2. Загальна тактика та її роль в веденні бою.

Тактика підрозділяється на: загальну тактику і тактику видів ЗС, родів військ і спеціальних військ.

Загальна тактика досліджує закономірності загальновійськового бою та пропонує рекомендації по його підготовці і веденню зусиллями підрозділів, частин і з’єднань різних видів ЗС, родів війська та спеціальних військ;

Основу загальної тактики складає тактика Сухопутних військ.

Тактика видів ЗС, родів військ і сил військ розробляє специфічні питання бойового застосування підрозділів, частин та з’єднань виду ЗС, родів військ і спеціальних військ в загальновійськовім бою і самостійно. Загальна тактика та тактика видів ЗС, родів військ та спеціальних військ знаходиться в тісній взаємодії;

Загальна тактика визначає задачі підрозділів, частин і з’єднань видів ЗС в загальновійськовім бою, порядок і способи їх сумісного використання і тим самим визначає розвиток їх тактики; в свою чергу, зміни в тактиці видів ЗС ведуть до змін в розвитку загальної тактики, вимагають уточнення та удосконалення її рекомендацій.

Тактика має два аспекти – теоретичний і практичний.

Теорія тактики досліджує зміст і характер сучасного бою, розкриває закономірності і принципи збройної боротьби тактичними силами і засобами, вивчає бойові можливості військових формувань, розробляє способи підготовки і ведення бою.

Теоретичні положення тактики знаходять відображення в статутах, настановах, підручниках, навчальних посібниках, військово-теоретичних працях.

Практичний аспект охоплює діяльність командирів, штабів і військ по підготовці і веденню бою. Він включає збір і вивчення даних обстановки, прийняття рішення і доведення задач до підлеглих, планування, підготовку військ і місцевості до бою, ведення бойових дій, управління підрозділами, частинами, всебічне забезпечення бою.

Роль тактики в сучасних умовах велика. Це визначено тим, що для досягнення перемоги над ворогом зберігає загальновійськовий бій, а також великими можливостями, яке має тактичне командування для вирішення бойових задач.

Тому тактика (тактична підготовка) є важливішою частиною бойової підготовки військ, провідною дисципліною в військових навчальних закладах.

Тактика – сама динамічна область військового мистецтва. Причому зміни в тактиці проходять все швидше по мірі швидкішого тактичного прогресу та удосконалення засобу збройної боротьби, морально бойових якостей особового складу армії.

Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ і рівень її розвитку, якість тактичної підготовки офіцерів, штабів і військ визначають успіх досягнення перемоги в бою.

Коло задач тактики дуже широкий. Він визначається рівнем розвитку озброєння і бойової техніки, поглядами стратегії на характер майбутньої війни, способів її розв’язання та ведення, конкретними задачами, які витікають з оперативного мистецтва.

Найважливішими задачами тактики є розробка і проведення в життя заходів які забезпечують постійну бойову готовність підрозділів, частин і з’єднань до виконання бойових задач в складних умовах незалежної, повітряної та радіоелектронної обстановки, розробка та удосконалення способів ведення бойових дій в початковий період війни. Введення на озброєння ядерної зброї, високоточної зброї та іншої зброї масового знищення особового складу та інших об’єктів, змінює характер загальновійськового бою.

Тактика повинна вивчати ці зміни, досліджуючи природу сучасного бою, його характерні риси, закономірність, підготовку, принципи і способи ведення.

Вона розробляє способи застосування різних видів сучасної зброї, а також захист військ від такої ж зброї противника.

Розгром противника в бою досягається тісною взаємодією вогню, удару і маневру підрозділів, частин і з’єднань різних родів військ і видів ЗС; задача тактики в тому, щоб знайти оптимальне застосування цих елементів загальновійськового бою та сил і засобів які беруть в ньому участь.

Важливою задачею тактики є вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх в бою, а також на способи ведення різних видів бою; виявлення сильних і слабких сторін озброєння, техніки, організаційної структури військових підрозділів, частин, з’єднань і тактики дій противника.

Крім того тактика вивчає питання управління, всебічного забезпечення бою і напрацьовує практичні рекомендації по їх вирішенню в різних умовах; бере участь в розробці форм і методів виховної роботи, які забезпечують підтримання власного політико-морального стану військ та успішне виконання ними бойових задач; розробляє вимоги до організаційно – штатної структури військових формувань та рівню їх бойової підготовки.

Великий вклад розвитку тактики внесли такі видатні полководці як Клаузевіц, Фрунзе, Тухачевський, Каменев, Єгоров, Уборевич, Жуков, Шапошніков, Гудеріан, Манштейн.

Швидкий розвиток бойової техніки і озброєння, сучасні засоби боротьби та ефективні способи їх застосування викликають зміни в змісті сучасного загальновійськового бою, методах управління військами на базі автоматизованих систем, способах вогневого ураження противника і дій військ, в організації здійснені їх всебічного забезпечення, тобто в тактиці – найважливішої складової частини військового мистецтв.

Сучасна тактика – це теорія і практика підготовки і ведення бою з застосуванням всіх, в тому числі найновіших, засобів озброєної боротьби.

Теорія і практика загальновійськового бою повинна постійно удосконалюватися з урахуванням вимог та змін в матеріальній базі бою, а рівень тактичного мистецтва командирів всіх ступенів, штатів ї військ безперервно підвищуватися.

Виходячи із вищезазначеного для командирів механізованих взводів основною дисципліною є тактична підготовка.