Контрольні питання.

1. На які відділи поділяють осьовий скелет?

2. Яка будова грудної клітки?

3. Назвіть послідовно згори вниз або навпаки кістки грудної і тазової кінцівок.

4. У чому полягає роль жовчі у процесах травлення?

5. Яка роль підшлункового соку в кишковому травленні?

6. Який склад та властивості шлункового соку?

7. Яка будова шлунку жуйних тварин?

8. Яка будова шлунку моногастричних тварин?

9. Яка кислотність шлункового соку у великої рогатої худоби?

10. Поясніть роль шлункового соку у процесі травлення тварин.

Висновки:

Тема 2. Екстер’єр та конституція тварин

Мета заняття. Вивчити назви й розташування статей на муляжі корови. Дати окомірну оцінку зовнішнього виду тварини. Навчитися правильно робити проміри тіла тварини для розрахунку індексів будови тіла.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАНЯ. Скелет корови, свині чи вівці, фотографії та муляжі сільськогосподарських тварин, мірна палиця, мірний циркуль та мірна стрічка (рулетка).

Зміст і методика проведення заняття.

Екстер’єр – зовнішній вигляд тварини, зумовлений її конституційними особливостями у зв’язку з продуктивністю, станом здоров’я і племінною цінністю.

Окремі частини тіла тварини називаються статями.

Інтер’єр – сукупність внутрішніх морфофізіологічних особливостей організму у зв’язку з його конституцією і напрямом продуктивності.

Кондиція – стан зовнішніх форм, зумовлений вгодованістю тварини та її використанням, (заводська, робоча, виставкова, відгодівельна, тренув альна).

Конституція – це сукупність анатомо-морфологічних, фізіологічних і біохімічних особливостей організму тварин як цілого, зумовлених дією спадковості і які проявляються в характері продуктивності тварини та обумовлені умовами зовнішнього середовища.

Конституція тварин тісно пов’язана з такими господарсько-корисними показниками, як скоростиглість, продуктивність, міцність організму, резистентність до деяких захворювань і т.д. Тому конституція тварин має велике значення під час їх оцінки та вибору.

За класифікацією П.М. Кулєшова, із доповненням М.Ф. Іванова, тварин поділяють на такі типи: грубий, ніжний, рихлий, щільний, міцний.

Екстер’єру цілком відповідають інтер’єрні особливості.

Оцінку інтер’єру проводять методом так званих «функціональних проб». Виробництво великої кількості продукції вимагає сильного напруження організму тварини в цілому або окремих його органів. Наприклад: щоб переробити велику кількість корму, яка необхідна для продукування, внутрішні органи, особливо серце й легені, повинні бути добре розвинуті. Треба мати на увазі і те, що всі функції організму знаходяться під контролем вищої нервової діяльності.

Існує декілька методів вивчення екстер’єру:

• окомірний, при якому проводяться опис окремих статей та тіла тварини в цілому;

• лінійний (вимірювання) – взяття промірів;

• метод індексів – обчислення індексів будови тіла;

• графічний – побудова графіків екстер’єрних профілів;

• фотографування.

Взяття промірів відноситься до точних методів. Кожний промір – відстань між відповідними точками статей тварин або точкою статі й підлогою, на якій вона стоїть. Точки взяття найбільш поширених промірів (за Є. Ф. Лискуном) показано на рисунку 5 і таблиці 1.

Таблиця 1