3. Діалоговий та інтерактивний режими оброблення інформації.

В основу діалогового (інтерактивного) режиму оброблення даних покладено взаємодію людини з комп’ютером під час розв’я­зування задач.

Діалоговий режим роботи ЕОМ - це режим, в якому людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною.

Інтерактивний режим роботи ЕОМ - це режим, в якому користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів і має вплив на процес обробки інформації. Такий вплив спричинюється до відповідної реакції системи.

Для такої технології оброблення інформації забезпечується:

• безпосереднє поєднання людини та обчислювальної системи, використовуючи передавання або приймання повідомлень через локальний чи віддалений термінали;

• пошук потрібних користувачеві даних або програм;

• швидке оброблення обчислювальною системою прийнятих повідомлень і передавання результатів оброблення користувачеві;

• активна дія користувача на хід і порядок виконання техноло­гічних операцій оброблення даних.

І інтерактивному і діалоговому режиму притаманна робота у вигляді діалогу. Інтерактивний і діалоговий режим може застосовуватися як при централізованій, так і при розподіленій обробці інформації. Для централізованої обробки інформації користувачем, який має доступ до ресурсів ЕОМ, може бути оператор обчислювального центру, або іншого спеціального підрозділу, де інформація обробляється.

Головним моментом цієї технології є організація діалогу корис­тувача з комп’ютером, у ході якого користувач має інформацію про стан розв’язуваної задачі і має можливість активної дії на хід обчис­лювального процесу. Організація діалогу здійснюється з використанням інформаційних моделей обміну повідомленнями, які являють собою ієрархічно організований перелік питань і таблиць, відповіді на які і заповнення яких повинен виконувати сам користувач. Ці моделі визначають сценарій діалогу протягом усього робочого сеансу. Діалог ініціюється користувачем, а обчислювальна система забезпечує його активну підтримку за заданим функціональним планом.

Виокремлення інтерактивного та діалогового режимів залежить не лише від особливостей доступу до ресурсів ЕОМ, а й від принципів побудови програмного забезпечення для обробки інформації. Якщо програми обробки побудовані так, що користувач може вибрати під час діалогу з головною програмою той чи інший розрахунок або повинен відповідати на запитання ЕОМ для визначення напрямку подальшої роботи, то в такому разі може йтися про інтерактивний режим або діалоговий режим. З точки зору користувача ці два режими практично не розрізняються.

В інтерактивному та діалоговому режимі, завдяки можливості користувача мати безпосередній доступ до машинних ресурсів, майже не буває затримок у видачі результатів. Такі затримки можуть виникати лише тоді, коли для отримання результату необхідно ввести в ЕОМ великий обсяг даних, які досі не були введені, або коли розрахунок виконується протягом кількох годин. Для усунення затримок можна передбачити спеціальний графік надходження інформації на обробку або вводити інформацію в ЕОМ у міру її реєстрації. В інтерактивному або діалоговому режимі ЕОМ можна використовувати для автоматизованої реєстрації інформації.

На нинішній час найширшого застосування набули два основ­них типи діалогового режиму: на основі меню (sеe and point - “дивись і вибирай”) і на основі мови команд (think and type - “нагадуй і наби­рай”).

Діалоговий режим оброблення даних максимально наближує обчислювальну техніку до користувача, проте вимагає забезпечен­ня пильності через можливість несанкціонованого доступу до служ­бової інформації. Для вибору діалогової системи, орієнтованої на розв’язування однотипного класу задач, встановлюється система критеріїв або показників оцінки, серед яких важливу роль відіграє оцінка її користувачами, які здебільшого основними показниками системи вважають час відгуку і час очікування обслуговування, час розв’язування задачі і ступінь мобільності, що забезпечує користу­вачеві перелік дій у нерегламентних умовах.