7. Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотично­го або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 кЗпП)

Поява на роботі працівника в нетверезому стані, у стані нар­котичного або токсичного сп'яніння дає власнику право на його звільнення, якщо такий стан підтверджений певними доказами:

302

Глава 8

Трудовий договір

303

медичним висновком, актом, складеним представниками власника і громадських організацій, свідченнями свідків та ін. За загаль­ним правилом вважається незаконною поява працівника в та­кому стані у робочий час на своєму робочому місці. Але для пра­цівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статута­ми про дисципліну (підприємства зв'язку, залізничного транс­порту та ін.), порушенням трудової дисципліни вважається та­кож поява в нетверезому стані, стані наркотичного і токсичного сп'яніння не тільки безпосередньо на своєму робочому місці, а й на території підприємства і в неробочий час. Для працівників з ненормованим робочим днем час перебування на роботі понад встановлену тривалість є робочим.

З цієї підстави можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи або продовжували виконувати трудові обов'язки.

На відміну від загального порядку засвідчення стану алкоголь­ного сп'яніння, стан наркотичного сп'яніння встановлюється за спеціальними правилами. Ст. 12 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" від 15 лютого 1995 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом від 8 лип­ня 1999 р.) передбачає, що "встановлення наявності стану нар­котичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотич­них засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лі­каря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного нагляду'(обстеження), а діагноз "наркоманія" встановлюється лі-карсько-консультаційною комісією". Згідно з Інструкцію про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини (затвер­джена спільним наказом Міністерства охорони здоров'я Украї­ни, Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної проку­ратури України, Міністерства юстиції України від 10 жовтня 1997 р. за № 306/680/21/66/5), особи, щодо яких встановлено незаконне вживання ними наркотичних засобів або психотроп­них речовин, підлягають направленню на медичний огляд. Під­ставою для направлення на медичний огляд осіб, залежних від вказаних речовин, є інформація, яка надійшла від підприємств,

організацій, установ, засобів масової інформації або окремих гро­мадян про те, що зазначені особи незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини чи перебувають у стані нарко­тичного сп'яніння. При надходженні до органів внутрішніх справ таких матеріалів працівники міліції забезпечують видачу таким особам направлення на медичний огляд з одержанням від них розписки та направляють контрольне повідомлення про направ­лення на медичний огляд. На підставі медичного огляду лікар-нарколог встановлює стан сп'яніння або приймає рішення про необхідність стаціонарного обстеження, про що складає письмо­вий висновок та видає направлення на обстеження. Особи» які ухиляються від добровільного медичного огляду чи обстеження, за сповіщенням про неявку особи до наркологічного закладу на медичний огляд та на підставі постанови органу внутрішніх справ про привід з метою примусового медичного обстеження (огля­ду), підлягають примусовій доставці до наркологічного закладу працівниками органів внутрішніх справ.

8. Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дріб­ного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосу­вання заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП)

Факт розкрадання як підстава для звільнення має характери­зуватися такими умовами:

а) бути вчиненим за місцем роботи працівника, тобто в органі­ зації, з якою працівник перебуває у трудових відносинах, а та­ кож в організації, в якій він виконує роботу на основі цих тру­ дових відносин;

б) бути встановленим вироком суду, що набрав законної чин­ ності, або постановою органу, до компетенції якого входить на­ кладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Звільнення у зв'язку з розкраданням за місцем роботи прово­диться не пізніше як за 1 місяць від дня набрання чинності вироком, постановою або рішенням компетентного органу, без урахування часу перебування у відпустці та звільнення від ро­боти у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

304