Тема 11. Бухгалтерський облік операцій з цп установ комерційних банків

План

1. Класифікація операцій комерційного банку з цінними паперами.

2. Принципи та базові засади обліку операцій банку з цінними паперами.

3. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком з метою їх подальшого продажу.

4. Облік вкладень банку в боргові цінні папери з метою продажу.

5. Облік вкладень банку в боргові цінні папери на інвестиції.

6. Облік довгострокових вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, а також вкладень в асоційовані та дочірні компанії.

7. Облік цінних паперів, емітованих банком.

8. Облік доходів і витрат банку за операціями з цінними паперами.

1. Класифікація операцій комерційного банку з цінними паперами

Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» передбачено, що в Україні можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:

• акції;

• облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик;

• облігації підприємств;

• казначейські зобов'язання республіки;

• ощадні сертифікати;

• векселі;

• приватизаційні папери.

Крім зазначених вище, в обігу можуть перебувати похідні цінних паперів (форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони тощо) і цінні папери іноземних інвесторів, які допущені до обігу на території України.

Відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність» від 0712.200 р. № 2121-ІП і «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 р. № 1201-ХП (зі змінами і доповненнями) банки можуть здійснювати операції з випуску та обігу цінних паперів, а також комісійну та комерційну діяльність з цінними паперами, надавати послуги щодо зберігання цінних паперів, здійснювати депозитарний облік і ведення розрахунків за операціями з цінними паперами, а також інші операції з цінними паперами згідно з чинним законодавством України.

Загалом операції комерційних банків із цінними паперами з позиції їх відображення в балансі банку можна розділити на такі групи: активні, пасивні й позабалансові. До активних операцій належать вкладення банку в цінні папери, до пасивних - операції з емісії цінних паперів власного боргу, позабалансово обліковуються довірчі операції з цінними паперами, що здійснюються за рахунок третіх осіб, операції щодо зберігання цінних паперів тощо.

На нашу думку, наведена класифікація дає змогу чітко розмежувати підходи до визначення методики обліку окремих груп операцій банку з цінними паперами.

Традиційно найбільша питома вага у складі операцій комерційних банків із цінними паперами належить вкладенням банків у цінні папери. Згідно з Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 30.12.1997 р. № 466 (зі змінами) вкладення банку в цінні папери класифікуються таким чином.

Вкладення банку в цінні папери:

• портфель цінних паперів на продаж;

• портфель цінних паперів на інвестиції;

• портфель пайової участі (вкладень в асоційовані компанії);

• портфель вкладень у дочірні компанії.

Різниця між цінними паперами на продаж та цінними паперами на інвестиції полягає в намірі інвестора під час їх придбання (а саме, на який період та з якою метою вони придбані), в характеристиці самого цінного папера (чи обертається він на активному ринку) та фактичному періоді його зберігання у портфелі банку (цінні папери, що зберігаються більше ніж календарний рік, слід відносити до портфеля цінних паперів на інвестиції).

Слід зауважити, що цінні папери у кожному з названих портфелів за видами сплати доходу переділяються на дві категорії:

1. цінні папери з визначеним прибутком, що дають процентний дохід (купонні цінні папери) або не дають процентного доходу (цінні папери з нульовим купоном);

2. цінні папери з невизначеним прибутком, до яких належать акції та цінні папери, які засвідчують право на паї, а також інші цінні папери з невизначеним прибутком.

Належність цінного папера до того чи того портфеля та його категорія за видом сплати доходу визначають методику обліку кожного виду вкладень банку в цінні папери.