Тема 12. Феноменологія.

Феноменологія як «реанімація» філософії. Теоретичні засади феноменологічного методу Е. Гуссерля. «Назад до речей!». Розвиток картезіанського принципу. «Стабільні очевидності» й епохе. Феноменологія/філософія як строга наука та її принципи; критика психологізму та історицизму. Феноменологія як наука про сутності; трансценденталізм.

Поняття інтенціональності свідомості. Свідомість як знаня про щось. Інтуіція.

Феноменологічна редукція або метод епохе. Свідомість як абсолютна і очевидна реальність. «Чисте Я». Феноменологічна істина.

«Криза європейських наук». «Життєвий світ» і критика традиційного раціоналізму, натуралізму і об`єктивізму. Людство як історичний суб’єкт.

Вплив Е. Гуссерля на розвиток філософії і деяких наук в ХХ ст.

2. 3. Плани семінарських занять

Модуль 1. Некласична філософія як критика метафізичного раціоналізму: ірраціоналізм і сцієнтизм

Семинар 1. Некласична філософія як критика концепції Г.В.Ф. Гегеля та її різні форми.

1. В чому полягала необхідність і сутність переосмислення гегелівського абсолютного ідеалізму?

2. Основні напрямки некласичної критики філософії Гегеля.

3. Від гегельянства до марксизму:

а) Б. Бауер та його «Страшний суд» над Гегелем;

б) Л. Фейєрбах: гегельянське подолання Гегеля;

в) К. Маркс і Ф. Енгельс: «Тези про Фейєрбаха»; «Людвиг Фейєрбах і кінец німецької класичної філософії».

4. К. Маркс і Ф. Ніцше: подолання «діалектики раба і господаря»?

Література:

Джерела:

Бауэр Б. Трубный глас страшного суда над Гегелем. М., 1933.

Виндельбанд В. Философия в немецкой духовной жизни XIX столетия. М., 1993. С. 30-56.

Гумбольдт В. Язык и философия культуры. М., 1985. С. 30-34; 279-291; 360-381.

Маркс К. К критике гегелевской философии права. Введение // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1955. Т.1. С. 414-429.

Маркс К. Критика гегелевской диалектики и гегелевской философии вообще (1844 г.); Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений. М., 1956.

Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1955. Т.3. С. 1-4.

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1955. Т.3. С. 11-544.

Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Фейербах Л. Избр. Филос. произв. М., 1955. Т. 1. С. 53-96.

Фейербах Л. Необходимость реформы философии // Фейербах Л. Избр. Филос. произв. М., 1955. Т. 1. С. 107-113.

Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Фейербах Л. Избр. Филос. произв. М., 1955. Т. 1. С. 134-204.

Фейербах Л. Сущность христианства // Фейербах Л. Избр. Филос. произв. М., 1955. Т. 2. С. 13-29; 30-63; 263-268.

Энгельс Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1961. Т.21. С. 269-317.

Додаткова:

Альтюссер Л. Ленин и философия. М., 2005. С. 82-152.

Арон Р. Мнимый марксизм. М., 1993.

Делез Ж. Ницше и философия. М., 2005.

Деррiда Ж. Привиди Маркса. Х., 2000.

Малинин В.А. Диалектика Гегеля и антигегельянство. М., 1983. С.179-232.

Малинин В.А., Шинкарук В.И. К. Маркс, Ф. Энгельс и левое гегельянство. Киев, 1986. С. 110-236.

Плютто П.А. Религия интеллектуалов: судьба высоких фикций «танцующего» Гегеля // Вопросы философии. 2005. № 4. С. 145-157.

Философия Гегеля и современность. М., 1973. С. 28-46.

Семінар 2. Філософська концепція А. Шопенгауера.

1. «Світ як воля і уявлення»: його структура та головні ідеї.

2. Світ як уявлення.

3. Сутність концепту воля. Світ як воля.

4. Мистецтво і мораль як шляхи подолання волі. Квіетизм й аскеза.

5. «Річ-у-собі» за І. Кантом та за А. Шопенгауером.

6. Песимізм. Смерть і проблема самогубства.

7. Антропологія Шопенгауера: жінка, чоловік, любов

Література:

Джерела:

Шопенгауэр А. О четверояком корне...; Мир как воля и представление, т.1; Критка кантовской философии. М., 1993.

Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Т. 1-2. М., 1993.

Шопенгауэр А. Избранные произведения. М., 1992.

Додаткова:

Андреева И. С, Гулыга А. В. Шопенгауэр. М., 2003.

Быховский Б.Э. Шопенгауэр. М., 1975.

Гардинер П. Артур Шопенгауэр. Философ германского эллинизма. М., 2003.

Мудрагей Н.С. Вещь в себе: от непознаваемости (Кант – Шопенгауэр) // Вопросы философии. 1999. № 1. С. 106-123.

Нарский И.С. Артур Шопенгауэр – теоретик вселенского пессимизма // Шопенгауэр А. Избранные произведения. М., 1992. С. 3-40.

Ницше Ф. Шопенгауэр как воспитатель // Ницше Ф. Избранные произведения. М., 1993.

Рюмина М.Т. Теория смешного А. Шопенгауэра // Вестник Московского ун-та. Сер.7. Философия. 1989. № 4. С. 48-56.

Тилле Г.А. Метафизика половой любви как металюбовь (от А. Шопенгауэра к Вл. Соловьеву) // Вопросы философии. 2004. № 4. С. 145-153.

Фишер К. Артур Шопенгауэр. М., 1896.

Фолькельт И. А. Артур Шопенгауэр, его личность и учение. СПб., 1912.

Хазанов Б. Черное солнце философии: Шопенгауэр // Вопросы философии. 2002. № 3. С. С. 173-178.

Чанышев А.А. Этика Шопенгауэра: теоретический и мировоззренческий аспект // Вопросы философии. 1988. № 2. С. 142-150.

Чанышев А.А. Человек и мир в философии Артура Шопенгауэра. М., 1990.

Семінар 3. С. К`єркегор: екзистенція та Бог.

1. «Страх і трепет»: його основна проблема та шляхи її вирішення.

2. Етичне, естетичне та релігійне життя як альтернативи.

3. Парадокс і віра в Бога.

4. Поняття страху у К`єркегора.

Література:

Джерела:

Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993.

Киркегард С. Наслаждение и долг. СПб., 1894. (Р/на Д., 1998.)

Додаткова:

Бродецький О. Два образи віри: Кант і К`єркегор // Людина і світ. 2003. № 11. С. 17-22.

Быховский Б.Э. Датский анти-Гегель // Вопросы философии. 1971. № 11.

Быховский Б.Э. Кьеркегор. М., 1972.

Гайденко П.П. Трагедия эстетизма. М., 1970.

Лунгина Д.А. Кьеркегор и проблема науки // Вопросы философии. 2000. № 1. С. 161-164.

Мареева Е.В. С. Кьеркегор: единство души силой выбора // Философские науки. 2002. № 5. С. 84-97.

Маттис М. Кьеркегор и проблема социального другого // Социальные и гуманитарные науки: Отеч. и зарубеж. лит. Сер. 11, Социология. 1997. № 1. С. 58-64.

Стрельцова Г.Я. Парадокс философии Серена Кьеркегора // Вестник Московского ун-та. Сер.7. Философия. 2000. № 4. С. 106-120.

Шестов Л. Киркегард и экзистенциальная философия. М., 1992.

Семінар 4. Сцієнтизація філософії в ХІХ ст.

1. Філософія позитивізму як опозиція традиційної метафізичної рефлексії.

2 . Поняття дійсності в позитивізмі та проблема засад буття і знання. Позитивне знання та його специфіка.

3. О. Конт: єдність наук у вигляді «енциклопедії». Позитивістська класифікація наук.

4. Емпіріокритистська гносеологія: єдність/чистота досвіду та її обмеженість.

5. Неокантіанське й емпіріокритицистське трактування пізнавальних процесів.

6. Неокантіанська критика суб`єктивізму і соліпсизму.

7. Проблема методу в некласичній філософії. Методологія соціального знання. Питання про науковість історії.

8. Марксистсько-ленінська критика позитивізму/емпіріокритицизму та її сучасна актуальність?

Література:

Джерела:

Авенариус Р. Философия как мышление о мире сообразно принципу наименьшей меры силы. СПб., 1899.

Кассирер Э. Познание и действительность. СПб., 1912.

Конт О. Дух позитивной философии, СПб., 1906.

Конт О. Курс позитивной философии, СПб., 1900, т. 1

Конт О. Курс позитивной философии. Общий обзор позитивизма // Родоначальники позитивизма. СПб., 1912, вып. 4. С. 1-46, 49-53, 61-63, 71-74, 80-83.

Мах Э. Анализ ощущения и отношение физического к психическому. М., 1908.

Мах Э. Популярно-научные очерки. СПб., 1909.

Мах Э. Познание и заблуждение. Очерки по психологии исследования. М., 1909.

Милль Д.С. Огюст Конт и позитивизм, СПб., 1906.

Милль Д.С. Система логики силлогистической и индуктивной. М., 1900, ч.2, гл.1-5.

Риккерт Г. Два пути теории познания// Новые идеи в философии. СПб., 1913, N7.

Риккерт Г. Границы естественнонаучного образования понятий. СПб., 1903.

Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. СПб., 1911.

Риккерт Г. Философия истории. СПб., 1908.

Спенсер Г. Классификация наук. М., 1897.

Тэн И. Об уме и познании. СПб., 1894.

Додаткова:

Асмус В.Ф. Огюст Конт // Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. М., 1984. С. 203-216.

Кант и кантианцы. М., 1978, гл. 1,3.

Ленин В.И. Материализм и эмпириокритицизм // Ленин В.И. ПСС. т. 18.

Материализм и эмпириокритицизм в России и за рубежом. – М., 1990.

Нарский И.С. Очерки по истории позитивизма. М., 1960.

Петцольд И. Введение в философию чистого опыта. СПб., 1908.

Позитивизм и наука. М., 1975.

Модуль 2. Основні концепції і школи некласичної філософії

Семінар 5. К. Маркс, Ф. Енгельс: філософія революції/революція в філософії.

1. «Тези про Фейєрбаха» та їх програмна спрямованість.

2. «Маніфест Комуністичної партії», його структура і головні ідеї.

3. «Капітал» як філософський трактат: концептуальна база (товарний фетишизм, додаткова вартість, капітал та ін.).

Література:

Джерела:

Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.1. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1960. Т.23.

Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1955. Т.3. С. 1-4.

Маркс К., Энгельс Ф. Манифест Коммунистической партии: Пер. с нем. // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1955. Т.4. С. 419-459.

Додаткова:

Альтюссер Л. За Маркса. М., 2006.

Альтюссер Л. Ленин и философия. М., 2005.

Валлерстайн И. Маркс и история: плодотворное и неплодотворное прочтение // Баллибар Э., Валлерстайн И. Раса, нация, класс. Двусмысленные идентичности. М., 2004.

Деррiда Ж. Привиди Маркса. Х., 2000.

Каллиникос А. Маркс: хит и миф // www.politizdat.ru.

Малинин В.А., Шинкарук В.И. К. Маркс, Ф. Энгельс и левое гегельянство. Киев, 1986. С. 225-312.

Шульце-Геверниц Г. Маркс или Кант? // Фауст и Заратустра. СПб., 2001. С. 71-115.

Семінар 6. Ф. Ніцше (1844-1900): «несвоєчасна» переоцінка всіх цінностей сучасності.

1. Основні риси «Виникнення трагедії»: діалектика «аполонійського» та «діонісійського»?

2. Шопенгауер, Вагнер як/або Ніцше.

3. «Так казав Заратустра»: структура і пафос роботи, концептуальна насиченість.

4. «До генеалогії моралі»: проблема людини-ressentiment.

Література:

Джерела:

Ницше Ф. Сочинения в 2 томах, М., 1990.

Ницше Ф. Стихотворения, философская проза. СПб., 1993.

Ницше Ф. Странник и его тень. М., 1994.

Ницше Ф. Философия в трагическую эпоху. М., 1994.

Ницше Ф. Воля к власти. М., 1994.

Додаткова:

Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. М., 1991.

Делез Ж. Ницше и философия. М., 2005.

Ницше и современная западная мысль: Сб.статей. СПб, 2003.

Слотердайк П. Мыслитель на сцене. Материализм Ницше // Ницше Ф. Рождение трагедии, или Эллинство и пессимизм. Полемика вокруг книги Ф. Ницше «Рождение Трагедии». М., 2001. С. 545-713.

Хайдеггер М. Кто такой Заратустра у Ницше? // Топос. 2000. № 1. С. 50-65.

Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

Шелер М. Ресентимет в структуре моралей. М., 1999.

Шестов Л. Достоевский и Ницше (философия трагедии). СПб., 1903.

Юнгер Ф.Г. Ницше. М., 2001.

Семінар 7. Проблема свідомості/несвідомого в некласичній філософії.

1. Проблема співвідношення буття і свідомості у К. Маркса/Ф. Енгельса. Ідеологія як несвідоме.

2. Свідомість і несвідоме у З. Фройда. « Я» і «маса».

3. Концепція свідомості А. Бергсона:

а) інтенсивність психологічних станів;

б) множинність станів свідомості та ідея тривалості;

в) дух, матерія та пам`ять в філософії А. Бергсона.

4. Е. Гуссерль: феноменологічна психологія. Феноменологічна концепція свідомості. Інтенціональність свідомості та «чисте Я».

5. «Описова психологія» В. Дільтея: структура та розвиток душевного життя.

Література:

Джерела:

Бергсон А. Введение в метафизику // Собр. соч. в 5 томах. СПб., 1914. Т. 5.

Бергсон А. Опыт о непосредственных данных сознания. Материя и память // Бергсон А. Собр. соч. М., 1992. Т.1.

Бергсон А. Длительность и одновременность. СПб., 1923.

Бергсон А. Материя и память // Собр. соч. в 5 томах. СПб., 1913. Т. 1.

Гуссерль Э. Собрание сочинений т.1. (Феноменология внутреннего сознания времени). М., 1994.

Гуссерль Э. Картезианские размышления // Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философия. Философия как строгая наука. Мн., М., 2000. С. 324-542 ($ 8, 9, 11, 14, 16-20).

Гуссерль Э. Амстердамские доклады. // Логос, 1991, N 3.

Гуссерль Э. Феноменология. // Логос, 1991, N 1. С. 12-21.

Дильтей В. Описательная психология. СПб., 1996. (Гл. 1,2, 7-9).

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения / Изд. 2-е. М., 1955. Т.3. С. 7-544 (С. 11-12, 24-49, 65-81).

Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого «Я» // Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет. Кн. 1. Тбилиси, 1991. С. 71-138.

Фрейд З. «Я» и «Оно» // Фрейд З. «Я» и «Оно». Труды разных лет. Кн. 1. Тбилиси, 1991. С. 351-392.

Додаткова:

Блауберг И.И. Анри Бергсон и философия длительности // Бергсон А. Собр. соч. М., 1992. Т.1. С. 6-44.

Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля // http://elenakosilova.narod.ru/

Феноменологическая концепция сознания: проблемы и альтернативы. М., 1998.

Хаардт А. Образное сознание и эстетический опыт в феноменологии Э.Гуссерля // Логос. 1996. №8. С. 69-74.

Семінар 8. Прагматизм.

1. Особливості прагматизму у порівнянні з західноєвропейською філософською думкою: прагматизм, позитивізм та філософія життя.

2. Пірс: від прагматизму до прагматицизму.

3. Прагматизм У. Джемса:

а) єдине та множинне;

б) концепція істини;

в) прагматизм, гуманізм і релігія.

Література:

Джерела:

Джемс У. Прагматизм. СПб., 1910.

Джемс У. Вселенная с плюралистической точки зрения. М., 1911.

Джемс У. Зависимость веры от воли. СПб., 1904.

Джемс У. Многообразие религиозного опыта. М., 1910.

Пирс Ч. Начала прагматизма. СПб., 2000.

Додаткова:

Богомолов А.С. Буржуазная философия США ХХ века. М., 1974.

Богомолов А.С. Английская буржуазная философия ХХ века. М., 1973.

Богомолов А.С. Англо-американская буржуазная философия. М., 1964.

Буржуазная философия ХХ века. М., 1974.

Мельвиль Ю.К. Американский прагматизм. М., 1957.

Семінар 9. Феноменологія.

1. Проект філософії як строгої науки та її принципи. Критика натуралістичної та світоспоглядацької філософії.

2. «Криза європейських наук і ттрансцендентальная феноменологія», її структура та головні ідеї.

3. «Криза європейського людства і філософія» та її характер.

Література:

Джерела:

Гуссерль Э. Собрание сочинений т.1 (Феноменология внутреннего сознания времени). М., 1994.

Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Введение в феноменологическую философию (главы из книги) // ВФ. № 7, 1992.

Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия. // ВФ, № 6, 1986.

Гуссерль Э. Логические исследования. СПб., 1909, т.1.

Гуссерль Э. Логические исследования, т. 2. // Проблемы онтологии в современной буржуазной философии. Рига, 1988.

Гуссерль Э. Парижские доклады. // Логос, 1991, № 2.

Гуссерль Э. Феноменология. // Логос, 1991, № 1.

Гуссерль Э. Философия как строгая наука. // Логос, 1911, № 1.

Додаткова:

Бабушкин В.У. Феноменологическая философия науки. М., 1985.

Гайденко П. П. Научная рациональность и философский разум в интерпретации Эдмунда Гуссерля // Вопросы фило­софии.1992. .№7.

Кубанова О. Ю. Проблема интерсубъективности в «Кар­тезианских размышлениях» Э. Гуссерля // Историко-фило­софский ежегодник'91. М., 1991.