§ Зо. Вживання та утворення умовного способу

Умовний спосіб виражає дію не як реальну, а таку, щ о могла б відбутися за певних умов, або є бажаною (небажаною) реальною чи нере­альною.

В українській мові умовний спосіб виражається за допо­могою дієслова у минулому часі з часткою б, би, в англій­ській мові — багатьма формами.

За однією з класифікацій пропонується ділити форми умовного способу на три групи.

До першої групи належать Present Subjunctive, Past Subjunctive i Past Perfect Subjunctive.

Present Subjunctive збігається з інфінітивом без частки to і вживається для вираження необхідної, бажаної дії:

It is important that she be there. Важливо, щоб вона була там.

It is desirable that Fred take part in Бажано, щоб Фред взяв участь у зборах.

the meeting.

Present Subjunctive не має часових форм: та сама форма може вживатись стосовно теперішнього, минулого і май­бутнього часів:

The teacher suggested that the Вчитель пропонує (запропонував, пропонуватиме),

book be read on Sunday. щоб книжку прочитали в неділю.

Past Subjunctive збігається за формою з Past Indefinite дійсного способу і виражає нереальну дію, що відноситься до теперішнього або майбутнього часу, при цьому дієслово to be має форму were для всіх осіб однини і множини:

If she were here, she would help us. Якби вона була тут, вона допомогла б нам.

If I saw her tomorrow, I should ask Якби я побачив її завтра, я запитав би її про це.

her about it.

Past Perfect Subjunctive збігається з Past Perfect дій­сного способу і виражає нереальну дію в минулому:

If I had seen him yesterday, I should Якби я побачив його вчора, я попросив би його

have asked him to help me. допомогти мені.

До другої групи умовного способу належить по­єднання should (для всіх осіб однини і множини) з Indefi­nite Infinitive і з Perfect Infinitive:

It is desirable that the work should Бажано, щоб робота була закінчена до 7-ї години.

be ready by 7 o'clock.

I am sorry that he should think so. Шкода, що він так думав.

Why should they think so? Чому вони так думають?

До третьої групи належить поєднання should (для 1-ї особи однини і множини) і would (для решти осіб однини і множини) з Indefinite Infinitive та Perfect Infini­tive:

If he had read this book yesterday, Якби він прочитав цю книжку вчора, він би відповів

he would have answered the question. на запитання.

(Про вживання Subjunctive Mood див. також § 64.)

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ (THE IMPERATIVE MOOD)

§ 31. Вживання та утворення наказового способу

Дієслова у наказовому способі виражають спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду тощо.

Ствердна форма другої особи наказового способу збігається з формою інфінітива, але без частки to:

to write — Write! Пиши!/Пишіть!

to go — Go! Йди!/Йдіть!

Заперечна форма другої особи наказового способу утво­рюється з допоміжного дієслова to do, заперечної частки not та інфінітива основного дієслова без to. В усному мовленні замість do not звичайно вживається скорочена форма don't:

Don't (do not) write! He пиши!/Не пишіть!

Don't (do not) be late! He спізнюйся!/Не спізнюйтесь!

Для утворення форм наказового способу першої і третьої особи однини й множини вживається дієслово let у спо­лученні з відповідним особовим займенником в об'єкт­ному відмінку або іменником у загальному від­мінку та інфінітивом основного дієслова без частки to:

Let us (let's) read. Давай(те) почитаємо. /Почитаймо.

Let him read. (Не)хай він почитає.

Let this boy answer. (Не)хай цей хлопець відповідає.

Заперечна форма першої і третьої особи утворюється за допомогою don't let (do not let):

Don't let him go. (Не)хай він не йде./ Не дозволяй(те) йому йти. Don't let me go. He дозволяй(те) мені йти.