
- •1. Культура, її сутність і зміст. Матеріальна і духовна культура.
- •3. Функції культури, їх зміст та значення в життєдіяльності особистості й суспільства.
- •4. Цінності, їх походження, зміст і типологія.
- •5. Основні закономірності розвитку культури.
- •6. Українська культура як частина світової культури, її характерні риси.
- •7. Основні концепції походження стародавніх слов’ян.
- •8. Кам’яний вік на території України. Трипільська культура.
- •9 Кочові племена та їх роль у формуванні української культури.
- •10. Античні колонії Північного Причорномор’я, їх вплив на формування культури корінного населення.
- •11 Культура антів та її особливості
- •12 Світоглядні уявлення слов’ян: міфологічний простір та релігійні вірування.
- •13 Християнство як чинник нових культурних процесів у Київській державі.
- •15 Християнство і розвиток літератури у Київській Русі
- •16 Літопис як винятковий жанр давньоруської літератури
- •18 Соціально-політична та культурна ситуація на українських землях хііі - xiVст. Культура Галицько-Волинського князівства.
- •19 Особливості української культури в литовсько-польську добу.
- •20 Берестейська унія та їїісторико- культурні наслідки.
- •21 Початок книгодрукування на Україні.
- •22 Братський рух та його роль у розвитку української культури.
- •23 Острозький культурно-освітній центр – осередок нових культурних процесів.
- •24. Гуманістичний характер творчості ю.Дрогобича, п. Русина, с.Оріховського – Роксолана, і.Туробинського-Рутинця, г.Чуй-Русина.
- •25. Українське козацтво як носій особливих форм культури.
- •26. Специфіка національного варіанту бароко.
- •27. Києво-Могилянська академія, її роль у становленні національної культури.
- •28. Культурно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •29. Г.С.Сковорода – видатний філософ, поет, просвітник.
- •30 Іконопис та монументальний живопис в Україні XVII –XVIII ст.
- •31 Усна народна творчість другої половини xviIст
- •32 Вертеп і вертепна драма в українській культурі.
- •34 Нові явища в освіті Гетьманщини та Слобожанщини. Харківський колегіум.
- •35 Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство
- •36 « Руська трійця» та її діяльність на ниві української культури.
- •37 Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові.
- •38 Т.Г.Шевченко – геніальний український мислитель і митець.
- •39. М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемовський – класики української музики.
- •42. Розвиток української історичної науки ( м.Костомаров. В.Антонович, м.Грушевський ).
- •49. Розвиток науки та освіти у перші пожовтневі роки.
- •52. « Літературна дискусія» 1925-1928рр та її наслідки для розвитку української культури
- •53. Досягнення і втрати української культури 30-х років хХст.
- •54. Православна церква України у 1917-1921 рр.
- •55. «Українізація» 20-х років як соціокультурний процес
- •56. Внесок о.Довженка у розвиток української художньої культури.
- •57. Українська культура періоду «хрущовської» відлиги. Рух «шістдесятників».
- •58. Стан і проблеми народного мистецтва на сучасному етапі.
- •59. Співучасть України у міжнародному культурному житті. 6.
- •60 Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності.
- •61 Традиції і новаторство в українській художній культурі хх ст.
- •62 Культурний доробок української діаспори хіх – хх ст.
- •63 «Велесова книга» - видатна пам’ятка культури стародавніх слов’ян.
- •64 Реформи Володимира Великого, їх соціально-політичне, військове і культурне значення.
- •65 Освіта в Київській Русі: здобутки, проблеми
- •66 « Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •70Люблінська унія як чинник посилення соціально-економічного та духовного гніту населення українських земель.
- •71Освіта в Україні XVI –xviIст. Українські полемісти XVI– XVII ст.. Вплив їхніх ідей на розбудову духовного життя суспільства.
- •72Соціально-філософські погляди ф.Прокоповича і с.Яворського
- •73Основні риси культурної творчості г.С.Сковороди.
- •74 Кордоцентризм і його місце в історії духовності українського етносу
- •75 Вчення г.Кониського і його вплив на розвиток вітчизняної духовної культури.
- •76 Портретне малярство часів козаччини.
- •77 Типологія культур, основні критерії її класифікації.
- •78. Культура і цивілізація.
- •79. Архітектура часів козачини і Гетьманщини.
- •80. Літературна спадщина т.Г.Шевченка, її сьогоденна актуальність
- •81. М.С.Грушевський – перший президент України, культурний діяч, історик
- •82. Конституційний процес в Україні.Основні положення Конституції України та їх значення для утвердження правової культури в суспільстві.
- •83. Шляхи формування культури аграрного виробництва в Україні
- •84. Культура фахівця аграрного сектору економіки, шляхи її формування
- •85. Навчальна дисципліна «Історія української культури» і проблеми формування громадянської позиції майбутніх фахівців
- •86. Шляхи і засоби формування політичної культури у студентів.
- •87. Національне відродження України: основні напрями. Акт проголошення незалежності України (1991) та його історичне значення.
- •89. Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.).
- •88. Внесок українських митців у перемогу в Великій Вітчизняній війні (1941-1945рр.).
- •1С.Визначте і розкрийте зміст основних рис української ментальності
- •2С.Проаналізуйте позитивні наслідки введення християнства на Русі
- •3С. В чому полягає зміст неолітичної революції і який її влив на матеріальну і духовну культуру суспільства
- •4С.Розкрийте зміст основних літературних жанрів української культури XVII-XVIII ст.
- •5С.Назвіть і розкрийте проблеми вітчизняного мовознавства, які розробляв о. О. Потебня
- •8С.Обгрунтуйте зміст основних видів декоративно-ужиткового мистецтва України XVII-XVIII ст.
- •9С.Розкрийте особливості козацтва, які визначили його роль у розбудові культури України XVII-XVIII ст.
- •10С. Зазначте і проаналізуйте основні риси “вченої” української поезії XVII-XVIII ст., що обумовили її своєрідність.
- •11С. Обгрунтуйте, що і чому повинно бути, на думку м. І. Костомарова, предметом історичної науки.
- •12С. Проаналізуйте основні ідеї билин київського циклу.
- •13С. Дайте характеристику основним гілкам українського козацтва XVI-XVII ст.
- •14С. Обгрунтуйте .Причини вступу українців до реєстрового війська
- •15С. Розкрийте форми вияву авангардизму у різних видах і жанрах українського мистецтва і науки.
- •16С. Обгрунтуйте зміст класицизму як напряму в мистецтві і стилю художньої творчості.
- •17С. Що, на Вашу думку, означають слова ф. М. Достоєвського: “Краса врятує світ”?
- •18С. Визначте причини піднесення хвилі досліджень в Україні з фольклористики та етнографії на зламі хіх-хх ст.
- •21С. Якими проблемами займався культурний рух “Молода Україна”?
- •22С. Визначте автора повісті “Тіні забутих предків” і кінорежисера однойменного фільму та вкажіть на фольклорі і традиціях якого народу була написана ця повість.
- •24С. Зазначте основні риси стилю рококо та наведіть приклади будівель цього стилю в Україні.
- •25С. Назвіть і проаналізуйте основні наукові досягнення академіка в. І. Вернадського.
- •26С. Визначте і проаналізуйте характерні риси творчості українських романтиків хіх ст.
- •27С. Зазначте проти чого було спрямоване вістря ідейної боротьби і. Вишенського.
- •28С. Охарактеризуйте головні відмінності постмодернізму від модернізму як стилю мистецтва
- •29С. Розкрийте зміст етико-моральної концепції г. С. Сковороди
- •30С. Охарактеризуйте зміст концепції г. С. Сковороди про ідеальній суспільний устрій.
9 Кочові племена та їх роль у формуванні української культури.
Кімерійці - перші кочові, іраномовні племена вершників, що з'явилися в Україні, назва яких дійшла до нас з писемними джерелами.Згодом вони змішалися з місцевим населенням. Можливо, частина кіммерійців залишилася в гірській частині Криму і стала предками таврів.Матеріальна культура, господарство і побут кіммерійців відомі головним чином за похованнями, яких нараховується близько сотні. Ведучи кочовий спосіб життя, кіммерійці не залишили довготривалих поселень. Над своїми похованнями часто ставили кам'яні стели. Відомі пам'ятки пізнього періоду зрубної культури, що датуються X- початком VIII століття до н. е.Основними видами господарської діяльності кіммерійців було скотарство і землеробство. Панівне станови ще серед кіммерійців посідали кінні воїни. Вони були озброєні луком, кинджалом, мечем, кам'яним або бронзовим молотком.
Скіфи, які на початку VII ст. до н. е. з'явилися в українському степу, не лишилися поза увагою більш розвиненої Середземноморської цивілізації,Розоривши багато країн Близького Сходу, скіфи нарешті осіли у степах Північного Причорномор'я, створивши перше на терені України велике політичне об'єднання.Скіфи поділялися на царських, скіфі в-кочовиків, скіфі в-хліборобів і скіфів-орачів. Політична влада зосереджувалася в руках "царських" скіфів - кочовиків, що вважали себе найчисленнішими й найкращими і змушували інших скіфів та нескіфські племена України сплачувати їм данину. За їхніми зазіханнями стояло велике, добре озброєне й дисципліноване кінне військо. Щоб розвивати в собі войовничі інстинкти, скіфські воїни мали звичай пити кров першого вбитого ворога, робити з ворожих черепів прикрашені золотом і сріблом чаші, знімати скальпи. Безжалісні до ворогів, ці кочовики були відданими в дружбі, яку цінували понад усе.Скіфи, що жили в степу (зокрема царські), займалися напівкочовим скотарством (коні, вівці, велика рогата худоба, а також верблюди і кози). Ті скіфи, що жили в Лісостепу (їх вважають підкореними рабами), були хліборобами, вирощували пшеницю і просо, а також ячмінь, бобові, деяку городину і садовину; знаряддями праці були серед інших дерев'яний плуг і залізна мотика. Добре було розвинене ремесло, між іншим металургія (залізо, бронза), обробка золота і срібла. Важливу роль відігравала торгівля, зокрема з грецькими містами північного і західного Причорномор'я, особливо торгівля худобою, збіжжям, лікарськими рослинами, хутром і рабами.
Суспільний лад скіфів визначався глибоким соціально-економічним розмежуванням. Верхівку становили царі, їхні двори і військові дружини та жерці, що зосереджували у своїх руках не тільки владу, але й багатства, одержувані з воєнної здобичі й торгівлі. Родовий устрій скіфів був виразно патріархальний.
Головним мотивом прикраси предметів були зображення тварин в звіриному стилі: оленя, лося, ведмедя, коня, птахів, риб. Існували певні закономірності, наприклад, риба зображалася тільки на кінських налобниках. Це доводить, що зображення мали не тільки естетичне, але і магічне значення.
Сармати: З II ст. до н. е. по II ст. н. е. у степах Північного та Східного Причорномор'я панували сармати, які прийшли з Волги. Спочатку вони мирно змішувалися з такими ж ірано- мовними скіфами, а також греками, що жили у Північному Причорномор'ї. Проте підтиском ворожих племен зі сходу сармати ставали дедалі агресивнішими. Зрештою вони підкорили скіфів, поглинувши у своїй масі велике число простого люду. Як і всі кочові володарі українських степів, сармати становили не єдине однорідне плем'я, а слабо пов'язаний союз споріднених і часто ворогуючих між собою племен, таких, якязиги, роксолани та алани. Кожне з цих сарматських племен прагнуло до панування в Україні. Оскільки намагання ці співпали з тривалими й всеохоплюючими переміщеннями племен, що називаються Великим переселенням народів, і оскільки Україна знаходилася у центрі цих безладних міграцій, сармати часто суперничали з іншими племенами та, бувало, навіть поступалися їм владою. Нарешті, у II ст. н. е. їх остаточно знищили страшна навала гунів зі сходу, наскоки германських готів і вперта оборона римлян на заході.