Розділ 3. Перспективи розвитку бюджету держави в сучасних умовах

3.1. Роль бюджетної політики у умовах сталого розвитку економіки

В сучасних умовах модернізації економіки країн світового співтовариства зростає роль бюджетної політики як системи заходів і дій органів влади у сфері управління бюджетним процесом на основі концепції розвитку бюджетних відносин у складі загальної економічної політики, спрямованої на реалізацію поставлених завдань і цілей економічного та соціального розвитку. Бюджетна політика України і країн світу сприяє державній підтримці зростання національної економіки, створенню умови для залучення інвестицій, проведення протекціоністської політики відносно вітчизняних товаровиробників, забезпечення фінансової і соціальної стабільності в суспільстві. Згідно з кейнсіанською школою, бюджетна політика має значний вплив на сукупний попит і обсяг виробництва у складних економічних умовах за наявності чіткого обґрунтування ролі уряду для ефективного здійснення відповідних заходів [4, с. 51].

Вона виступає також як ефективний механізм впливу на макроекономічні процеси в цілому. Реалізація економічних інструментів бюджетної політики забезпечує макроекономічний ефект, а з позицій бюджетної стратегії – довгострокову динаміку стабільності соціально-економічного розвитку [4,с. 18]. Крім того, механізм формування обсягу та структури доходів і видатків бюджету є важливою складовою бюджетного регулювання для забезпечення всебічного розвитку суспільства [4, с. 7].

У ринковій економіці державний бюджет відіграє роль особливого регулятора соціально-економічних процесів у державі, є головним інструментом державної політики управління суспільно-економічним розвитком країни. Він, з одного боку, впливає на формування ВВП і розвиток національної економіки, з іншого боку – макроекономічна ситуація і динаміка ВВП прямо впливає на бюджет, як фонд державних фінансових ресурсів і, зокрема, формування доходів бюджету [8, с. 25].

Бюджетна політика, вбудована в ринкову систему, формується з урахуванням ринкових цін, рівня дохідності фінансового і податкового потенціалу суб’єктів ринкового господарства. А бюджет є активним інструментом впливу на учасників ринку, на структуру і пропорцію товарів і послуг, в цілому на баланс попиту і пропозиції [10, с. 65].

У розвинутих країнах світу державний бюджет не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, та використовується для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища, а й для впливу на економічні, соціальні, національні, регіональні процеси у суспільстві і впровадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки [11].

В умовах перехідної економіки і становлення ринкової інфраструктури велике значення має регіональний аспект бюджетної політики. Від того, наскільки оптимальним буде розподіл бюджетних коштів між регіонами-донорами і регіонами-реципієнтами бюджетних коштів, багато в чому залежить ефективність структурної політики.

Бюджетна політика як сукупність економічних і адміністративних заходів, що застосовує уряд з метою стабілізації та підвищення ефективності національної економіки, використовує, головним чином, бюджетні та податкові механізми. Через рівень оподаткування та систему податкових пільг і обмежень він визначає величину доходів державного бюджету, спрямовує ділову активність господарюючих суб'єктів і окремих громадян відповідно до стратегічних цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни. За допомогою зміни рівня оподаткування і державних витрат регулює такі найважливіші індикатори економіки, як сукупний попит, економічне зростання, інфляція та інші.

Таким чином, в умовах практичної реалізації бюджетної політики підвищується її роль через визначення оптимальних співвідношень між доходами і витратами [21, с.13].

Політика формування та зміни доходів і видатків бюджету є важливою складовою механізму бюджетного регулювання з метою забезпечення економічного зростання та розвитку суспільства [3, с. 77].

Визначна роль у ринковій економіці належить грошово-кредитній політиці держави. Грошово-кредитне регулювання спрямоване на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредиту, рівня процентних ставок та інших показників, за допомогою яких держава набуває здатності впливати на економічну кон’юнктуру. Важливе значення у посиленні ролі бюджетної політики в сталому економічному розвитку займає фінансовий контроль за державними видатками, які використовуються як за цільовим призначенням, так і незаконно. Повернений фінансовий резерв впливає на приріст реального валового національного продукту в якості зовнішнього чинника зростання. Тобто, внаслідок ефективної бюджетної політики приріст державних видатків включає складову цільових і ефективних витрат фінансових ресурсів та складову відшкодованих і повернених до бюджету.

Економічна роль державного фінансового контролю полягає у регулюванні співвідношення державних доходів і витрат (неокейнсіанська теорія); вилученні незаконно використаних і не за цільовим призначенням державних коштів (теорія зростання); унеможливленні незаконного і нецільового витрачання фінансових ресурсів (теорія збалансованого розвитку). Використання державою повернених контрольними органами грошових коштів змінює фактичне значення норми накопичення і коефіцієнти зростання кінцевого споживання в моделях балансування економічних систем. Жодна з теорій економічного зростання не заперечує існування ефекту віддачі від вживання державою контрольних заходів з регулювання видаткової частини бюджету, а навпаки – передбачає врахування ролі останніх як фактора впливу на зростання реального валового національного продукту. Отже, державний фінансовий контроль відіграє суттєву роль в регулюванні вагомої складової економічної системи – бюджетної системи держави [1].

Роль державного та місцевого бюджетів у економічному розвитку держави обумовлені не лише кількісним обсягом коштів, акумульованих у цих бюджетах. Важливе значення має якісний аспект. Він проявляється в тому, що бюджет впливає на функціонування усіх ланок як фінансової системи суспільства, так і формування показників соціально-економічного розвитку. За допомогою бюджету держава здійснює багатосторонній регуляторний вплив на формування ринкових відносин у процесі розвитку національної економіки [8, с. 25]. У процесі виконання своїх завдань і функцій між місцевими бюджетами та юридичними і фізичними особами, що функціонують на певній території постає питання щодо мобілізації і витрачання грошових коштів, а між місцевими бюджетами різних рівнів та між ними і державним бюджетом виникають економічні відносини, зумовлені перерозподілом фінансових ресурсів для ефективного функціонування бюджету [6]. В умовах, коли слабо розвинутий механізм конкуренції і ринкові ціни не забезпечують вирівнювання дохідності і рентабельності різних секторів економіки, бюджетна політика може відіграти велику роль в забезпеченні стійкого економічного росту [10, с. 80]. Вона сприяє прискоренню темпів економічної стабільності, зниженню соціальної нерівності, досягненню високої ефективності державних витрат. Найважливішим її завданням є підтримка в довгостроковому періоді макроекономічної стабілізації.

В умовах ринкової економіки бюджетна політика є головним засобом визначення основних напрямів економічного впливу держави на соціальні й економічні процеси, стимулом поступального розвитку суспільства у напрямку генеральної цілі – всебічного розвитку людини [3, с. 94].

В сучасній Україні бюджетна політика економічного зростання є основою розвитку держави, зростання добробуту населення, утвердження нових соціальних стандартів. Вона є важливим знаряддям впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. З її допомогою держава, розподіляючи і перерозподіляючи валовий внутрішній продукт, здійснює вплив на формування структури виробництва, результати господарювання, проведення соціальних перетворень. В умовах трансформаційної економіки роль бюджетної політики економічного зростання значно підвищується, вона стає основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів [2].

Реалізація поставлених завдань бюджетної політики на довгострокову перспективу і посилення її ролі у забезпеченні економічного росту та розширенні дохідної частини державного бюджету, повинна здійснюватися за наступними основними напрямками удосконалення бюджетної сфери: проведення реформ у податковій сфері, створення ефективної системи управління державним боргом, вдосконалення міжбюджетних відносин, оптимізації державних витрат, використання програмно-цільового методу складання бюджету, посилення контролю за сплатою податків та використанням бюджетних коштів на всіх рівнях бюджетної системи, тощо.

Основним джерелом та механізмом реалізації пріоритетних напрямів бюджетної політики інноваційно-інвестиційного характеру має стати державний бюджет у складі державного та місцевих бюджетів, роль якого має зростати у перспективі з огляду на реалізацію стратегії сталого економічного розвитку [9]. Бюджетна політика держави як динамічна система, що розвивається залежно від соціально-економічних потреб суспільства з метою активного впливу на економіку, має задіяти притаманні їй та апробовані практикою зарубіжних країн регуляторні механізми.

З метою підвищення ефективності бюджетної політики держави необхідно: оптимізувати функціонування системи управління державними фінансами; чітко регламентувати законодавством процес акумуляції й руху фінансових потоків; досягти високого рівня прозорості фінансового стану суспільства; забезпечити високі темпи зростання національної економіки як основного чинника зниження фінансових ризиків під час розробки показників державного бюджету; досягти надійності прогнозу основних макроекономічних показників, на основі яких формуються дохідна й видаткова чистини державного бюджету; мінімізувати фінансові втрати держави під час використання державної власності; оптимізувати бюджетні витрати для реалізації державних функцій; забезпечити послідовність розвитку бюджетного процесу на основі законодавчо затверджених державних стандартів і обґрунтованих нормативів; створити ефективну систему управління державним боргом; використовувати сучасні методи оцінки раціональності бюджетних асигнувань; впровадити індикатори економності і результативності витрат державних коштів.

Посилення ролі бюджетного планування повинно відбуватись на основі таких заходів, як: розробка стратегічних бюджетних планів, узгоджених з завданнями державних цільових програм; упорядкування й оптимізація діяльності мережі бюджетних установ; якісне виконання бюджетних програм; посилення ролі державного фінансового контролю за цільовим характером витрат бюджетних коштів; введення порядку обов'язкової публікації звітів про виконання бюджетів усіх рівнів і забезпечення відкритості процедур розміщення державних замовлень; удосконалення розвитку органів Державної казначейської служби і фінансової інспекції України; введення жорсткого контролю державних фінансів, який відповідав би стандартним принципам і нормам фінансового контролю в країнах ЄС; створення закону, який би регламентував засади формування єдиної бюджетної політики держави.