5. Охарактеризуйте методи і прийоми проведення слухання музичних творів на уроках музики у початкових класах.

Сприйманню музики слід навчати послідовно й систематич­но. Для збереження стійкого інтересу учнів до цього виду робо­ти рекомендується урізноманітнювати методи навчання. Вибір методу перебуває у прямій залежності від музичного твору, який слухають і розбирають на уроці, від ступеня підготовленості й активності учнів.

Розповідь — використовується для ознайомлення з життям і творчістю композитора, з історією написання якогось твору. Вона має бути цікавою, емоційною і, разом з тим, корот­кою: не повинна відвертати уваги від головного — музики. Важ­ливо, щоб розповідь про музику не зводилася до переказу зміс­ту, а готувала учнів до сприймання музики, до аналізу того, як, якими засобами музичної виразності передається зміст, створю­ється той чи інший образ, як пов'язаний цей твір із загальним творчим напрямком композитора.

Пояснення. Іноді перед слуханням музичного твору можна обмежитися поясненням. У поясненні витлумачуються не­зрозумілі слова, вислови, розкриваються виражальні можли­вості музики, подаються відомості про виконавців.

Пояснення повинно спиратися на вже набутий досвід і знан­ня учнів щодо аналізу музичного твору.

Бесіда. Дуже важливий і ефективний метод при на­вчанні слухання музики. Якщо попередні методи навчання (роз­повідь, пояснення) мали характер монологу, то бесіда-діалог між вчителем і учнями допомагає активізувати увагу, мислення учнів, дає можливість довідатися, яке враження справив на них прослуханий твір, які викликав зв'язки, асоціації, яке їх емо­ційне ставлення до музики. Крім того, бесіда сприяє розвиткові мови учнів, вміння розповісти про свої враження, почуття.

Бесіда може відбуватися перед слуханням музики, при повторенні і може мати контрольно-перевірочний характер. У будь-якому разі володіння цим методом вимагає від вчителя великої майстерності, забезпечення повного контакту з класом і певної підготовчої роботи, що полягає в обдумуванні і складанні за­питань для учнів.

Якщо бесіда відбувається перед слуханням музики, то вона повинна зацікавити учнів, підготувати їх до слухання музики. Така бесіда може базуватися на повторенні матеріалу, близько­го до теми уроку, на порівнянні, зіставленні його з новим мате­ріалом.

Особливо важливо і цікаво використовувати цей метод після слухання музики або при повторному прослухуванні. При цьому бесіда, з одного боку, допомагає розкрити ставлення учнів до музики, з другого боку, створює можливість для детальнішого аналізу твору, поглиблення характеристик. Очікування бесіди піс­ля слухання музики активізує дітей під час слухання музики. З цією метою при повторних прослухуваннях можна задати дітям конкретні, спрямовуючі їхню увагу питання. Учням пропонуєть­ся простежити за зміною мелодії або акомпанемента в куплетно-варіаційній формі, за зміною засобів виразності музики за­лежно від змісту, відзначити виражальні особливості супро­воду і т. ін.

Один з різновидів цього методу — еврістична бесіда. Використовуючи цей метод, вчитель шляхом уміло підібраних, цікаво складених запитань підводить учнів до самостійного вис­новку, до самостійного «відкриття» ідейного змісту твору, харак­теристики музичних образів і засобів музичної виразності.

Лекція - бесіда. Цей метод навчання мало розроблений в методиці музичної освіти і рідко застосовується. А його дуже корисно використовувати при ознайомленні учнів з велики­ми темами. Наприклад: «Творчий шлях основоположника української класичної музики М. Лисенка»; «Творчий шлях чудового композитора-хоровика М. Леонтовича; «Оперна творчість основоположника російської класичної музики М. Глінки»; «Опера О. Бородіна «Князь Ігор»; «Опери М. Римського-Корсакова на казкові сюжети» і т. ін. Часто застосовувати цей метод навчання неможливо. Разом з тим він має великі переваги.

Лекція-бесіда створює можливість для повнішого, послідовнішого викладу теми, для всебічного її висвітлення, для яскравих порівняльних характеристик і, так само як бесіда, — для з'я­сування ставлення учнів до музики, їх емоційної чутливості до музики.

Синтез двох методів — лекції і бесіди — створює всі умови для активізації класу під час проведення уроку. Застосування цього методу навчання вимагає певних знань, уміння і навичок учнів і серйозної підготовки вчителя до уроку. Треба цікаво скласти текст лекції, підібрати запитання, які будуть задані класові про­тягом лекції-бесіди, підготувати ілюстративний матеріал і технічну апаратуру.

Знання, набуті в результаті проведеної лекції-бесіди, слід за-кріпити при коротких повтореннях на наступних уроках.

Демонстрація. Всі розглянуті вище словесні ме­тоди навчання (розповідь, пояснення, бесіда, лекція-бесіда) даватимуть потрібний ефект тільки тоді, якщо вони будуть пов'язані з наочним методом-демонстрацією.

У роботі з слухання музики цьому методові приділяється дуже велика увага. Власне, демонстрація музики, слухання музи­ки — це основне в цьому виді роботи на уроці.

Програма рекомендує різноманітні за жанром твори, включаючи хорову й симфонічну музику. Природно, що виконання на фортепіано чи на баяні хорової партитури не замінить хорових барв. Так само учні ніколи не зрозуміють краси симфонічної музики, якщо її не почують. Отже, використання механічного запису при слуханні музики абсолютно необхідне. Механічний за­пис дозволяє познайомити учнів з оркестровими, хоровими тво­рами, оперними сценами, аріями і ансамблями у першокласному виконанні.

Слухання музики в механічному запису вимагає певних навичок, досвіду, зосередженості і уваги учнів, вимагає певної підготовки.

При ознайомленні з творами куплетно-варіаційної або вели­кої форми вчитель під час розповіді або бесіди повинен познайо­мити учнів з основними темами, простежити їх розвиток. Тоді, приймаючи весь твір, діти не «потонуть» у мінливому потоці

Корисно проспівати тему всім класом або, якщо клас достат­ньо підготовлений, просольфеджувати її. Це забезпечить краще розуміння твору і полегшить його запам'ятовування.

Якщо у механічному запису текст малозрозумілий, його тре­ба чітко й виразно прочитати учням. Тоді під час прослуховування вокального або хорового твору цілісне сприймання музики і тексту не буде порушено.

Перше прослухування музичного твору слід присвятити створенню гармонійного уявлення. Не слід переривати слухання му­зики коментарями — це заважає сприйманню, розпорошує ува­гу і навіть дратує. Треба з перших уроків прищеплювати культу­ру слухання музики: музика повинна звучати в цілковитій тиші, що сприяє глибокій зосередженості слухачів.

Повторення. Роль повторення в процесі навчання музи­ки, в процесі виховання любові, інтересу і художнього смаку ду­же велика. По-перше, неможливо з одного разу запам'ятати му­зичний твір в усій багатоманітності виражальних барв, по-дру­ге, учні не можуть працювати самостійно, поза класом.

Для того, щоб повторення служило освітнім і виховним зав­данням, воно повинно мати не механічний, а творчий характер. Вся робота при повторенні має бути спрямована на більш по­глиблене проникнення в ідейний зміст твору, на детальніший аналіз, уточнення характеристик.

Програма з слухання музики створює всі можливості для розширення музичного кругозору учнів, для ви­ховання інтересу і любові до музичної класики.