукції (роботи), зробленої за аналізований проміжок часу даним технічним засобом (машиною) відповідно до його призначення, конструктивними особливостями, технічною характеристикою і виробничою кваліфікацією обслуговуючого персоналу. Цей показник вимірюється в кілограмах, літрах, комплектах, штуках, парах і ін., у залежності від призначення технічного засобу (машини), за одиницю часу.
Продуктивність являється основним одиничним показником ефективності технічного засобу речової служби, і вона в значній мірі залежить від прийнятої схеми технологічного процесу, надійності обладнання, кваліфікації обслуговуючого персоналу.
При військово-економічному аналізі використовуються комплексні й одиничні показники, як частина комплексу досліджень. Обчислення одиничних показників ефективності технічних засобів провадиться з урахуванням випадкового характеру вихідних даних і законів розподілу їхніх експлуатаційних характеристик. Для найбільше повного відображення реальних умов експлуатації технічних засобів речової служби, передбачається використання методів, заснованих на застосуванні теорії імовірності і математичної статистики.
Комплексний показник характеризує декілька властивостей ефективності або вартості засобів і являє собою багатопараметричну функцію, а одиничний показник характеризує лише одне з властивостей ефективності або вартості конкретного зразка воєнної техніки.
Під ефективністю технічних засобів речової служби розуміється ступінь їхньої спроможності виконати поставлені завдання відповідно до цільового призначення.
Продуктивність обладнання – необхідний елемент розрахунку продуктивної потужності "установи" (підприємства).
Надійність – властивість технічного засобу (машини) виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники в заданих границях у перебігу необхідного проміжку часу або необхідного наробітку при відповідних заданих режимом і умовами використання, технічного обслуговування, збереження і транспортування.
Надійність – комплексна властивість, що у залежності від призначення технічного засобу (машини) і умов експлуатації може включати безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і збереженість окремо або визначене сполучення цих властивостей.
Показники надійності не можна протиставляти іншим показникам якості: без урахування надійності всі інші показники якості втрачають своє значення, точно так само і показники надійності стають повноцінними показниками якості лише в сполученні з другими позитивними характеристиками технічного засобу (машини).
Мобільність технічного засобу. Під мобільністю розуміється час розгортання і згортання, час запуску і зупинки технічного засобу.
У мобільність уливаються такі поняття, як готовність до використання і час до початку видачі першої партії продукції.
Транспортабельність. До поняття транспортабельності технічних засобів відноситься: зручність перевезення (транспортування без демонтажу обладнання, пристосованість до навантаження і розвантаження під час перевезення засобами залізничного, автомобільного, водяного і повітряного транспорту).
Простота будови й обслуговування дозволяють здійснювати управління і технічне обслуговування в мінімальні строки персоналом невисокої кваліфікації.
Маневреність технічного засобу – властивість, що визначає рухливість технічного засобу, радіус повороту і прохідність.
Живучість технічного засобу – це властивість протистояти бойовим і аварійним ушкодженням і забезпечувати виконання поставлених завдань у встановленому обсязі, незважаючи на отримані ушкодження.
Ступінь захищеності – показник, що характеризує спроможність технічного засобу протистояти впливу вражаючих факторів зброї масового ураження.