
- •3«Акт проголошення відновлення Української держави»
- •4.К. Москаленко. Визволення києва ( Уривок із спогадів)
- •5.Із виступу й.Сталіна на засіданні Політбюро цк вкп(б) «Про антиленінські та націоналістичні викривлення у кiнoпoвiсті о.Довженко «Україна в огні» (31 січня 1944 р.)
- •6.Із постанови цк кп(б)у «Про журнал «Вітчизна» (4 жовтня 1946 р.)
- •10.Із книги п. Кальвокорессі "Світова політика після 1945 року"
- •11. Маргарет Тетчер про свої особисті якості
- •12. Із листа г. Вишневкьої і м. Ростроповича голові Верховної Ради срср л. І. Брежнєву
- •13.Із статті б. Варги "Балканська рапсодія"
- •14.Аналіз фотографії
- •15.Аналіз карикатури
10.Із книги п. Кальвокорессі "Світова політика після 1945 року"
Трумен значно відрізнявся від Рузвельта і усвідомлював цю різницю. Він був американцем, який обіймає високу посаду, але при цьому не був фігурою світового масштабу, людиною, яку поважають за її якості, якій більше притаманна простота й прямота, ніж вишуканість, а політична рішучість заступає політичну витонченість, типовим американцем, що має певний набір елементарних принципів та ідеологічних постулатів. Там де менш типовий Рузвельт звичайно надавав перевагу прагматизмові, Трумен проводив політику за всіма правилами, і там, де Рузвельт опікувався проблемою відносин двох великих держав, Трумен бачив головний конфлікт між комунізмом і ще більш розпливчатим поняттям “антикомунізм". Проте Трумен був типовішим американцем кінця 40-х років та був схильний вважати зустріч американців із росіянами в центрі Європи протистоянням систем і цивілізацій, а не держав".
Запитання до джерела
1.У чому автор убачає докорінну відмінність між Рузвельтом і Труменом?
2.Які кроки Трумена підтверджують дану йому оцінку.
11. Маргарет Тетчер про свої особисті якості
"Я не жорстка людина. Я страшенно м 'яка, але я не дозволю заганяти себе кудись і не зроблю нічого проти своєї волҐ ("Дейлі мейл", 2лютого 1972р.).
"Я жорсткий керівник, і я управляю людьми. Я не диктатор, але я знаю, чого хочу. Я знаю напрямок, яким хочу йти, і намагаюся протиставляти аргументам — аргументи" ("Дейлі експрес", 20лютого 1986р.).
"В мені є дві сторони: неформальна, дружня; і тверда, те, що називають "залізною леді". Час від часу необхідно демонструвати твердість, але це не означає, що її треба показувати безупинно"("Дейлімейл", 3 травня 1980р).
"Іноді я плачу. А яка людина, що володіє почуттями, цього не робить? Чоловіки теж плачуть. Це нормально, коли є причина"("Дейлімейл", Ювересня 1979р.).
"Влада народжує самотність. Легкі рішення приймають інші, а на твою долю дістаються найважчі" ("Дейлі телеграф", 24 березня 1986р.).
"Я ніколи не сплю більше чотирьох-п 'яти годин. Моє життя — це моя робота. Деякі люди працюють, щоб жити. Я живу, щоб працювати" ("Санді дейлі мейл", 3 лютого 1985р.).
"Я не люблю цукор. Мені подобається густий соус із рибою; фрукти, политі зверху меренгою; морозиво з шоколадною поливкою. Люблю печену картоплю і до неї багато-багато олії. Треба просто навчитися не їсти занадто багато, а зняти скоринку з пирога і покопатися, де ж там начинка" (Там же).
"Життя для мене зараз незмірно дорожче (після вибуху бомби в Брайтоні, тобто замаху на життя прем'єр-міністра. — Упоряд.). Подібні події змінюють погляд людини на своє життя. Вам перестають допікати й турбувати вас усілякі дрібниці" ("Дейлі телеграф", 13 листопада 1984р.).
Запитання до документа
1. Яке ваше ставлення до особистості екс-прем 'єр-міністра Великої Британії?
2,Оцініть її політику.
12. Із листа г. Вишневкьої і м. Ростроповича голові Верховної Ради срср л. І. Брежнєву
"Громадянине голово Верховної Ради СРСР! Верховна Рада, яку Ви очолюєте, позбавила нас радянського громадянства... Ми — музиканти. Ми живемо й мислимо музикою. Ви не гірше від інших знаєте, що єдиною нашою "провиною" було те, що ми даємо притулок у своєму будинку О. Солженіцину. За це з Вашої санкції на нас було спрямовано всілякі переслідування, пережити які було для нас неможливо, — анулювання концертів, заборона гастролей за кордоном, бойкот із боку радіо, телебачення, преси, спроба паралізувати наше музичне життя.
Тричі, ще перебуваючи в Росії, Ростропович звертався до Вас, але ні Ви, ні хтось із Ваших підлеглих навіть не відгукнувся на цей лемент душі.
Отже, Ви змусили нас просити лро від'їзд за кордон на тривалий термін, і це було оформлено як відрядження Міністерства культури. Але, певне. Вам не вистачило наших сліз на Батьківщині. Ви нас і тут переслідуєте...
Ми вимагаємо над нами суду а будь-якому місці СРСР з однією умовою — щоби цей процес був відкритим. Ми сподіваємося, що на це четверте до Вас звернення Ви відгукнетесь, а якщо ні, то, може, хоча б почервоніє від сорому Ваше обличчя.
Париж, 17 березня 1978 року"
Запитання до джерела
1.Чому відомі музиканти вимагали суду над ними?
2.Що вам відомо про радянських дисидентів?