Вітамін в6 (Піродиксин)
Ферихлоридна проба на вітамін В6
Безбарвний розчин вітаміна В6 набуває червоного забарвлення у присутності ферум хлориду. Реакція зумовлена утворенням комплексної солі червоного кольору типу фенолята заліза.
В пробірці змішують 0,5 мл водного досліджуваного розчину та кілька крапель 5%- го розчину ферум хлориду. У присутності вітаміна В6 суміш забарвлюється в червоний колір.
Вітамін р (Рутин)
Якісна реакція на рутин
Мотод базується на взаємодії рутина с ферум(ІІІ) хлоридом з утворенням комплексної сполуки зеленого кольору.
Наважку досліджуваного об’єкта (100 мг) кип’ятять протягом2 хвилин в 15 мл дистильованої води. Дають вистигнути, відбирають в пробірку 1 мл рідини та додають кілька кристаликів ферум(ІІІ) хлориду. Перемішують і розводять в 2 – 3 рази дистильованою водою. Спостерігають появу забарвлення.
Вітамін с (Аскорбінова кислота)
Відновлення K3[Fe(CN)6] вітаміном С
Метод базується на тому, що аскорбінова кислота відновлює K3[Fe(CN)6] до K4[Fe(CN)6]. Останній утворює з ферум(ІІІ) хлоридом важкорозчинну сіль ферум(ІІІ) – берлінську блакить, що випадає у вигляді темно – синього осаду.
У кожну з двох пробірок вносять по 2-3 краплі 5%-го розчину K3[Fe(CN)6] та 1%-го розчину FeCl3, перемішують. Рідина набуває бурого забарвлення. Далі у першу пробірку додають 5 10 крапель водної витяжки з природного об’єкта, а в іншу – таку ж кількість дистильованої води. Якщо досліджуваний об’єкт містить аскорбінову кислоту, то рідина в першій пробірці забарвлюється в зеленувато – синій колір, і згодом випадає темно – синій осад берлінської блакиті.
Йодоформна проба на вітамін С
При додавання водної витяжки, що містить вітамін С, до розчину йоду в KI спостерігається знебарвлення суміші за рахунок відновлення молекуля додають рного йоду аскорбіновою кислотою з утворенням HI.
У дві пробірки наливають по 10 крапель дистильованої води та по 1-2 краплі0,1%-го розчину йоду в 0,2%-му розчині KI. В одну додають пробу у другу дистильовану воду.
Вітамін рр (Вітамін в5, Нікотинамід)
Проба з міддю на нікотинову кислоту
Нікотинова кислота при нагріванні з розчином купрум(ІІ) ацетату утворює синій осад малорозчинної мідної солі (купрум нікотинат).
До мг розтертого природнього об’єкта додають 20 крапель 10%-го розчину оцтової кислоти та нагрівають до кипіння. До нагрітого розчину додають рівний об’єм 5%-го розчину купрум(ІІ) ацетату. При поступовому охолодженні вмісту пробірки випадає осад мідної солі нікотинової кислоти синього кольору.
Розділ IV. Експериментальна частина
4.1. Отримання дослідних олій
Для екстрагування ми використовували апарат Сокслета. Як сировину використовували насіння гранату.
Масова частка з насіння граната Мс=32%
Маса олії з насінням граната m=15,5 г
4.2. Дослідження жирокислотного складу олій з насіння граната
4.2.1. Пробопідготовка олії
Підготовленні проби рослинних олій досліджували на газовому хроматографі.
4.2.2. Хроматографічне визначення
Якісний і кількісний склад олії з насіння граната методом газорідинної хроматографії.
Узагальнена хроматограма.
Хроматограма дослідження жирнокислотного складу олії насіння граната.
4.3. Визначення фізико-хімічних показників олії