Роль вітамінів у забезпеченні м'язової діяльності

В умовах м'язової діяльності вітаміни виконують важливу регуляторну роль, тому що забезпечують високу швидкість метаболічних і окисних процесів, зв'язаних з механізмами енергоутворення, біосинтезу білка і вуглеводів, процесами перекисного окислення ліпідів, обміну мінеральних речовин і т.д. Тому недостатнє забезпечення організму спортсмена окремими вітамінами приводить до зниження фізичної працездатності. При цьому знижуються як анаеробні, так і аеробні енергетичні можливості спортсменів.

Існує думка, що добова потреба у вітамінах спортсменів в окремих видах спорту істотно збільшена в порівнянні з людьми, що ведуть малорухливий спосіб життя. Це зв'язано з більшими енерготратами спортсменів при фізичних навантаженнях, що досягають 5000 ккал/добу і більше та збільшенням швидкості обміну вітамінів. У такому випадку для підтримки фізіологічного рівня вітамінів норми їхнього споживання можуть перевищувати рекомендовані в 2–3 рази. Поповнення вітамінів при великих фізичних навантаженнях можливо тільки при різноманітному харчуванні і додатковому надходженні вітамінів у виді полівітамінних комплексів. Однак споживання спортсменами великих кількостей вітамінів, які у 5–10 разів перевищують добові норми, що рекомендуються, не роблять позитивного ефекту на спортивну діяльність, а в окремих випадках можуть викликати захворювання (особливо жиророзчинні вітаміни).

У залежності від спрямованості харчування і специфіки м'язової діяльності в окремих видах спорту рекомендується споживання різних вітамінів. Так, у видах спорту на витривалість використовуються в основному вітаміни, що сприяють засвоєнню вуглеводів і утилізації кисню (В₁, В₃, С, Е), у швидкісно-силових видах спорту – вітаміни, що володіють анаболічним ефектом чи підсилюють синтез білка (В_2, В_6, В_12, С, Е), а при підготовці стрільців, біатлоністів, автогонщиків – вітаміну А, що регулює процеси зору.

Установлено, що окремі вітаміни повинні надходити в організм у збалансованому виді. Надмірне споживання якого-небудь вітаміну викликає збільшення потреби в інших вітамінах. Якщо ця потреба не буде задоволена, можливе виникнення гіпо- чи авітамінозу. Так, споживання вітаміну А підвищує потреби організму у вітамінах С і В₁, вітаміну В₁, – у вітаміні РР. Тому створені і широко використовуються полівітамінні комплекси, у яких спеціально збалансовані окремі вітаміни. До них відносяться аеровіт, декамевіт, ундевіт, квадевіт, пенгексавіт, аскорутин, ревіт, пентавіт, гексавіт, глутамевіт і багато інші. Вони незамінні при великих фізичних і нервово-емоційних навантаженнях (особливо в змагальний період), а також в умовах зниженої чи підвищеної температури навколишнього середовища. Застосування цих препаратів поліпшує енергетичні процеси, скорочувальну здатність серця, сприяє адаптації організму до фізичних навантажень.

Для підвищення ефективності дії вітамінів створені багато полівітамінних комплексів з мікроелементами (вітрум, юнікап, триовіт, маневіт, оліговіт, комплевіт, глутамевіт та ін.). Сполучення полівітамінів з мінеральними речовинами впливає на обмін речовин, при цьому поліпшуються переносимость тренувальних навантажень і спортивний результат.

До додаткової вітамінізації варто прибігати не тільки при інтенсивних тренуваннях і відповідальних змаганнях, але і наприкінці зими, а також навесні, коли вміст багатьох вітамінів у харчових продуктах знижується. Тільки постійно збалансований по вітамінах і минеральних речовинах харчовий раціон дозволяє спортсмену поліпшувати спортивні результати без ускладнень стану здоров'я в процесі багатолітніх тренувань.