Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально – ринкової економіки.

Безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення безуспішно намагається знайти роботу, поповнює резервну армію праці.

Зайнятість – безпосередня участь населення країни у виробництві національного продукту, створенні доходів.

Реальні доходи населення – вартість усього обсягу матеріальних благ, спожитих чи нагромаджених населенням.

Ринкові екстерналії – явища і процеси, які виникають у сфері виробництва, послуг, у довкіллі, побуті, громадських місцях, на транспорті тощо за нечіткого визначення прав власності, що уможливлює заподіяння шкоди однією фізичною або юридичною особою іншій фізичній або юридичній особі без відповідних фінансових наслідків для себе.

Рівень (норма) безробіття - відсоток робочої сили, що не має роботи в даний момент часу. 

Рівень бідності - відсоток населення з доходами, нижчими за офіційно встановлений рівень. Рівень зайнятості - частка населення країни у віці від 16 років і старше, яка має роботу. 

Рівень життя населення – забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами та міра задоволення його потреб у цих благах.

Рівень реальних доходів – сума грошових доходів, скоригована з урахуванням індексу цін на споживчі товари і послуги.

Соціальний захист – комплекс організаційно-правових і фінансово-економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах.

Соціальний комплекс – комплекс галузей сфери виробництва і сфе-ри послуг, який забезпечує виробництво товарів і послуг для населення.

Сукупний дохід сім’ї – сума грошових і натуральних (у грошовому вимірі) доходів населення від державних, кооперативних і приватних підприємств та організацій, із суспільних фондів споживання, що враховуються в бюджеті сім’ї.

Фрикційне безробіття - безробіття, пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи і тимчасовими звільненнями.

Тема 4. Характеристика економічного потенціалу.

Капіталомісткість - відношення сукупного капіталу до ВВП.

Капіталоозброєність - відношення сукупного капіталу до робочої сили.

Продуктивність національного капіталу – спроможність задіяних в економіку праці і капіталу створювати одиницю національного продукту за одиницю часу.

Продуктивність праці - показник, що обчислюється діленням загального обсягу продукції на кількість праці, витраченої на виробництво цього обсягу продукції.

Тема 5. Інституціональні чинники розвитку національної економіки.

Внутрішньогалузева конкуренція – конкуренція між виробниками однієї галузі, що виробляють однорідну продукцію, за найвигідніші умови збуту й отримання вищого прибутку.

Конкурентна пропозиція – ситуація, за якої певний продукт виготовляється і пропонується на ринку необмеженою кількістю підприємств.

Конкурентна стратегія – система дій фірми, спрямована на досягнення її кінцевої мети.

Конкуренція – економічний процес взаємодії, взаємозв’язку та боротьби виробників і постачальників у процесі реалізації продукції, суперництво між окремими виробниками чи постачальниками товарів і послуг за найвигідніші умови виробництва і збуту.

Нечесна конкуренція – методи конкурентної боротьби, пов’язані з порушенням прийнятих на ринку норм і правил конкуренції.

Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист внутрішнього ринку країни від проникнення на нього іноземних товарів з метою розвитку національної економіки і уникнення іноземної конкуренції.

Чесна конкуренція – методи конкурентної боротьби з дотриманням прийнятих на ринку норм і правил.