9. Шабрування металевих поверхонь план

1. Загальні відомості

2. ІНСТРУМЕНТ ТА ПРИСТОСУВАННЯ

3. ВИКОНАННЯ ВПРАВ ПРИ шабруванні

4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ

1. Загальні відомості

Шабруванням називається остаточна чистова обробка поверхні деталей зніманням з окремих ділянок тонкого шару металу спеціальним різальним інструментом - шабером. Шабрування за своїм характером належить до тієї ж групи робіт, що й шліфування, тонке точіння, доводка, пригарка.

Шабруванню передує чистова механічна обробка різанням.

У загальному машинобудуванні шабрування застосовують при обробці поверхонь ковзання і напрямних поверхонь, щоб забезпечити у тертьовій парі найменші втрати на тертя і найбільшу точність прилягання деталей. Так, шабрують напрямні станин, столів, кареток, супортів, а також поверхні підшипників ковзання. Шабрування часто застосовують для обробки робочих поверхонь вимірювальних інструментів і точних опорних поверхонь контрольно-вимірювальних приладів.

Обсяг ручного шабрування тепер значно скорочується за рахунок застосування шліфування.

2. Інструмент та пристосування.

Шабери – металеві стержні різної форми з ріжучими кромками на кінці. Виготовляють шабери з інструментальної вуглецевої сталі У10 та У12А.

За формою робочої ріжучої поверхні шабери поділяють на плоскі, тригранні, фасонні. За кількістю ріжучих кінців (граней) – на односторонні і двосторонні. За конструкцією – на цільні і з вставними пластинками. За формою ріжучих кінців шабери поділяють на прямі і зігнуті.

Односторонні шабери, так само як напилки, мають ручки, у двосторонніх ручок немає.

Плоскі шабери застосовують для плоских поверхонь, шабер із зігнутим кінцем – для шабрування в кутах або для обробки м’яких металів.

Довжина плоских односторонніх шаберів становить 350 – 400 мм. Ширина шабера для грубого шабрування становить від 20 до 25 мм, для точного – 5 -10 мм. Товщина кінця ріжучої частини коливається від 2 до 4 мм.

Двосторонній плоский шабер завдяки наявності двох ріжучих кінців має великий строк служби.

Тригранні шабери застосовують для шабрування угнутих і циліндричних поверхонь. Як правило, їх виготовляють тільки односторонніми. Тригранні шабери мають довжину 350-450 мм.

Фасонні шабери застосовують для шабрування важкодоступних місць – дна западин, замкнутих контурів, жолобків, канавок та інших фасонних поверхонь. Ці шабери являють собою набір змінних стальних загартованих пластинок завтовшки 1-2 мм, насаджених на ручку. Торцеві грані пластинок заточують відповідно до форми оброблюваних поверхонь.

3. ВИКОНАННЯ ВПРАВ ПРИ шабруванні

Процес шабрування полягає в поступовому зніманні металу з пофарбованих ділянок. Шабер тримають правою рукою за рукоятку, а лівою натискують на кінець шабера.

Чорнове шабрування полягає в грубій обробці поверхні: видаляють сліди і риски попередньої обробки. Роботу виконують шабером завширшки 20-30 мм при довжині робочого ходу 10-15 мм. Напрям шабера невпинно змінюють так, щоб наступний штрих ішов під кутом 90 ⁰ до попереднього.

Напівчистове шабрування (точкове) полягає у зніманні тільки сірих, тобто найбільш виступаючих місць, які виявляють перевіркою на фарбу. Роботу виконують плоским вузьким (12 – 15 мм) шабером при довжині робочого ходу від 5 до 10 мм.

Чистове шабрування (оздоблювальне) застосовують, щоб мати дуже високу точність поверхні. При легкому натисканні на шабер знімають тонку стружку, застосовують шабери завширшки від 8 до 10 мм при довжині робочого ходу 4-5 мм.

4. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ

При шабруванні необхідно виконувати слідуючі правила охорони праці:

• Оброблювана деталь повинна бути надійно закріплена.

• Не допускається робота нероботоздатними шаберами без ручок або з тріснутими ручками.

• При виконанні роботи з шліфуючими кругами, дотримуватись правил з електробезпеки.