5.Із виступу й.Сталіна на засіданні Політбюро цк вкп(б) «Про антиленінські та націоналістичні викривлення у кiнoпoвiсті о.Довженко «Україна в огні» (31 січня 1944 р.)
Тов. Довженко написав кiнoпoвiсть під назвою «Україна в огні».
...Насамперед дуже дивно те, що в кiнoпoвiсті Довженка... яка мала б показати повне торжество ленінізму, під прапором якого Червона Армія ycпішно визволяє нині Україну від німецьких загарбників, немає жодного слова про нашого вчителя – великого Леніна.
...Довженко виступає тут проти класової боротьби, він намагається заплямувати політику i всю практичну діяльність партії по ліквідації куркульства як класу.
...Націоналістична поволока настільки затьмарила свідомість Довженко, що він перестав бачити ту величезну виховну роботу, яку провела наша партія в народи.
Кiнoпoвiсть є антирадянською, яскравим виявом націоналізму, вузької національної обмеженості.
Варто було б опублікувати кіноповість Довженка так, щоб від нього залишилось саме мокре місце...
Запитання до документа
1.Чим, на Вашу думку, кіноповість О.Довженка викликала обурення Й.Сталіна?
2.Що вам відомо про долю Довженка?
6.Із постанови цк кп(б)у «Про журнал «Вітчизна» (4 жовтня 1946 р.)
ЦК КП(б)У відзначає, що літературно-художній журнал «Вітчизна» – орган Спілки радянських письменників України – ведеться зовсім незадовільно.
Редакція «Вітчизни» (відповідальний редактор Ю.Яновський) не виконала постанови ЦК КП(б)У від 16 жовтня 1945 р., яка зобов'язала редакцію в найкоротший строк усунути серйозні ідейно-політичні хиби і помилки, що мали місце в журналі «Українська література», і рішуче піднести ідейно-художній рівень журналу. Замість цього редакція ще більше поглибила хиби і помилки журналу, надаючи місце на своїх сторінках художнім творам і статтям, в яких проповідується буржуазно-націоналістична ідеологія, міщансько-обивательські погляди на життя, аполітичність і пошлість.
За останні півроку, поряд із вдалими і корисними творами радянської літератури, у журналі вміщено ряд шкідливих творів і статей, в яких протягуються ворожі радянському суспільству ідеї і концепції.
Редакція «Вітчизни» систематично надавала свої сторінки для пропаганди буржуазно-націоналістичної ідеологи, в статтях і художніх творах ряду письменників і літературознавців, надрукованих у «Вітчизні», в дусі буржуазно-націоналістичних концепцій Грушевського і Єфремова перекручувалась і спотворювалась історія української літератури, проповідувалась національна обмеженість, ідеалізувались пережитки старини в побуті та свідомості людей.
В журналі була надрукована націоналістична стаття Л.Коваленка «Поет, новатор і патріот», присвячена творчості І.Котляревського. Повторюючи антинаукові буржуазно-націоналістичні твердження Грушевського і Єфремова, автор статті намагається довести, що головним і вирішальним у розвитку дореволюційної української літератури були не соціальні, а національні фактори. Цим самим автор відкрито протягує найреакційніші буржуазно-націоналістичні погляди і глибоко перекручує як творчість Котляревського, так і загальну картину українського літературного процесу.
В статті І.Пільгука «Кирило-Мефодіївське братство і літературний процес 40-60-их років» всіляко прикрашуються буржуазно-ліберальні і консервативні діячі української літератури (Куліш, Костомаров, Білозерський), Кирило-Мефодіївське братство ставиться на одну дошку з революційно-демократичними організаціями, пропагуються націоналістичні погляди на суть реалізму в дореволюційній літературі.
Запитання до документа
1. У чому звинувачувалась редакція журналу «Вітчизна»?
2. Про які тенденції політики сталінського керівництва у сфері культури свідчив вихід цієї постанови?
7.Розкажіть про події яким присвячені плакати, дайте їм власну аргументовану оцінку.
ПЛАКАТ1
ПЛАКАТ2
8.Проаналізуйте фотографії
Про які події розповідають фотографії? Дайте цим подіям оцінку. Які проблеми вони породили?
9. Із листа Й. Сталіна У. Черчіллю
16 серпня 1944 р.
"Після бесіди з п. Миколайчикам я наказав, щоб командування Червоної Армії інтенсивно скидало озброєння дорайо-ну Варшави. Було також скинуто парашутиста-зв 'язкового, котрий, як доповідає командування, не домігся мети, оскільки був убитий німцями.
Надалі, ознайомившись ближче з варшавською справою, я переконався, що варшавська акція є безглуздою страшною авантюрою, яка коштує населенню великих жертв. Цього не сталося, якби радянське командування було поінформоване до початку варшавської акції і якби поляки підтримували з останнім контакт.
За становища, що склалося, радянське командування дійшло висновку, що воно повинно відмежуватися від варшавської авантюри, бо воно не може нести ані прямої, ані непрямої відповідальності за варшавську акцію".
Запитання до документа
1. Яку позицію зайняло радянське керівництво щодо польського повстання?
2. Який цей мало наслідок для польського народу?