125.Строкова структура процентної ставки. Теорії, що пояснюють залежність норми процента від строків погашення заборгованості

Строкова структура процентних ставок означає, що за всіх інших рівних умов рівень процентної ставки зростає зі зростанням строку позички, і навпаки, знижується при його скороченні.Це випливає з вартості грошей сьогодні і в майбутньому. Також на рівень процентної ставки впливає прогнозування тренду процентних ставок на перспективу.Він у свою чергу, залежить від багатьох відомих і невідомих чинників.Відомим є чинник зниження рівня процентних ставок через властивість до зниження середньої норми прибутку.Решта чинників, які прогнозуються, на довгострокову перспективу визначити важко.Тому в довгострокових позиках може застосовуватись «плаваюча» процентна ставка, яка залежить від конкретної ситуації на грошовому ринку у відповідний момент.

Для пояснення взаємозв’язку між %-ними ставками на цінні папери з різними строками погашення застосовують три теорії: гіпотеза сподівань, теорія сегментних ринків і теорія домінантного середовища.

Гіпотеза сподівань полягає в тому, що покупці цінних паперів зазвичай не віддають переваги цінним паперам одного строку погашення над іншими.Тому прогнозують, що %-на ставка за довгостроковими цінними паперами в середньому дорівнюватиме майбутнім %-ним ставкам за короткостроковими цінними паперами. Тобто такі цінні папери є замінними.

Теорія сегментних ринків з метою опису структури %-них ставок за строками погашення розглядає цінні папери з різними строками погашення як повнісю відокремлені та сегментні. %-на ставка на кожен окремий цінний папір визначається попитом незалежно від %-них ставок на цінні папери з іншими строками погашення. Інвестор виходячи зі своїх можливостей та наявної в нього інформації віддає перевагу цінним паперам з тим строком погашення, який його цікавить, незалежно від рівня %-ної ставки за цінними паперами з іншими строками.

Теорія домінантного середовища доводить, що %-на ставка за довгостроковим цінним папером у середньому дорівнюватиме короткостроковим %-ним ставкам, які будуть застосовуватись для нарахування доходу протягом терміну існування довгострокового цінного папера, плюс строкова премія, яка відповідає попиту і пропозиції на цей цінний папір.Виходячи з цієї теорії цінні папери з різними строками погашення насправді є замінниками відносно один одного, бо очікуваний дохід на один із них впливає на рівень доходу на цінні папери з іншими строками погашення.

Але інвестори часто віддають перевагу якомусь цінному паперу, що за строками відрізняється від інших цінних паперів, тобто створюють певне домінантне середовище. Проте вони не можуть допустити, щоб доходи на інші цінні папери надто відривались від доходів на цінні папери, яким вони надали перевагу.Якщо потрібно переорієнтувати інвесторів з короткострокових на довгострокові цінні папери, то на останні слід платити позитивну строкову премію. Робимо висновок, що %-ні ставки за цінними паперами з різними строками погашення змінюються з перебігом часу.

Отже теорія домінантного середовища є найприйнятнішою теорією процентних ставок за строками погашення.