Розділ II. Обґрунтування напрямку дослідження

1. Роль біологічно активно речовин в процесі життєдіяльності людини

Проблема збереження здоров'я і збільшення довготривалості життя людини є і буде залишатись однією із найважливіших і актуальних проблем сучасного суспільства. Виявлено зниження якості всіх основних груп найбільш цінних в біологічному відношенні продуктів харчування: м'яса і м'ясних продуктів, риби і рибних продуктів, молока і молочних продуктів, рослинної олії. Однією із головних умов функціонування організму людини, у відповідності із теорією адекватного харчування, є наявність у раціоні біологічно активних речовин.

Їжа сучасної людини є не тільки носієм пластичних та енергетичних матеріалів, а й джерелом компонентів не аліментарного (не харчового) характеру, серед яких чимало компонентів природного або компонентного походження. Їжа дає організму необхідні харчові та біологічно-активні речовини. За останні роки людство докладає багато зусиль для того, щоб повернути їжі її природні інградієнти корисні для здоров‘я. Так в кінці 20 століття для поповнення ї збагачення раціону харчування сучасної людини вітамінами, мінеральними речовинами та іншими компонентами, завдяки досягненням сучасної науки, був створений новий клас продуктів - біологічно-активні добавки (БАД),

Об’єктом нашого дослідження є гранат.

Мета ж даної роботи полягає у виявленні біологічно активних речовин гранату.

Розділ III. Методи дослідження

1. Виділення олії методом екстрагування органічним розчинником

Принцип методу.Визначення грунтується на екстрагуванні жиру з висушеної до постійної маси наважки страви жірорастворітелямі. Хід визначення.Наважку сухої речовини зважують на фільтрувальної папері розміром 6X7 см і загортають в пакетик. Цей пакетик загортають в іншій пакетик з фільтрувального паперу розміром 7X8 см. Внутрішній пакетик поміщають так, щоб його шов не збігався зі швом зовнішнього пакетика. Приготований пакетик поміщають в бюксу і висушують в сушильній шафі при температурі 103ч = 2 ° С до постійної маси. Потім пакетик переносять в екстрактор апарату Сокслета і заливають гексаном. Гексану наливають стільки, щоб він почав переливатися через сифон екстрактора, після чого додають ще 50 см³ ефіру і з'єднують всі частини приладу. У холодильник пускають холодну воду, а перегінну колбу поміщають на водяну баню (температура не вище 45°С). Нагрівання слід регулювати таким чином, щоб гексан зливався з екстрактора через кожні 5 - 6 хв. При безперервній дії апарату Сокслета для повного вилучення жиру з добре подрібненої навішування потрібно 5 - 6 год, при погано подрібненої навішуванні екстракцію слід проводити 10 - 12 ч. Повноту екстракції перевіряють на фільтрувальної папері. Для цього беруть 2 - 3 краплі ефіру, що випливає з екстрактора, папір підігрівають. Якщо на папері після випаровування ефіру не залишається жирна пляма, то екстракцію вважають закінченою.

Після закінчення екстракції перестають нагрівати колбу, дають вистигнути, виключають воду і знімають холодильник.

Розчинник відганяють за допомогою приладу для прямої перегонки. Залишки розчинника упарюють за допомогою водострумного насоса. Пробу відфільтровують на скляному фільтрі з приєднаним водострумним насосом. Колба з олією зважують і за різницею мас порожньої колби і колби з олією знаходять масу та вираховують вихід олії у перерахунку на 100 г сухого насіння. Перше зважування проводять після охолодження в екстракторі протягом 40-60 хв.

Масову частку олії в очищеному від домішок, подрібненому і підсушеному насінні розраховують за формулою:

Mc = (m-m₁)/m₂ ,

де m – маса колби з олією, г;

m₁ – маса пустої колби, г;

(m-m₁) – кількість олії, г;

m₂ – наважка подрібненого насіння [13].