Контрольні питання.
Під ростом розуміють ...
Під розвитком розуміють ...
Онтогенез – це ...
Фенотип тварин – це ...
Онтогенез поділяється на …
Ембріональний період поділяється на ...
Постембріональний період поділяється на ...
Ріст визначають методами ...
Які фактори, впливають на ріст та розвиток?
До внутрішніх факторів, які впливають на ріст та розвиток, відносять ...
До зовнішніх факторів впливу на ріст та розвиток відносять ...
За даними систематичних зважувань визначають ...:
Абсолютний приріст – це ...
Відносний приріст – це ...
Висновки:
Модуль 2
Тема 4. Класифікація, хімічний склад та поживність кормів
МЕТА ЗАНЯТТЯ. Ознайомитися з хімічним складом кормів, їх класифікацією за походженням і поживністю. Вивчити поживність окремих видів кормів.
МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ. Схеми та рисунки хімічного складу кормів, довідкові матеріали з поживності кормів та вмісту в них поживних речовин, підручник.
ЗМІСТ ТА МЕТОДИКА проведення заняття.
Рослини та тварини складаються з різноманітних сполук, основу яких складають вуглець, водень, кисень, азот, кальцій та фосфор. Хімічні елементи являються складовою частиною органічних та неорганічних сполук. До перших відносяться протеїн, жири, вуглеводи та біологічно активні речовини, до неорганічних – мінеральні речовини і вода.
В організмі тварин переважають протеїн і жир, у рослинних кормах – вуглеводи. Вивчення хімічного складу кормів проводять за наступною схемою, рисунок 7.
Рис. 7. Схема хімічного складу кормів
Вміст води у кормах різний: у зерні, сіні та соломі близько 15 %, у зелених кормах та силосі 60-85 %, в коренебульбоплодах до 90 %, у водянистих кормах (жом, барда, меляса) – 95 %.
При збільшенні в кормі води, його поживність знижується. Суха речовина складається з органічної речовини і золи.
Мінеральні речовини поділяють на макро- та мікроелементи. До перших відносять кальцій, фосфор, калій, магній, сірку, хлор, до других – залізо, кобальт, цинк, марганець, йод та ряд інших.
Азотиста частина корму (сирий протеїн) складається з білку та амідів. Сіий протеїн розраховують шляхом множення кількості азоту у кормі на 6,25 (в сирому протеїні кормів міститься в середному 16 % азоту).
В кормах рослинного походження переважають вуглеводи, які умовно поділяють на безазотисті екстрактивні речовини (крахмал, цукор, органічні кислоти) та сиру клітковину. Лігнін не є вуглеводом, але звязаний з клітковиною як структурний компонент кліткових стінок.
До складу сирого жиру входять гліцерин, вільні жирні кислоти, жиророзчинні вітаміни, стероли, фосфоліпіди, воски, пігменти та інші.
Корм – продукт рослинного, тваринного, мінерального та мікробіального походження, який містить поживні речовини в засвоюваній для організму формі, необхідні для підтримки обмінних процесів і виробництва продукції і не впливають шкідливо на здоров’я тварин.
Корми ділять на корми рослинного і тваринного походження. До рослинних кормів відносять сочні (зелений корм, силос, сінаж, корені-і клубнепло ¬ ди, баштанні культури), грубі (сіно, солома, м’якина), зернові корми і відходи технічних виробництв (макуха і шроти, висівки, жом і патока, мезга, барда, пивна дробина та інші). Соковиті і грубі об’ємисті корми (низька енергетична цінність в одиниці маси корму), зерно злакових і бобових, висівки, макухи та шроти – концентровані корми.
Корми тваринного походження (молоко і продукти його переробки, м’ясна, м’ясо-кісткове, кров’яне, рибне та інші) відрізняються високим вмістом повноцінного протеїну та багаті мінеральними речовинами. Тільки в цих кормах міститься вітамін В12.
У раціоні жуйних відсутню кількість (не більше 20%) перетравного протеїну можна заповнити за рахунок синтетичних азотистих речовин – сечовини (карбамід), амонійних солей, 1 г сечовини відповідає приблизно 2,6 г перетравного протеїну. При цьому необхідно дотримуватися цукрово-протеїнове відношення в раціонах.
Добре джерело протеїну кормові дріжджі. При нестачі в раціоні свиней і птиці «критичних» амінокислот застосовують кормові препарати лізину і метіоніну.
При балансуванні раціонів за мінеральними речовинами використовують мінеральні корми. Крейда, вапняк та ракушняк (черепашник) – це джерела кальцію, кісткова мука, обесфторенні фосфати, преципітат і інші – кальцію і фосфору. При нестачі в кормах мікроелементів в раціони вводять їх сірчано- або вуглекислі солі.
Для збагачення раціонів вітамінами промисловість виготовляє їх препарати у вигляді сухих, масляних і спиртових концентратів.
Для кожного виду, статі, віку і продуктивності тварин комбікормова промисловість випускає комбіновані корми (комбікорми). Вони бувають повнораціонні (для птиці, свиней і риби), комбікорми-концентрати (згодовують жуйним, коням, кроликам, нутріям і хутровим звірам у складі раціону разом з основними кормами).
Білково-вітамінні добавки випускаються промисловістю для балансування основного раціону, супутнього з кормів власного виробництва (соковиті, грубі і зернові корми), за протеїном, мінеральними речовинами і вітамінами.
Для збагачення комбікормів вітамінами, мініральними, лікувальними і іншими біологічно активвими речовинами на основі якого-небудь наповнювача (висівки, шроти) готують премікси, які вводять до складу комбікормів, як правило, у кількості 1%.
Перед згодовуванням кормів необхідно визначити їх доброякісність, колір, запах, засміченість, кислотність, перекисне число, ураженість грибами і т. д. і хімічний склад.
Якість окремих кормів визначають у відповідно до вимог, встановлених державними стандартами на корм.
Завдання 1.
Ознайомитися з хімічним складом кормів, використовуючи додаток 3, та заповнити нижченаведену таблицю 8.
Таблиця 8