- •1.Національна специфіка українського фольклору
- •2.Проблеми фольклористики як науки
- •3.Поняття «фольклор»:походження,значення,співвідношення з синонімічними термінами
- •4. Специфіка фольклору в порівнянні з художньою літературою(усність,традиційність, варіативність,анонімність,імпровізація,колективність,синкретизм)
- •5.Наукові засади фольклористики та її зв’язки з ін.Дисціплінами
- •6.Система жанрів українського фольклору: основні підходи,класифікація
- •9.Досягнення наукових шкіл фольклористики
- •10.Внесок м. Максимовича у вивчення української народної поезії
- •11.Класифікація пісенних жанрів м.Масимовичем
- •12.Фольклористична спадщина Микола Костомарова
- •13.Дослідження народної символіки костомаровим
- •14.Фольклористична діяльність Потебні
- •15.Фольклористична діяльність Чубинського
- •16.Фольклористична діяльність франка
- •17.Франко і. Жіноча неволя в руських піснях народних т.26 с. 210-253
- •18.Фольклористична діяльність в.Гнатюка
- •19.Збирання та видання коломийок гнатюком
- •23.Спадщина з. Доленги - Ходаківського в осмисленні Дея
- •24.Здобутки актуальної фольклористики . Загальна фольклористика сучасного етапу (Шумада,Грица,Дунаєвська та ін..)
- •25.Наукові школи фольклористики 20 ст.:представники,напрямки
- •26. Походження та історичний розвиток фольклору
- •29.Етапи розвитку світогляду укр народу
- •30. Словесний супровід обрядів і ритуалів.Своєрідність замовлянь і ворожінь
- •31.Жанрові домінанти казки.Проблеми її класифікації.
- •32. Походження культово-анімістичних казок
- •37.Родинно-побутові казки.Функція і типологія казкових персонажів.
- •38.Суспільно-побутові пісні.Сюжетно-композиційна будова.Види казкових формул.
- •39.Критерії визначення жанрів усної народної творчості.
- •40.Походження та основні ознаки легенд. Класифікація легенд.
- •41.Тематичні групи легенд.Специфіка сюжетів і образів.
- •42. Характерні особливості переказів.
- •45.Бувальщини,їх сюжетно-тематичні цикли
- •46. Прийоми створення абсурдного в небилицях
- •47.Прийоми створення комічного в анектодах
- •47.Поетика народних притч
- •50.Жанрові різновиди паремій та класифікації
- •52. Художні особливості паремій: композиція,ритміка,зображально-виражальні засоби
- •53.Походження та поетика загадок
- •54.Походження жанру билин:поетика,цикли
- •55.Історична основа дум:творці та виконавці .Аналіз думи «маруся богуславка»
- •56.Тематично-хронологічні цикли дум. Специфіка сюжетів ,образна система.
- •57.Поетика жанру дум : композиція ,художня ритміка,зображально-виражальні засоби
- •58.Жанрова своєрідність історичних пісень,їх класифікація,поетика
- •61.Специфіка дум доби хмельничини («хмельницький і барабаш»)
- •64.Художні особливості пісень-хронік
- •65.Основні риси балади як жанру.Проблема класифікації балад
- •66.Мотиви баладних сюжетів.З’язок народних балад.З’язок народних балад із художньою літературою.
- •67.Жанровий склад соціально-побутових пісень
- •68.Історична основа,мотиви,символіка козацьких пісень
- •69.Тематика і поетика чумацьких пісень
- •70.Особливості солдатських,рекруцьких,жовнірських пісень.
- •71.Селянське життя в кріпацьких,бурлацьких,наймицьких,жебрацьких піснях.
- •72.Мотиви й образи заробітчанських,робітничих та емігранських пісень.
- •73.Суспільно-побутова лірика 20 ст.
- •74.Різновиди танцювальних( танкових) пісень.Специфіка частівок.
- •75.Походження коломийок,їх тематичні групи.Художні особливості(формули зачинів,художній парлелізм).
- •76.Визначальні риси пісень літературного походження
- •77.Своєрідність українського романсу.Специфіка поетики.
- •78.Колядки і щедрівки,їх визначення,форми виконання,тематичні групи.
- •79.Веснянки і гаївки,їх розрізнення, форма виконання.Класифікація веснянок.
- •80. Русальні пісні: походження,мотиви й образи.
- •81.Купальські пісні:походження,мотиви й образи.
- •82.Петрівчальні пісні,їх тематика.
- •83.Жниварські(зажикові,жнивні,обжинкові) пісні,їх мотиви,художні особливості.
- •86.Голосіння та їх жанрові різновиди.
- •87.Структура весілля,основні обряди,та пісенний супровід кожної його частини.
- •88.Весільні пісні,особливості поетики.Записування і дослідження весільної драми.
- •89.Визначальні риси дитячого фольклору.Класифікація його жанрів.
- •90.Своєрідність колискових пісень,їх образи , символіка.
1.Національна специфіка українського фольклору
Термін фольклор з англ. – мудрість. ТОМСОН – фольклор-неписана історія, що фіксує давні вірування,звичаї,обряди.Згодом почав вжив.на міжнародному рівні.Протягом багатьох століть була засобом упорядкув.життєвого досвіду народу.Знайшли відображення естетині погляди, родинні і громадські взаємини,історія,філософія, навіть норми звичаєвого права,релігія, вчення.Фольклор мав і магічну силу для наших предків за допомогою якого здійснюв. Ритуали перед полюванням або коли оберігалися від нападів звірів.Гусев: «Ф-сфера діяльності людства,яка відбувається в словесно-музично-хореографічно-драматизованих формах колективної народної творчості.Анікін «Ф.-сукупність усіх проявів народного побуту,вірувань,навичок,обрдів». Мишанич «Ф.-одна із най триваліших і найохоплюючих систем духовного життя». Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу,яка виявилася у різних видах мистецтва:усній словесності,,музичних вокально-інструментальних творах,танцях,хороводах. ПОСТФОЛЬКЛОР – галузь словесності,тексти якої розвивалися за фольклорними схемами,не підходить під формальне визначення фольклору. ФЕЙКЛОР-несправжній фольклор.Аутентичний-усі види творчо-прикладної діяльності у первозданному вигляді без будь-яких обробок.
2.Проблеми фольклористики як науки
Фольклор — одна з найтриваліших і всеохоплюючих систем духовного життя народу, тісно зв´язана з народним побутом (як окремою системою), з літературою (яка, зрештою, витворилась з фольклору і зберігає з ним тісний зв´язок на всіх етапах свого розвитку) та ін.» До цього часу в науці не існує чіткості чи одностайності щодо того, які сфери народного знання окреслюються цим поняттям. На ранніх етапах становлення фольклористика визначалася то як галузь етнографії, то як розділ літературознавства чи музикознавства. її розглядали і як допоміжну дисципліну інших наук — історії культури та соціології. З часом фольклористика стає самостійною наукою, формується її структура, розробляються методи дослідження. Зараз фольклористика — це наука, що вивчає закономірності та особливості розвитку фольклору, характер і природу, сутність, тематику народнопоетичної творчості, її специфіку та спільні риси з іншими видами мистецтва; особливості побутування та функціонування текстів усної словесності на різних етапах розвитку; жанрову систему і поетику.
3.Поняття «фольклор»:походження,значення,співвідношення з синонімічними термінами
Термін фольклор з англ. – мудрість. ТОМСОН – фольклор-неписана історія, що фіксує давні вірування,звичаї,обряди.Згодом почав вжив.на міжнародному рівні.Протягом багатьох століть була засобом упорядкув.життєвого досвіду народу.Знайшли відображення естетині погляди, родинні і громадські взаємини,історія,філософія, навіть норми звичаєвого права,релігія, вчення.Фольклор мав і магічну силу для наших предків за допомогою якого здійснюв. Ритуали перед полюванням або коли оберігалися від нападів звірів. Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу,яка виявилася у різних видах мистецтва:усній словесності,,музичних вокально-інструментальних творах,танцях,хороводах. ПОСТФОЛЬКЛОР – галузь словесності,тексти якої розвивалися за фольклорними схемами,не підходить під формальне визначення фольклору. ФЕЙКЛОР-несправжній фольклор.Аутентичний-усі види творчо-прикладної діяльності у первозданному вигляді без будь-яких обробок.