99. Особливості передавального механізму в трансформаційній економіці України.

Основними особливостями трансформаційної економіки України, які деформують передавальний механізм по всіх його каналах і знижують ефективність грошово-кредитної політики, можна назвати такі:

1. Принципова відмінність кризової динаміки в транс-й економіці України, порівняно з класичними коливаннями фаз ділового циклу в розвинутих економіках, знижує ефективність монетарних імпульсів на коротких часових інтервалах та обмежує регулятивні можливості грошово-кредитної політики України.

2. Небувало висока гіперінфляція «з’їла» реальні грошові запаси та фінансові активи домогосподарств і фірм, загальмувала на довгий час формування фінансового ринку, що унеможливило використання в Україні багатьох передавальних каналів (канал власного капіталу, зміна коеф-та q Тобіна, канал добробуту, канал ліквідності).

3. Надмірні демонетизація та доларизація економіки України протягом 1992—1996 рр. збурили попит на гроші і рівень проце­нтної ставки на грошовому ринку, зробили останню недостатньо чутливою до зміни пропозиції грошей. За період 1998—2004 рр. пропозиція грошей зросла в 6,5 раза, а фактична ставка рефінан­сування комерційних банків знизилась лише в 3,3 раза, середньо­зважена ставка за кредитами комерційних банків — в 2,9 раза, за депозитами банків — в 2,4 раза. Таке відставання темпів знижен­ня процентних ставок від темпів зростання пропозиції грошей свідчить про низьку ефективність передавального механізму по каналу процентної ставки, низьку керованість процентної ставки з боку органів монетарної влади.

4. Низька довіра до національних грошей та банків, значна розбалансованість державних фінансів, високі інфляційні очікування прискорювали обіг грошей. Цим прискоренням намагалися компен­сувати відставання пропозиції грошей від зростання попиту на гро­ші.

5. Високий рівень процентної ставки, що утримувався до останнього часу, гальмував стимулювальний вплив збільшення пропозиції грошей на економічне зростання по двох напрямках:

- через завищені очікування домогосподарствами доходів від банківських вкладів;

- через завищені вимоги до прибутковості проектів, що кредитуються банками.

6. Висока питома вага зовнішньоекономічних чинників у формулювання сукупної пропозиції зумовлює надмірну залежність пропозиції грошей від структури та динаміки платіжного балансу, динаміки валютного курсу та зумовлює провідну роль каналу валютного курсу в передавальному процесі.

100. Модель ad-as впливу неочікуваної пропозиції грошей на обсяги виробництва в короткостроковому періоді.

AS – крива сукупної пропозиції

AD – крива сукупного попиту

Ц – рівень цін,

В- поточне виробництво

А0 – точка рівноваги

Економіка може бути виведена з рівноваги,(т. А0) під впливом зовнішніх чинників, які зміщують криві AS, AD вправо чи вліво від їх рівноважного положення.

Зміщення кривої AD праворуч має стимулювальний (розширювальний) ефект, оскільки призводить до зростання цін, яке стимулює поточне виробництво. Зміщення кривої AD ліворуч має стримувальний (обмежувальний) ефект, оскільки веде до зниження цін, яке де стимулює поточне в-во. Одним із головних чинників зміщення кривої AD вправо чи вліво є зміна пропозиції грошей, що підтверджує вплив кількості грошей на ек. зростання.

Наявність такого впливу визначають і неокейнсіанці, і неокласики. Хоча в методах їхніх доказів є відмінності. Неокейнсіанці визнають такий вплив без будь-яких застережень, а неокласики – лише за умови, що зміни пропозиції грошей та цін були неочікуваними для ек. агентів. Якщо ж зміни пропозиції цін і грошей очікуються, то ціни стають повність гнучкими, щодо пропозиції грошей, а гроші нейтральними щодо економічного зростання.

Оскільки позиції неокейнсіанціві неокласиків з цього питання при неочікуваному зростанні цін збігаються, то вони є загальними.

Спочатку слід зауважити, що в цій моделі очікувані ек. агентами ціни є незмінними, оскільки вони не чекають істотних змін пропозиції грошей.

Фактичні ціни можуть змінюватися під тиском пропозиції грошей, і тоді фактичний їх рівень відхиляється від очікуваного. Таке відхилення справляє головний стимулювальний вплив на настрої фірм: їм видається, ніби ціни зросли на їх продукцію, що підштовхує до збільшення випуску. Якби фірми усвідомлювали, що зростання цін зумовлене збільшенням пропозиції грошей, яке охопило всі ціни, то вони б не збільшували в-во, оскільки одночасно із збільшенням доходів від збільшення цін і випуску продукції зростуть і їхні витрати, отже прибуток залишиться незмінним, а можливо й зменшиться. Збільшувати обсяги в-ва в такому випадку немає сенсу.

Розглянемо варіант зміщення кривої AD на прикладі рис.1 (8.5)

Операція 1. Внаслідок несподіваного збільшення центральним банком грошової бази на 10% зріс на 15% загальний обсяг пропозиції грошей. Ця зміна кількості грошей зміщує криву AD0 в позицію AD1.

Операція 2. Оскільки ек. агенти не очікували такого зростання пропозиції грошей і цін, їх товарна пропозиція не зросла і крива AS залишається в попередній позиції AS0. Виник надлишок попиту або дефіцит пропозиції в розмірі (В1-В0).

Операція 3. Дефіцит пропозиції провокує зростання фактичних цін від Ц0 до Ц1.

Операція 4. Зростання цін сприймається фірмами певний час як зростання цін лише на їх продукцію і стимулює до збільшення в-ва від В0 до В1.

Якщо ж пропозиція грошей несподівано зменшується, то всі процеси в зазначеній моделі розгортаються у зворотному напрямі і в кінцевому підсумку зменшується і обсяг поточного в-ва.