66.Мотиви баладних сюжетів.З’язок народних балад.З’язок народних балад із художньою літературою.

Мотиви:МЕТАМОРФОЗА древні дохристиянські вірування праслов´ян, міфологічний пласт, перевтілення людини в дерево, пташку, квітку..про дівчину, яку силоміць видали заміж за нелюба (часто із забороною 7 років повертатися додому). Не витримавши важкої долі, нещасна жінка перетворюється у пташку (зозулю або голубку) і повертається у батьківський садок.ЧАКЛУНСТВО чарівниці, ворожки, відьми, які мають зв´язок з «нечистою силою» (чортами,демонами,злими духами) і здатні приворожити хлопця до дівчини, наслати нещастя, заклясти, вбити. «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». ТРОЙЗІЛЛЯ Старов вірування в магічну силу рослин .Суть їх у тому, що дівчина, вирішуючи суперечку трьох козаків, обіцяє вийти заміж за того, хто їй привезе з-за моря чарівного тройзілля (до цього часу нема єдиної думки щодо того, яка ця трава і для чого вона використовувалась.Драматизм балади про тройзілля підсил казковими елем. ІСТОРИЧНІ віднос до періоду турецько-тат нападів, є дещо іншого ґатунку,їх тематика пов´язана з історичними реаліями : 1) проводи козака на війну з магічним провіщенням його загибелі;* смерть козака внаслідок драм збігу обставин, незвич подій;2) рабство як наслідок турецьких набігів і драматичні долі людей в полоні ІНЦЕСТ До найдан «шару» віднос також балади про кровозм(інцест) — тема пош у творч всіх народів. В укр. фолькл най пошир є сюжет про сестру і 9 братів-розб(пош на всій етнічній терит, налічує понад сто варіантів,Балада «Ходило дівчатко коло визлой води» розкр мотив кровоз між матір´ю та її рідними синами,мотиву кровозмішення . ІСТОРИЧНА ТЕМАТИКА еізоди з життя конкр історичних осіб,витвор нар фант, ін мають під собою реал життєву основу. турецько-татарських нападів,СОЦІАЛЬНО – ПОБУТОВІ Це — балада про Байду в турецькому полоні, про поєдинок Нечая з шляхетським загоном, про страту гайдамаками зрадника Сави Чалого, цілий ряд балад, сюжети яких побудовані на любовних колізіях (про Довбуша і Дзвінку, Марусяка і попадю, Кармалюка і його зрадливу полюбовницю). балади, породжені дійсними фактами (про Бондарівну і пана Каньовського, про Лимерівну, про отруєння невірного нареченого Гриця українською пісняркою Марусею Чурай та ін.).

67.Жанровий склад соціально-побутових пісень

Соціально-побутові пісні — це великий масив епічних народно-пісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Це пісні про гірку долю простого люду в умовах тоталітарних режимів, соціальну нерівність, громадські, родинні, побутові конфлікти, природне віковічне прагнення народу до волі, пошуки шляхів до кращого життя тощо.тематичної циклізації соціальної лірики здійснена Ф. Колессою в праці «Українська усна словесність» (1938). Виділив станові пісні (на противагу поезії хліборобського стану),зараховував до нього такі цикли:1) пісні чумаків; 2) пісні солдатів і рекрутів; 3) бурлацькі й наймитські пісні; 4) ремісницькі пісні.

68.Історична основа,мотиви,символіка козацьких пісень

Козацькі пісні виникли у 15—16 ст. з появою козацтва.увібрали в себе історичні реалії своєї доби,реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство і т. п.),витворюють ліричний образ козака — типового представника Запорізької Січі, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі (навіть етимологічно: «козак» з тюркської, що озн. «вільна людина»).МОТИВИ:мотив небезпеки, що постійно чигає на козака,мотив ностальгії за рідним домом:,образ коханої дівчини чи дружини,. мотив самотності: єдиним другом козака є вірний кінь, мотив смерті козака як вінчання з сирою землею чи з травою-муравою. Особливого драматизму він набуває в піснях, де загибель козака представлено у формі розгорнутої метафори — як опис весілля:Не плач, мати, не журися, Бо вже твій син оженився. Символи:смерть - чорний птах або кінь, червоний — колір смерті,вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон - смерть ,козацька слава- червона китайка,звитяги, нездоланності - насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті,фігурують архетипні образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо.метафорика. наприклад, битва –бенкет,важка битва -спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою.