Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Словник з національної економіки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
90.62 Кб
Скачать

Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки.

Інновація – новий підхід до конструювання, виробництва, збуту товарів, завдяки якому інноватор (автор інновації) та його фірма здобувають переваги над конкурентами.

Міжгалузевий баланс – економіко-математична балансова модель у вигляді системи лінійних рівнянь, яка характеризує зв’язки між випуском продукції в одній галузі (у вартісному вимірі) і витратами всіх галузей, необхідними для забезпечення цього випуску.

Тема 11. Політика економічного зростання в національній економіці.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям.

Валовий національний продукт (ВНП) - вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси застосовують - у національній економіці чи за кордоном.

Валові внутрішні інвестиції - видатки на заново вироблені капітальні блага - машини, устаткування, будівлі й споруди та на приріст запасів.

Економічне зростання - збільшення реального обсягу продукції в країні (ВВП).

Екстенсивний тип економічного зростання – зростання, що передбачає постійне залучення у сферу виробництва додаткових сировинних, матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів.

Ефективність національного капіталу – мінімізація матеріальних, сировинних, фінансових, трудових витрат, чисельності управлінських структур і їх рівнів, скорочення шляху руху ресурсів, продукції, фондів, постійне зростання продуктивності праці, віддачі основних та оборотних засобів і отримання максимального прибутку.

Інтенсивний тип економічного зростання – зростання обсягів виробництва і національного доходу передусім на основі підвищення технічного рівня, вдосконалення організації виробництва і управління, найбільш повного й ефективного використання матеріальних, природних, трудових і фінансових ресурсів.

Номінальний ВВП - валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних цінах.

Система національних рахунків (СНР) – система взаємопов’я-заних показників, що характеризують виробництво, розподіл, перерозподіл та використання суспільного продукту.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) - валовий внутрішній продукт за вирахуванням тієї частини, яка необхідна для відшкодування капітальних благ, зношених у процесі його виробництва.

Чистий експорт - у рахунках національного продукту країни обсяг експорту товарів і послуг мінус обсяг їхнього імпорту.

Тема 12. Інституціональні форми інтеграції у світове господарство.

"Велика сімка" - група із семи розвинутих країн (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Канада), лідери яких регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику.

Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) - міжнародна угода, досягнута в 1947 р. між 23 державами, згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, з часом усунути імпортні квоти. На сьогодні її підписали 124 держави.

Глобалізація – процес взаємопроникнення економічних, виробничих і торговельних процесів між країнами, розміщення капіталів, технологій, форм і способів виробництва високорозвинутих країн у менш розвинуті, уніфікація правових норм господарювання в країнах, що інтегруються.

Економічна інтеграція - співпраця між національними господарствами різних країн, яка передбачає їхнє зближення і взаємопристосування, ліквідацію бар'єрів у торгівлі між цими країнами; зближення ринків цих країн із метою утворення одного великого (спільного) ринку.

Європейський Союз (ЄС) - асоціація європейських держав, утворена в 1957 р. (раніше - Європейське економічне співтовариство) з метою поступової ліквідації мита та імпортних квот у торгівлі між країнами-членами, запровадження спільного мита на імпорт товарів із третіх країн, вільного переміщення робочої сили і капіталів у межах країн-членів асоціації та узгодження економічної політики в інших сферах.

Імпорт - ввезення в країну іноземних товарів або капіталу у формі надання кредитів і позик, платне користування послугами іноземних фірм.

Імпортна квота - запроваджене урядом кількісне обмеження на ввезення до країни певного товару з іншої країни впродовж певного проміжку часу.

Імпортний тариф – особливий податок, яким обкладається товар, що ввозиться в країну.

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (Світовий банк) - банк, який надає (і гарантує) позики менш розвинутим країнам із метою сприяння їхньому економічному зростанню.

Міжнародний валютний фонд - міжнародна асоціація держав, що надає позики в іноземній валюті країнам з тимчасовим дефіцитом платіжного балансу і для підтримання валютних курсів.

Міжнародний поділ праці - спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними. Його головні чинники - відмінності між країнами за наявністю природних багатств та якістю трудових ресурсів, історичними традиціями виробництва та ін.

Міжнародні валютні резерви - іноземні валюти, що їх країна може використати для покриття дефіциту платіжного балансу.

Міжнародні економічні організації - організації, створені для сприяння розвиткові міжнародних економічних відносин (Економічна і Соціальна Рада ООН, ЮНКТАД, ЮНІДО, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку та ін).

Міжнародна торгівля – сукупність торговельних зв’язків, зов­нішньоторговельних відносин усіх країн світу, які ведуть торгівлю між собою.

Новий міжнародний порядок - пропозиції, висунуті країнами, що розвиваються, з метою домогтися більшої іноземної допомоги, послаблення боргового тягаря, розширення доступу до світових ринків, вільнішого в'їзду в розвинуті країни та подолання неоколоніалізму.

Платіжний баланс – баланс сум потоків валютних платежів, які отримує з-за кордону і здійснює за кордон країна у процесі виробничої діяльності за певний період (рік, квартал, місяць).

Світове господарство (світова економіка) – сукупність національних економік, їх виробничих, торговельних, кредитних, науково-технічних, фінансових та інших організаційних утворень і підприємств, об’єднаних міжнародним поділом праці, і відповідна система міжнародних економічних відносин.