8.Розгляньте класифікацію видів страхування за родом небезпеки.

У деяких випадках практика страхування вимагає комплексного страхового захисту майнових інтересів страхувальника: тоді в одному страховому договорі визначають декілька різнорідних об'єктів на випадок одних і тих самих страхових подій. У цьому разі застосовують класифікацію не за об'єктами страхування, а за родом небезпеки. Під родом небезпеки розуміється набір специфічних страхових подій (страхових ризиків), які притаманні визначеним окремим об'єктам або характерним особливостям життя та професійної діяльності конкретного страхувальника. У зв'язку з цим у загальному страхуванні виділяють, наприклад, автотранспортне страхування, морське й авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо. Особливим моментом у класифікації майнового страхування є виділення небезпек, за ієрархією не пов'язаних між собою: 1. Страхування від вогню та інших стихійних лих (землетрусів, повеней тощо) таких матеріальних об'єктів, як будівлі, споруди, обладнання, продукція, сировина, матеріали, домашнє майно тощо. 2. Страхування сільськогосподарських культур від посухи та інших стихійних лих. 3. Страхування на випадок падежу чи вимушеного забою худоби. 4. Страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших небезпек.

за родом небезпеки або страхових ризиків виділяють страхування:

— автотранспортне;

— морське;

— авіаційне та космічне;

— ядерних ризиків;

— кредитних ризиків тощо.

За таким підходом можуть виділяти небезпеки, які за ієрархією не пов'язані між собою, але відносяться до конкретного об'єкта або групи об'єктів, що становить основу комплексного страхування. Наприклад, у майновому страхуванні використовують страхування від вогню та інших стихійних лих; страхування сільськогосподарських культур від посухи та інших стихійних лих тощо;

9.Дослідіть форми проведення страхування та принципи їх проведення в Україні.

Відповідно до форм проведення страхування поділяють на обов'язкове й добровільне.

Світовою практикою відпрацьовано досить чіткі критерії вве­дення обов'язкового страхування:

якщо страхувальник недооцінює ступінь небезпеки та ймовірні наслідки настання страхового випадку, а суспільна потреба у страховому захисті таких ризиків існує

визначена група ризиків не береться страховиками на страхування на комерційній основі у зв'язку з нерентабельністю

Добровільне страхування передбачає реалізацію бажання по­тенційного страхувальника взяти участь у процесі страхування. Ініціатором обов'язкового страхування виступає держава, яка у формі закону зобов'язує юридичних і фізичних осіб здійснювати внески до страхового фонду для забезпечення суспільних інтересів.

Обов'язкове страхування здійснюється на основі відповідних законодавчих актів, в яких визначено:

• об'єкти, які підлягають страхуванню;

• обсяг страхової відповідальності;

• рівень і норми страхового забезпечення;

• основні права й обов'язки сторін, які беруть участь у страхуванні;

• порядок встановлення тарифних ставок страхових платежів деякі інші питання.

На відміну від обов'язкового страхування, добровільне виникає тільки на основі добровільно укладеного договору між страхуваль­ником і страховиком. Часто при укладанні такого договору між сто­ронами бере участь посередник у вигляді страхового брокера або страхового агента. Договір страхування посвідчується страховим полісом. Нормативну базу для організації та проведення добровіль­ного страхування створює страхове законодавство, на базі якого формуються умови та правила окремих видів добровільного стра­хування. Ці правила й умови, які розроблюються страховиком, підля­гають обов'язковому ліцензуванню.

Принципи страхування

обов'язкового	добровільного
Встановлюється законом, згідно з яким страховик зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники - сплачувати страхові платежі	Діє на добровільних засадах
Суцільне охоплення вказаних у законі об'єктів	Вибіркове охоплення
Автоматичність розповсюдження на об'єкти, що зазначені в законі	Діє з моменту укладення договору страхування
Безтерміновість	Завжди обмежене строком страхування
Нормування страхового забезпечення	Страхове забезпечення залежить від бажання та фінансових можливостей страхувальника

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5 - 9 цієї статті);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12 - 14 цієї статті);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування