Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку

Аудиторська фірма – організація, яка здійснює комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій.

Аукціон – різновид періодичних відкритих публічних торгів, на яких відбувається продаж товарів, що вирізняються індивідуальними властивостями і не є взаємозамінними: твори мистецтва, антикваріат, хутро та ін.

Банк – організаційна одиниця бізнесу, яка є посередником між кредитором і позичальником.

Біржа – постійно діюча організаційна форма оптового ринку цінностей.

Інвестиційний фонд – сукупність грошових або інших ресурсів, які мають у своєму розпорядженні асоціації, об’єднання, підприємства, організації, державні установи, приватні громадяни для цільового використання.

Іпотечний банк  – банк, який надає кредити під заставу землі та іншого нерухомого майна.

Кредитна спілка - асоціація осіб, об'єднаних спільними інтересами (наприклад, працівники однієї фірми), яка приймає від них вклади і надає їм позики.

Ринкова інфраструктура – сукупність організаційно-право­вих форм, за допомогою яких як єдине ціле функціонують ринкові відносини.

Страхова фірма – акціонерна, приватна або державна організація, яка страхує майно, комерційні операції, виробництво, житловий фонд.

Торговий дім – спеціалізована фірма, яка торгує одним товаром або групою однорідних товарів за дорученням клієнтів чи власним коштом.

Фондова біржа – установа, організований постійно діючий ринок, на якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів.

Фондовий ринок – частина фінансового ринку як система економічних відносин щодо випуску, розміщення, купівлі-продажу акцій, інших приватизаційних і похідних цінних паперів.

Фінансово-промислова група (ФПГ) – об’єднання промислових підприємств з метою координації їх виробничих процесів, потоків капіталів, грошей, товарів та захисту спільних інтересів на ринках, на яких вони діють.

Холдинг – компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній, що дає їй право контролю і управління їх діяльністю.

Тема 7. Державність та державне управління економікою.

Банківський кредит – кредит, наданий банком чи іншою кредитно-фінансовою установою підприємцям та іншим позичальникам у вигляді грошових сум.

Державний бюджет – система грошових відносин, що виникають між державою, підприємствами і населенням у процесі формування і використання централізованого фонду грошових ресурсів для успішного виконання її функцій.

Вертикальна система управління – суворо ієрархічна система управління, в якій вища інстанція директивно передає завдання для виконання нижчій.

Виробничий підхід до управління економікою – система організаційних, технологічних і економічних заходів, спрямованих на забезпечення економічної свободи виробників, підвищення продуктивності праці і капіталу, створення прибуткового виробництва.

Готівкові гроші – переважно паперові гроші у вигляді банкнот і казначейських білетів, а також цінні папери.

Гроші – загальний еквівалент при обміні товарів і послуг, який є формою зв’язку учасників ринкових відносин.

Грошова система – форма грошового обігу, яка історично формується в країні та закріплюється її законами.

Грошовий мультиплікатор – розрахунковий показник, який показує рівень зміни загальної грошової маси від збільшення грошової маси центральним банком, наприклад, на 1 грн.

Інтервенція - діяльність центрального банку країни щодо купівлі-продажу національної валюти на ринках із метою впливу на її обмінний курс.

Квота  – частка участі у виробництві збуті, експорті чи імпорті продукції, що встановлюється для підприємств і компаній, які укладають національні або міжнародні картельні та інші угоди, вартість чи кількісне обмеження імпорту або експорту на певний час на окремі товари в крашу чи декілька країн.

Кредитна система – сукупність банків та інших кредитно-фінансових установ (інвестиційних і страхових компаній, фондів), які мобілізують вільні грошові ресурси і надають їх у позику.

Кредитно-паперові гроші – всі види грошей, які не мають внутрішньої товарної вартості.

Політика "дешевих грошей" - політика збільшення пропозиції грошей, яку проводить центральний банк із метою збільшення інвестицій, отже, ВВП, а відтак - зменшення безробіття.

Політика "дорогих грошей" - політика скорочення або обмеження зростання пропозиції грошей у країні, яку проводить центральний банк із метою уповільнення зростання реального ВВП, зниження рівня інфляції та підвищення курсу валюти країни.

Фінанси – сукупність економічних відносин, які опосередковують утворення, розподіл і використання грошових фондів у процесі розподілу та перерозподілу суспільного продукту і національного доходу.

Фінансова система – сукупність форм, методів і цілей формування, розподілу та використання фондів грошових засобів держави, суб’єктів господарської діяльності, населення.

Фіскальна політика - один з основних видів макроекономічної політики, яка використовує державний бюджет, податки й урядові видатки для досягнення макроекономічних цілей. Державні видатки і податки змінюють, щоб досягти повної зайнятості чи знизити рівень інфляції.