61.Специфіка дум доби хмельничини («хмельницький і барабаш»)

Проти шляхетсько-польського поневолення зникають елементи голосінь,речитативна манера виконання, утвердження бойового духу козацтва. Тема — національно-визвольна війна 1648—1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького,велика увага приділена конкретним історичним особам, епізодам з їхнього життя: про великі битви і подвиги у визвольній війні, оспівування козацької гідності, організованості, «Перемога під Корсунем». Центральний герой-повсталий народ, який віддано бореться проти національного поневолення, присвячена конкретним історичним особам — Богданові Хмельницькому, Іванові Богуну, Данилові Нечаю, Павлові Тетері та ін. Найпоширенішим є цикл про народного ватажка Б. Хмельницького. Особливо популярною була дума «Хмельницький і Барабаш». У ній розповідається про події, що передували визвольній війні, які описані також у літописах Самійла Величка і Григорія Грабянки, і широко побутували у вигляді народних легенд. У думі описується, як Хмельницький запрошує в гості свого кума Барабаша, що начебто був на той час гетьманом, і просить показати грамоти польського короля, за якими козакам надавалися деякі «вольності». Барабаш відмовляє Хмельницькому: Хмельницький зображений як видатний гетьман, глибокодумний політик, державний діяч, який боронить інтереси свого народу, провадить війну проти національного поневолення, здобуваючи ряд славних .При аналізі думи „Хмельницький та Барабаш” (записана М.Цертелєвим у 1819 р.) композиція, кінцівку-словословіє, діалоги між Барабашем, представником інтересів Речі Посполитої та Хмельницьким, козацьким представником, про королівські грамоти. В думі показано протистояння двох сил: патріот вітчизни і зрадник, здатний піти на ганебну угоду для своєї вигоди. Не дійшовши згоди, Хмельницький вирішив хитрістю здобути грамоти про козацькі привілеї. Другий діалог відбувається між слугою Хмельницького і дружиною Барабаша, яка відстоює позиції чоловіка (“з ляхами, мостивими панами з упокоєм хліб-сіль вічні часи уживати”). Художньою особливістю думи є те, що епічна розповідь чергується з публіцистичними та ліричними відступами. Традиційне звертання „батю” показує повагу до гетьмана, сподівання на перемогу; звертання “козаки”, “діти”, “друзі”, “молодці” – передають повагу керівника до кожного учасника битв. У тексті наявна тавтологія: „плаче-ридає”, лаконізм, як прийом епічної розповіді використовуються дієслова: „дбайте”, „рубайте”. Аналізуючи думи, звернемо увагу на їх варіативність.

62.ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДУМОВОГО ЕПОСУ

1)Найдавніша згадка про думи є в хроніці («Аннали», 1587) польського історика С. Сарницького.Перший відомий запис думи датується 10 січня 1684 р. Це — твір «Козак Голота». 2) У 1805 р. В. Ломиківський записав 13 дум від невідомого кобзаря, але вони не були опубліковані, У 1814 році збиранням дум на Полтавщині займався князь Микола Цертелєв(«Опыт собрания старинных малороссийских песен» у 1819 р., куди увійшло 9 дум і 1 пісня )3 19 ст. були шість випусків «Запорожской старины» (1833 — 1838) Ізмаїла Срезневського, збірка Платона Лукашевича «Малороссийские и червонорусские народные думы и песни» (1836), збірники Михайла Максимовича «Украинские народные песни» (1834) і «Сборник украинских песен» (1849)4) 20 ст. Леся Українка , Філарет Колесса «Мелодії українських народних дум» л) , Катерина Грушевська (Українські народні думи)5) До сучасних досліджень дум найбільший внесок зробили Максим Рильський, Михайло Стельмах, М. Родіна, Григорій Нудьга, С. Мишанич та ін.

63.ВІДМІННІСТЬ ІСТОРИЧНИХ ПІСЕНЬ ВІД ДУМ.АНАЛІЗ ДУМИ «ВДОВА І ТРИ СИНИ»

ВІДМІННІСТЬ Історичні пісні та думи – жанри української народної творчості 2)За змістом думи дуже подібні до історичних пісень, а за виконанням – до плачів, голосінь. Автори дум невідомі. Ними переважно були учасники подій- козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи під супровід своїх інструментів речитативом виконували їх. 3)У відтворенні подвигів героїв у думах, як і в історичних піснях, реалізм поєднувався з романтичним ореолом.4)Щедро використовувалися у думах та історичних піснях народнопоетичні символи (орел, сокіл – козак; крук, ворон – ворог; зозуля – мати, вдова), порівняння (скрива, як вовк, споглядає). 5)Мова дум, як й історичних пісень, збагачена постійними епітетами: кінь у козака завжди вороний; козак постійно у русі, в дії, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; він обороняє землю християнську. Суспільно-побутові думи БІДНА ВДОВА І ТРИ СИНИ,записано кобзарем В. Шевченком у 1904 р. від кобзаря Платона Кравченка з с. Шафоростівка, Миргородського району, Полтавської обл. З матеріалів Інституту МФЕ АН УРСР.Відомо близько 50 записів цієї думи, зроблених переважно на Полтавщині, Харківщині та Чернігівщині (1810—1930 рр.); варіанти думи можна поділити на дві групи: в одній мати прощає синам їх вчинки, але додому не повертається, в другій — мати повертається до своїх синів.Боротьба проти соціального гніту і іноземних загарбників у другій половині XVII та у XVIII столітті