Хімічний склад кормів

Корми	Вода, кг	Корм один.	Протеїн, г	Жир, г	Са, г	Р, г	Каротин, мг	Клітковина, г	БЕР, г
Зелені корми а) люцерна б)кукурудза Сіно: а) люцерни б)конюшина + тимофіівка Солома: а)пшениця озима б)ячмінна Соковиті: а)силос кукурудзяний б)буряк цукровий Зернові: а)кукурудза б)горох Відходи технічних виробництв: а)висівки пшеничні б)макуха соняшникова в)жом свіжий Корми тваринного походження: а)м’ясо-кісткове борошно б)перевій в)рибне борошно г)кров’яне борошно

Завдання 2.

Вивчить корми з високим та низьким вмістом вмісту в них основних поживних речовин.

На основі додатку 3 про хімічний склад кормів випишіть по 5 видів кормів з високим і низьким вмістом протеїну, жиру, БЕР, клітковини, кальцію, фосфору та каротину. За результатами проведеної роботи зробити висновки.

Контрольні питання.

1. В яких одиницях виражається поживність корму?

2. Поясніть схему хімічного складу кормів.

3. Що таке кормова одиниця?

4. Чому дорівнює поживність 1 кг зеленої маси та грубих кормів?

5. Чому дорівнює поживність 1 кг коренебульбоплодів та баштанних культур?

6. Яка поживність 1 кг концентрованих кормів?

7. Що таке премікс?

8. Поясніть классифікацію кормів за походженням та видовим складом.

9. Які корми використовують при балансуванні раціонів за мінеральними речовинами?

10. Які корми відносяться до кормів тваринного походження?

11. Які корми отримують з відходів переробних підприємств?

Висновки:

Тема 5. Визначення запасу грубих та соковитих кормів

Мета заняття. Навчитися визначити масу грубих і соковитих кормів у стогах, скиртах і силосних спорудах різних видів.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАНЯ. Довідкові матеріали зі щільності кормів, калькулятор, підручник.

Зміст і методика проведення заняття: Для визначення ваги грубих кормів (сіна, соломи, полови), що зберігаються в скиртах і стогах, проводять їх обмірювання і розраховують кубатуру. Знаючи об’єм скирти або стогу й вагу 1 м³ даного корму, можливо приблизно розрахувати запас грубих кормів, таблиці 9, 10, 11.

Для визначення об’єму скирти виміряють її ширину (Ш), довжину (Д) і перекид (П).

На основі промірів розраховують об’єм (О) у кубічних метрах по формулам:

1. Скирти кругловерхі середньої величини і низькі:

О = (П х 0,52 – Ш х 0,44) х Ш х Д (9)

2. Скирти плоскі всіх розмірів:

О = (П х 0,56 – Ш х 0,55) х Ш х Д (10)

Для визначення об’єму круглих стогів вимірюють окружність (С) і перекид (П).

Розрахунки проводяться за такими формулами:

1. Для високих стогів:

О = (0,44 х П – 0,012 х С) х С² (11)

2. Для низьких стогів:

СП²

О = ^_________ (12)

33

Таблиця 9

Приблизна вага 1 м³ соломи (кг)

Типи соломи	Для низьких і середньої висоти скирт		Для високих плоских скирт
	свіжо зложена (через 5-6 днів після укладки)	злежана (не раніше чим через 45 днів після укладки)	свіжо зложена (через 5-6 днів після укладки)	злежана (не раніше чим через 45 днів після укладки)
Солома озимого жита та пшениці з половою	34	40	39	44
Солома ячмінна з половою	43	61	49	67
Солома вівсяна з половою	41	57	47	63
Солома ярої пшениці з половою	42	59	48	65
Солома просяна	36	45	41	50
Полова	110	140	-	-

Таблиця 10

Приблизна вага 1 м³ сіна (кг)

Типи сіна	Для низьких і середньої висоти скирт та стогів
	свіжо зложена (через 5-6 днів після укладки)	через місяць після укладки)	через 3 місяця після укладки)
1	2	3	4
Лугове і лісове, а також степове крупнотравне різнотравно-злакове	42	50	55
Лугове крупно-травне злакове і степове	45	55	62
Лугове і степове мілко-травне злакове	50	60	65
Злаково-бобове з природних сінокосів	55	67	70
Сіно багатолітніх злакових трав	45	55	62
Сіно сіяних бобових трав	55	70	75
Сіно суданської трави	43	52	57