73.Валютне регулювання та контроль, їх сутність та інструменти.

Валютне регулювання - це діяльність уповноважених держа­вою органів щодо регламентації валютних відносин ек суб 'єктів та визначення умов їх діяльності на валютному ринку.

Регламентація та вплив на складові валютних відносин та валютного ринку:

• процес курсоутворення;

• виконання платіжної функції іноземною валютою на внут­рішніх ринках країни;

• діяльність комерц банків та ін структур на валют­ному ринку;

• здійснення міжнародних платежів за поточними операція­ми і за капітальними опера­ціями платіжного балансу та розвиток іноземних інвестицій в ек країни;

• ввезення та вивезення валютних цінностей через держ кордон;

• кредитні відносини резидентів з нерезидентами;

• формування та використання золотовалютних резервів.

Валютне регулювання може бути прямим та опосередкованим.

Пряме здійснюється законодавчо - нормативним установленням прямих вимог, норм, правил, що ви­значають порядок проведення операцій з валютними цінностями і є обов'язковими для суб'єктів валютного ринку. Таке регу­лювання забезпечується інструментами адміністративної дії.

Опосередковане здійснюється ство­ренням економічними методами умов на валютному ринку, які стимулюватимуть поведінку його суб'єктів у напрямі, аде­кватному досягненню цілей валютної політики. Таке регулю­вання забезпечується інструментами економічної дії.

Валютне регулювання ефектив­не, якщо доповнюється валютним контролем.

Валютний контроль — це сук заходів, спрямованих на перевірку дотримання та забезпечення виконання законодав­чо-нормативних вимог, норм, правил проведення валютних опе­рацій.

За ЗУ валютному контролю підлягають усі валютні операції, здійснювані резидентами та нерезидентами

Інструменти валютного регулювання — це заходи регулятивних чи уповноважених органів, спрямовані на утримання окремих аспектів функціонування валют ринку та діяльності його суб'єктів у певних межах чи спрямуван­ня їх у певних напрямах. Інструменти бувають адміністративної та економічної дії.

Адміністративні інструменти від­значаються прямим, обов'язковим, обмежувальним чи заборон­ним впливом на діяльність суб'єктів валютного ринку. Поділяються на 2 групи: валютні обмеження і валютні блокади.

Валютні обмеження— це законодавчо та нормативно вста­новлені вимоги щодо заборони, обмеження, лімітування та ін форм регламентування валютних операцій резидентів та нерези­дентів на валют ринках. Потужний, ефективний і оперативний інструмент валют регулюв. Ефек­тивним цей інструмент є в ум слабкого розвитку ринкових механізмів-в Укр. (валютні обмеження в Укр - ключові інструменти)

Обмеженнями, що застосовувалися НБУ в валют політиці перехідного періоду:

• введення обов'язкового продажу підприємствами експорт­ної виручки в інвалюті (на 100 % чи на 50 %);

• заборона: надання підприємствами-резидентами комерц кредиту контрагентам-нерезидентам; спекулятивних валютних операцій на ринку; резидентам надавати грошо­ві позички нерезидентам за рах рес, мобілізованих усе­редині країни. тільки за рах кош­тів, позичених на зовніш ринку; вивозу валютних коштів юр ос без до­зволу НБУ та фіз осіб понад установлену норму;

• контроль за прямими інвестиціями, спрямований на збалан­сування прямих інвестицій резидентів за кордоном і прямих інве­стицій нерезидентів в Україні;

• лімітування валютної позиції комерц банків-резидентів та контроль за дотриманням установлених нормативів відкри­тої позиції;

• адміністративна фіксація обмінного курсу нац ва­люти.

Валютна блокада — це сук заходів щодо обмеження валютного потенціалу країни або окремих її резидентів задля досягнення певних політичних чи ек цілей.

Заходи валютної блокади:

заморожування валют­них авуарів країни чи її резидентів на рах в інозем банках;

відмова у наданні міжнародних кредитів та іноземної до­помоги;

заборона на реалізацію в такій країні інвестиційних проектів компаніями — резидентами країн, що прийняли рішення про блокаду.

Заходи валютної блокади активно застос з метою протидії легалізації доходів, отриманих злочин­ним шляхом та боротьби з фін підтримкою тероризму.

Економічні інструменти — це су­к заходів з ек стимулювання такої поведінки суб'єктів валютного ринку, яка сприяє досягненню цілей валют­ної політики. До них належать: валютна інтервен­ція, або девізна політика; облікова (дисконтна) політика; курсова політика; визначення режиму валют курсу; диверсифікація валютних резервів; регулювання сальдо платіж балансу.

Валютна інтервенція - інструмент регулю­вання кон'юнктури валютного ринку та стабілізації обмінного курсу (а також для його зниження чи підвищення з метою по­силення стимулювання експорту чи імпорту).

Валютна інтервенція впливає на обмінний курс, на грошову базу ЦБ: при додаткового продажу валюти на ринку грошова база зменшується, а при викупі — збільшується, що може порушити рівновагу на грошовому ринку і змінити рівень процента та спро­вокувати інфляційні явища. Якщо така загроза існує, то ЦБ одночасно з інтервенцією на валют ринку про­водить на грошовому ринку операцію зворотної дії, яка наз стерилізуючою.

Облікова (дисконтна) політика: цілеспрямоване підвищення чи зниження облікової ставки та відповідній зміні ставки депозитного і позичкового процента. Процентні ста­вки збільшуються-зменш маса нац грошей в обороті, знижується відплив вільних капіталів за кордон, зростає приплив ін валюти (вільних капіталів) з-за кордону, це сприяє зростанню курсу нац валюти, зміцненню її позицій на валют ринку. При зниженні -навпаки.

Курсова політика: цілеспрямоване проведення комплексу заходів з метою корекції курсу нац валюти. Якщо корекція спрямована на зниження обмінного курсу-політика девальвації, сприяє підвищенню конкурентосп­роможності нац в-ва, посиленню торговель­них позицій країни на світ ринку та стимулюванню екс­порту. Якщо мета курсової політики-підвищення об­мінного курсу-політика ревальвації, стимулює розвиток імпорту.

Визначення режиму валютного курсу - режими: фіксований, плаваючий та змішаний. Кожний має переваги та вади. Вибір режиму валютного ку­рсу є прерогативою ЦБ, що дає йому можли­вість по-різному впливати на кон'юнктуру валютного ринку, стимулювати різні аспекти поведінки ек суб'єктів на цьому ринку, спрямовуючи їх на досягнення поставлених ці­лей.

Регулювання сальдо платіж балансу та управ­ління ЗВР. Дія цих інструментів має комплексний х-р і спрямована на забезпечення заг передумов для ефективного використання ін інструментів.