«Вивчення типів організацій в інформаційному суспільстві : едхократична, багатомірна, партисипативна, підприємницька, мережева»

1. Визначення особливостей едхократичної та багатовимірної організації

2. Аналіз складових партисипатихних та підприємницьких організацій

3. Головні ознаки мережевих структур та їх відмінності від інших типів

1. Визначення особливостей едхократичної та багатовимірної організації

Едхократична організація (від лат. аd hос - "за випадком", англ. аdhосrасу -влаштований для даної мети) - використовується при нестандартних та складних роботах; характерний тип влади, що основан на знанні та компетентності, а не на позиції в ієрархії. Контроль в управлінні підтримується встановленням досить напружених цілей. Засоби досягнення цілей обираються самими виконавцями (ідея управління за результатами). Кожен безпосередньо відповідає за свої дії і винагороджується в залежності від внеску у досягнення кінцевої мети. При цьому дуже важливим є командна підтримка і взаємодія. Едхократична організація - тип організацій, що є протилежністю бюрократичним, оскільки влада в них обумовлюється професійною компетентністю, контроль здійснюється за допомогою встановлення складних цілей, засоби досягнення яких визначають самі виконавці. Едхократія - це і управлінський стиль керівництва, влада професіоналів, що координують роботу тимчасово залучених для виконання конкретної роботи у складі проблемних груп, проектних команд співробітників, які в цілому освіченіші, самі визначають засоби досягнення складних цілей, простіше міняють місце роботи, виявляють меншу залежність від чинів і посад. Особливості едхократичних організацій:

• робота в сфері інформаційних технологій, що обумовлює вимоги до високої кваліфікації, потребує творчості, інноваційного підходу;

• органічна структура, в якій переважають неформальні горизонтальні зв'язки; часто структура організації взагалі відсутня;

• ієрархічна побудова постійно змінюється, стосунки і по вертикалі, і по горизонталі мають переважно неформальний характер;

• відсутня жорстка прив'язка людини до однієї роботи;

• прийняття рішень, влада, система винагород базуються на владі авторитету і професійної компетентності;

• ризик і винагорода поділяються між учасниками трудового процесу;

• контроль за безпосередньою роботою спеціалістів відсутній, здійснюється виключно фінансовий контроль.

• едхократичні організації ефективні під час реалізації творчих проектів, впровадження нових технологій. Структуру едхократичної організації можна представити у вигляді схеми кіл концентричної форми, що наголошує неможливість у такій організації реалізації стосунків ієрархічної підпорядкованості. Внутрішнє коло є точкою відрахунку, від якої структура розходиться за радіальними напрямками, спрямовуючи однаково важливі зусилля кожного на досягнення спільного результату (Додаток А).

Основою багатовимірної організації є автономна ро­боча група, що одночасно вирішує три завдання (Додаток Б):

• забезпечення виробничої діяльності необхідними ресурсами;

• виробництво для конкретного споживача, ринку або території продукту або послуги;

• обслуговування конкретного споживача, розви­ток або проникнення на конкретний ринок, про -ведення операції в межах певної території.

Такі автономні групи отримують статус центру прибутку, а в окремих випадках можуть бути са­мостійними компаніями. В багатовимірній організації бюджети підрозділів розробляються самими підрозділами, керівництво організації тільки інвестує в них кошти і дає гроші у борг. Стосунки членів авто­номної групи з керівництвом організації та іншими її підрозділами нічим не відрізняються від стосунків зі стороннім клієнтом. Основними перевагами багатовимірної організації є:

• відсутність необхідності в проведенні будь-яких реорганізацій з метою зміни пріоритетності кри­теріїв, що використовується при проектуванні робіт. Акценти можуть бути змінені шляхом пе­рерозподілу ресурсів керівництвом організації;

• підрозділи можна створювати, ліквідувати або модифікувати без серйозних змін становища інших підрозділів;

• створюється максимально сприятлива ситуація для делегування повноважень, при тому що роль керівництва організацій залишається провідною;

• до кожного багатовимірного утворення застосо­вується уніфікована, чітко фіксована та легко вимірювана міра ефективності — отриманий прибуток, що виключає виконання псевдороботи і виникнення елементів неефективної бюро­кратії. Основною метою є розвиток багато­вимірної організації та її членів.